• USD 41.3
  • EUR 43.5
  • GBP 52.2
Спецпроєкти

З чужого столу. Яких продуктів не вистачає країні

В Україні досить висока частка імпорту у продуктах харчування, хоча тільки частину імпортованого ми не здатні виробляти самі. Скоротити витрати на чужі продукти цілком можливо, стимулюючи власних виробників
Фото: Shutterstock
Фото: Shutterstock
Реклама на dsnews.ua

Україна в 2018 р. збільшила зовнішню торгівлю продукцією АПК на $1,7 млрд у порівнянні з 2017-му - до $24,3 млрд, з яких $18,8 млрд припадає на експорт. Агропромисловий комплекс за підсумками 2018 р. забезпечив надходження в країну 39% загального обсягу валюти, заявив нещодавно прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Але притому що аграрний експорт в 2018 р. досяг рекордних $18,8 млрд, імпорт аграрних і харчових товарів склав також чималі $5,5 млрд. За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольги Трофимцевой, найактивніше Україна закуповувала такі продовольчі товари, як риба, ракоподібні та молюски, горіхи, какао-боби, шоколад, масло, чай і кава.

За даними Інституту аграрної економіки України, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну стали країни Євросоюзу. Обсяги імпортних поставок з цього регіону склали $1,94 млрд, тобто половину всіх закупівель готових продуктів харчування (без урахування аграрного сировини). Серед найбільших постачальників в Україну виділяються Польща, Німеччина, Франція, Італія, Нідерланди.

Імпорт продовольчої продукції в Україну за структурою товарних груп вже кілька років поспіль залишається незмінним. Однак стабільно зростає вартість закупівлі на всіх ключових імпортованих товарів. За обсягами закупівель лідирують дві товарні групи. В одну входять фрукти, в основному цитрусові та банани. Так, в минулому році в Україну завезли майже на третину більше цитрусових, ніж у 2017-м. Загальна кількість імпорту склало 338 тис. т. Майже 70% з них - це мандарини і апельсини. Ще 20% лимони і 6% грейпфрути. Головні постачальники цитрусових в Україну (за обсягами поставок) - Туреччина, Єгипет, Італія та Іспанія.

У другу групу входять риба, ракоподібні, молюски та інші дари моря. Україна за підсумками 2018 р. збільшила імпорт риби та морепродуктів на 15% порівняно з 2017-м. Основними видами продукції, що імпортується в минулому році стали оселедець, скумбрія, хек, мойва і лосось. Головні експортери - Норвегія, Ісландія, США, Естонія, Латвія, Іспанія і Канада.

Генеральний директор Асоціації українських імпортерів риби і морепродуктів Дмитро Загуменний в ході конференції Fish and Seafood заявив: "Риба і морепродукти, як і раніше, займають перше місце по імпорту серед всіх інших імпортованих продуктових товарів в Україну. При цьому в Україні споживання риби і морепродуктів на людину в рік становить близько 14 кг, у той час як за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я має становити не менше 20 кг".

Зрозуміло, що риба з північних морів, як і тропічні фрукти, - це продукти, які в Україні об'єктивно проводитися не можуть. Багато інші статті аграрного імпорту теж підпадають під визначення "необхідних" - наприклад, чай і кава, багато прянощі, елітне насіння соняшнику та кукурудзи. Проте є групи продуктів, які в Україні та вміють і люблять робити, але витрачають рекордні суми на їх закупівлі за кордоном.

Реклама на dsnews.ua

Дивовижний факт: Україна в 2018 р. встановила рекорд з імпорту огірків. Він за минулий рік збільшився на 40% порівняно з 2017-го і склав рекордні 12,6 тис. т на загальну суму $8,9 млн.

За даними прес-служби Української плодоовочевої асоціації (УПОА), в минулому році головним постачальником огірків на український ринок стала Туреччина, на частку якої припало майже 95% від загального імпорту.

Правда, і експорт огірків з України в 2018 р. збільшився на 5% порівняно з 2017-му - до 4,4 тис. т на суму $5,2 млн. Найбільше поставок було в Польщі, частка якої склала 60%, і Білорусь із загальною часткою 17%.

А ось інший яскравий приклад: Україна в 2018 р. імпортувала значно більше сиру, ніж сама відправила на експорт. Слово "значно" ми тут використовуємо тільки тому, що статистика за підсумками всього 2018-го поки відсутня. Але якщо спиратися на дані за 10 місяців 2018-го, то бачимо, що наша країна експортувала 6,9 тис. т сирів, що на 6,6% менше, ніж за аналогічний період 2017 р. За даними митної статистики, оприлюдненої Державної фіскальною службою, в грошовому вираженні експорт склав $25,7 млн, що на 2% менше показника 10 місяців 2017-го.

А ось імпорт сирів за підсумками січня-жовтня 2018 р. склав 10,7 тис. т, що на 38,5% перевищує показник за аналогічний торішній період. У грошовому виразі імпорт зріс до $52 млн (на 46,2%).

Всього, за даними митної статистики, Україна в 2017 р. експортувала 9,05 тис. т сирів, що на 12% більше, ніж в 2016-м. А імпорт сирів в країну за той же рік виріс значно більше: на 42% - до 10 тис. т.

В описаних двох випадках проблема полягає в тому, що для імпортозаміщення цієї сільгосппродукції потрібні інвестиції. Відповідно, в тепличні комплекси й сироварні заводи. Але при цьому рентабельність виробництва і огірків, і сирів в Україні сьогодні значно нижче, ніж багато іншої продукції. А значить, "зі сторони" в ці напрями інвестувати навряд чи хтось стане.

Залишається розраховувати на те, що відповідне виробництво будуть створювати українські вертикально орієнтовані агрохолдинги. Тобто, наприклад, компанії, що вже мають у своїй структурі і молочне стадо, і виробництво кормів для нього, і потужності з переробки і зберігання молока, - вони можуть, як останній етап, створити і власну сыроварное виробництво.

Але тут питання виходять за межі аграрного бізнесу як такого і впираються в нескінченні суперечки про те, наскільки погана в принципі українська економіка для інвестицій.

    Реклама на dsnews.ua