Україна середнього гатунку. Хто буде літати на Ryanair
Ірландський лоукостер Ryanair оголосив про прихід в Україну — з жовтня авіакомпанія готова возити українців з "Борисполя" і аеропорту "Львів" до Великобританії, Швеції, Голландії, Німеччини та Польщі. "Щоб відсвяткувати появу наших нових маршрутів в Україні, ми пропонуємо спеціальну ціну на квитки — від 19,99 євро", — пообіцяв віце-президент компанії Девід о'брайен. І хоча це "подарункові" квитки, ціни на звичайні будуть не набагато вище — середня вартість квитка Ryanair становить близько 46 євро.
В соцмережах інформація про вихід лоукостера викликала бурю захоплення від потенційних пасажирів, які чекають не дочекаються дешевих квитків. Адже у планах компанії — запустити з Києва польоти ще на 15 напрямків.
Однак дійсно є настільки великий попит на послуги лоукостера в країні, яка веде війну, ще недавно була змушена реструктуризувати зовнішній борг, не маючи можливості погасити кредити, а уряд цієї країни вважає величезним досягненням і свідченням зростання економіки підвищення мінімальної зарплати до 110 євро?
Давайте розберемося. Насправді ми по факту вже давно маємо цілих три України. Перша продовжує їздити в роздовбаних плацкартних вагонах, пропахлих цибулею, смаженою куркою і несвіжими шкарпетками, і радіти, що за 100 вельми необтяжливих для особистого бюджету гривень можна дістатися до Львова, Харкова чи Одеси. Ця Україна продовжує рахувати дні до пенсії, сподіватися на надання урядом субсидії на оплату рахунків за ЖКГ, прискіпливо порівнює цінники в магазинах, вишукуючи, де дешевше купити їжі, і люто проклинає можновладців за гіпотетичну можливість підвищити пенсійний вік. І ця Україна легкодоступна для офіційної статистики.
Друга Україна вже давно освоїла поїзда "Інтерсіті", які з'єднали столицю з найбільшими містами країни, так освоїла так, що вагони забиті під зав'язку і на деякі напрямки за тиждень до відправлення квитків вже не купити. Ця Україна купила собі смартфон (вартістю в мінімальну зарплату українця), відмовилася від ідеї накопичити на квартиру (а раптом я переїду жити в Європу?), не планує купувати автомобіль (навіщо він в Києві з його пробками? Адже якщо потрібно терміново під'їхати, є Über). Така Україна планує подорож по Європі і через інтернет заздалегідь (і за рахунок цього значно дешевше) купує квитки у лоукостерів і бронює місця в хостелі на околиці Парижа. І ця Україні поза увагою офіційної статистики. Її можна знайти в цифрах опитування, проведеного Дослідницьким центром Міжнародного кадрового порталу hh.ua. Згідно з цими даними 36% опитаних отримують повністю чорну зарплату, а майже у половини опитаних тіньові доходи більше офіційних.
Друга Україна — вона посередині між першою, яка їздить в плацкартному вагоні за 100 грн, і третьої, що під час недавнього електронного декларування показала народу тонни "кешу", нажитого незрозуміло яким працею на ніяк не пов'язаних з бізнесом посадах, і при цьому може дозволити собі приватний літак.
Життєві пріоритети другий України зовсім інші: вона набуває сорочку в стоковому магазині, щоб зекономлені гроші відкласти на автобусний тур в Рим, тому що пройтися по тих же вулицях, де колись блукав Мікеланджело, і нишком сфотографувати стелю Сікстинської капели набагато крутіше, ніж повісити на стіну телевізор з великою діагоналлю. Друга Україна витрачає кілька офіційних мінімальних зарплат першою на політ в Індію на якийсь семінар з йоги або на тижневе сходження на Казбек, замість того щоб прикупити зимову гуму або норкову шубу.
Друга Україна вже виїхала в Польщу здобувати вищу освіту (бо там дешевше і якісніше) або робити бізнес (бо там фіскали не задалбывают перевірками) і в Україні з'являється тільки провідати рідних та на свята.
Одне з видань у статті про прихід Ryanair в Україну написало: для того щоб лоукостери приходили на український ринок, українці мають літати, а для того щоб вони літали, уряд має докласти зусиль для підвищення платоспроможності населення. Насправді платоспроможність населення вже давно виросла і без всякої участі уряду. Просто офіційна статистика цього зростання не побачила. Багато представників цієї другий України продовжують працювати за офіційний мінімум (а решта — "в конверті"), здають в оренду бабусину квартира (з якої не заплатили жодної гривні податків) або працюють програмістами на аутсорсингу на західні компанії.
Друга Україна може будувати бізнес, подрібнивши її на кілька Фопів (щоб не показувати державі дійсний розмір доходів), судитися з податковою за штраф в 30 тис. грн, але при цьому в якості моральної компенсації може витратити таку ж суму зі своєї кишені на тижневий тур по Європі або на новий iPhone. Представник цієї другий України з точки зору урядової статистики — угнетаемый фіскалами підприємець, який ледве виживає у непростий для країни час. Однак насправді він — успішний бізнесмен, який ховає гроші від держави, оскільки хоче гідно забезпечити себе і родину і подивитися світ.
І з точки зору ірландського лоукостера саме він, представник цієї другий України, для якого викласти 70 євро за квиток не є проблемою, головний споживач його послуг. А самий явний показник зростання рівня добробуту українців, який покриє пропозицію ірландського лоукостера і попросить ще, — статистика авіаперельотів: у 2016 р. обсяг авіаперевезень зріс майже на третину порівняно з 2015 року — до 8,3 млн пасажирів, і при цьому минулорічні показники виявилися навіть трохи краще, ніж у довоєнному і благополучному 2012 р.
За словами міністра інфраструктури Володимира Омеляна, тільки 4% українців користуються авіаційним транспортом. З одного боку, це дуже мало, оскільки в шість разів менше, ніж у сусідній Польщі. Але з іншого — це 1,7 млн платоспроможних пасажирів.