Ввічливий кокс. "Блокадники" поставили металургів України на коліна перед Путіним
Блокада залізничного сполучення з ОРДЛО продовжує підривати українську металургію. З-за неї коксохімічні заводи залишилися без вугілля, а меткомбінати — без коксу, руди та можливості продати свою продукцію. У металургії лінія розмежування між підконтрольної Україні територією і ОРДЛО пролягла прямо по технологічних ланцюжках, ускладнивши доставку сировини і вивезення готової продукції, а організована наприкінці січня блокада остаточно їх розрізала. Тепер Авдіївський коксохімічний завод групи "Метінвест" залишився без українського вугілля, а отже, металургійні комбінати групи в Маріуполі та Запоріжжі почали відчувати жорсткий дефіцит коксу. Єнакіївський металургійний завод "Метінвесту", розташований на території ОРДЛО, забезпечувався коксом (і вугіллям для його виробництва) з тієї ж території, але зупинився із-за неможливості завезти руду з Кривого Рогу. Після зупинки Алчевського меткомбінату, що належить до корпорації "ІСД" Сергія Тарути і який забезпечувався рудою з української території, зупинилося і його коксохімічне виробництво, із-за чого, у свою чергу, дефіцит коксу стало відчувати ще одне підприємство ІСД — Дніпровський меткомбінат.
Генеральний директор "Азовсталі" Енвер Цкітішвілі заявив вчора, що в результаті блокади комбінат змушений купувати вугілля і кокс в США. Друга країна, куди кинулися металурги за сировиною, виявилася Росія, підтримуюча ЛНР-ДНР, проти торгівлі з якими так жорстко виступають "блокадники". І тут гендиректорів меткомбінатів і коксохімів складно звинувачувати в непатріотизмі — вони менеджери і заточені під те, щоб їх підприємства ритмічно працювали: метал варився, прокат котився і продавався, щоб сплачувалися податки державі, а робочі справно отримували зарплату.
Однак звернувшись до російським постачальникам, "Азовсталь" отримала від них "ввічливий" відповідь — вартість коксу для українських підприємств тут же підскочила на 37%. "Вартість російського коксу перевищує собівартість мого чавуну..."
"Таких випадковостей у житті не буває: за день виводять Авдіївку, потім блокада, а потім приходимо за закупівлею, а ціна така, що ми кокс не можемо купити", — описує ситуацію гендиректор "Азовсталі".
Ця ситуація була цілком прогнозована, вона була не видна тільки "блокадникам", які, заблокувавши роботу українських підприємств, зіграли тим самим на руку компаніям держави-агресора.
Однак навіть російський кокс може не врятувати українську металургію. Справа в тому, що кокс — товар особливий, це не біржовий товар. У світі всі великі виробники металу мають свої власні потужності з виробництва коксу, і на бік його продають лише ті, у кого є надлишки. Виробники коксу в Європі належать великим фінансово-промисловим групам, таким як ArcellorMittal, і, крім Росії, у великих обсягах його можна придбати хіба що ще в Китаї. При цьому світовий ринок коксу дуже маленький, близько 30 млн т в рік, розповідає експерт держпідприємства "Укрпромзовнішекспертиза" Олександр Крайник. Для порівняння: вугільний світовий ринок в 10 разів більше.
Тому блокада, зупинила постачання вугілля на Авдіївський коксохімзавод з об'єднання "Краснодонвугілля" (знаходиться на території ОРДЛО), змушує купувати вугілля в США. Росіяни навряд чи продадуть вугілля в Україну. А якщо і продадуть, то втридорога.
Вже зараз частка імпортних поставок вугілля на Авдіївський КХЗ досягла 67%, а його запасів, як повідомив гендиректор коксохіму, у підприємства залишилося на два тижні роботи. Якщо постачання вугілля на Авдіївський КХЗ з ОРДЛО не будуть відновлені, "Метінвесту" доведеться повністю перейти на імпорт вугілля. При цьому як раз зараз не найкращий час імпортувати вугілля, ціни приблизно вдвічі вище, ніж рік тому. Вартість може трохи знизитися, але все одно імпорт сировини — це погано не тільки для будь-якого бізнесу, але і для країни в цілому. Адже для закупівлі вугілля потрібна буде валюта, приплив якого в країну і так скоротиться внаслідок зниження обсягу продажу металу. З-за зупинки Енакиевскогометзавода Україна втратить в експорті близько 2 млн т прокату, ще 1 млн т недорахується через скорочення виробництва на Дніпровському меткомбінаті.
Нинішній поділ гірничо-металургійного комплексу блокадою можна було б порівняти з руйнуванням господарських зв'язків при розпаді СРСР — тоді багато українські підприємства втратили суміжників, вони просто залишилися в інших країнах. Послідував за цим економічний спад компенсувався політичними дивідендами — Україна отримала незалежність і змогла сама будувати свою економіку так, як вважала за потрібне. Нинішня ж блокада, руйнуючи економіку, не дає ніяких політично дивідендів. Хіба що самим її організаторам і Путіну.
Тепер Кремль може зіграти в гру "ввічливий кокс". Поле для маневру в Україні у нього широке. Він може прийти, так би мовити, на допомогу металургам Маріуполя і Запоріжжя, і тоді тамтешнє населення скаже, що "Путін нас врятував, незважаючи на підступи рідної України". А може Путін і не продати кокс, тоді в Маріуполі та Запоріжжі скажуть, що "Україна підставила нас і кинула, а Путін з нею дружити не хоче". Як не повернися, а Путін отримує бонуси від блокади у внутрішній політиці в Україні.
