Розквіт тіньового бізнесу. Як на міжнародних посилках до 150 євро заробляють мільярди

Тіньовий бізнес завжди був серйозною проблемою для України. Одна зі схем, яка дозволяє недоброчесним підприємцям обходити законодавство, використовує пільги на товари, які надсилаються в малих партіях міжнародних відправлень

Торік оподаткуванню підлягали лише 470 тис. міжнародних посилок з 52 млн / Getty Images

Хоча спрощення імпорту мало на меті сприяти зручності для громадян, воно стало лазівкою для тих, хто не бажає конкурувати чесно.

Як "дрібнички з AliExpress" стали загрозою

Проблема тіньового імпорту через пільговий режим міжнародних посилок виникла через прагнення підтримати звичайних споживачів, які купують товари за кордоном для особистих потреб. Сьогодні товари, придбані на закордонних маркетплейсах і вартістю до 150 євро, ввозяться в Україну без сплати ПДВ (20% від вартості) та мита (приблизно 10%). Якщо вартість посилки більш за ліміт у 150 євро, податки нараховуються лише на суму перевищення.

Однак із часом ця ініціатива перетворилася на зручний інструмент для тіньового імпорту. Недоброчесні підприємці використовують фізичних осіб для уникнення сплати ПДВ та мит. Саме так в Україні створюються нерівні умови для легального бізнесу, бюджет недоотримує значні податкові надходження, а якість товарів, які купують споживачі, часто не відповідає жодним стандартам.

За оцінками експертів, обсяги тіньового імпорту через пільговий механізм вимірюються мільярдами гривень. Загалом, за оцінками Української ради бізнесу, звільнення від оподаткування посилок вартістю до 150 євро призводить до втрат держбюджету у 12 млрд грн на рік. Найпопулярніші категорії товарів — електроніка, одяг, косметика. Їх легко транспортувати та реалізовувати через онлайн-продажі. Отже, менше коштів на фінансування для оборони, соціальних програм, стимулювання економіки.

Тіньовий бізнес розробив ефективні способи обходу законодавства:

  • Розподіл партій товарів. Партії товарів розділяють на невеликі відправлення, які оформлюють на фізичних осіб, аби уникнути митного оформлення.
  • Масове ввезення під виглядом особистих покупок. Товари декларують як персональні замовлення, хоча фактично вони призначені для комерційної реалізації.
  • Реалізація через онлайн-платформи. Контрабандні товари продаються через маркетплейси, соцмережі та інші онлайн-канали без сплати податків і гарантій якості.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, за 2023 р. без оподаткування митними платежами в Україну прийшло 51,5 млн міжнародних поштових відправлень. Дехто отримував їх багато разів. Водночас за даними Державної митної служби, які оприлюднила Економічна правда, сто найбільших отримувачів у 2023 р. прийняли 15,4 тис. посилок на 76,1 млн грн. Цього достатньо, щоб забезпечити товаром регіональну мережу магазинів пристойного розміру.

За розрахунками Growford Institute, у 2023 р. оподаткуванню підлягали лише 470 тис. міжнародних посилок з 52 млн (це менше одного відсотка), розповідає Тетяна Кощук, к.е.н., експерт з питань оподаткування Growford Institute. Вартісний еквівалент неоподатковуваних товарів становив понад 40 млрд грн. Отже, внаслідок цього державний бюджет у 2023 р. недотримав мита і ПДВ на суму близько 13 млрд грн, у 2024 р. обсяги втрат стали ще більшими. Також наводилася інформація, що лідери за отриманням міжнародних відправлень фактично ввезли товари на суму 45,4 млн грн, розбивши їх на посилки вартістю до 150 євро. Окремо варто згадати, що непоодинокими є випадки, коли вартість товарів у міжнародних посилках перевищує еквівалент 150 євро, однак все одно декларується саме ця сума.

"Все це доводить, що товари часто імпортуються в країну не для власного використання чи споживання, а перепродаються з метою отримання прибутку фізичними особами чи суб’єктами господарювання", — стверджує Тетяна Кощук.

Зворотний бік навали дешевих товарів

Легальний бізнес змушений дотримуватися законодавства, сплачувати податки, виконувати всі вимоги щодо сертифікації товарів. Водночас недоброчесні підприємці уникають цих витрат, продаючи продукцію за нижчими цінами. Це дискримінує легальних ритейлерів і ставить їх у невигідні умови.

Придбання товарів із тіньового сегмента пов’язане з численними ризиками:

  • низька якість продукції, яка може не відповідати навіть мінімальним стандартам — зокрема, можлива навіть наявність шкідливих речовин у складі;
  • відсутність гарантійного обслуговування;
  • висока ймовірність придбати контрафактну або небезпечну продукцію.

"Крім того, враховуючи, що більшість штучно подрібнених посилок прямує до нас із Китаю, українці свідомо чи не свідомо підтримують китайського виробника та економіку країни, яка зайняла неоднозначну позицію щодо повномасштабного вторгнення рф і не надає військової підтримки нашій державі для боротьби з агресором", — додає Тетяна Кощук.

Світовий досвід, що може стати у пригоді

Розв'язання проблеми тіньового імпорту не потребує вигадування чогось нового. Досвід розвинутих країн показує, що справедливі, однакові для всіх правила, а також ефективна цифровізація та автоматизація митних процедур не лише спрощують контроль, а й створюють умови для розвитку чесного бізнесу. Україна має всі шанси впровадити такі механізми й суттєво покращити економічну ситуацію.

У Європі діє ефективна система оподаткування міжнародних посилок, яка дозволяє забезпечити прозорий контроль за ввезенням товарів і мінімізувати зловживання. Ці системи створювалися роками й вдосконалювалися завдяки активному впровадженню цифрових технологій. Ось ключові елементи, на яких вони базуються.

Цифровізація митних процедур

У країнах Європейського Союзу весь процес декларування товарів максимально автоматизований. Завдяки сучасним системам, інформація про відправлення реєструється ще на етапі оформлення посилки, і всі митні правила виконуються до її прибуття в країну призначення.

Наприклад, система Import One-Stop Shop (IOSS), запроваджена в ЄС, дозволяє онлайн-магазинам декларувати та сплачувати ПДВ на товар просто під час продажу. Це значно спрощує роботу для легального бізнесу й унеможливлює зловживання. Така схема називається vendor collection model — тобто, податковим агентом є постачальник товарів.

Автоматизація перевірок

У деяких країнах використовується штучний інтелект і аналітичні алгоритми для виявлення підозрілих посилок. Ці системи аналізують обсяги ввезених товарів, частоту відправлень на одну особу та інші параметри, щоб відстежити можливі спроби обходу закону.

Прозорість і єдиний підхід

Європейська система гарантує однакові правила для всіх учасників ринку, незалежно від походження товару чи розміру підприємства. Це дозволяє уникнути подвійних стандартів, що сприяє рівним умовам конкуренції.

Зручність для споживачів

У багатьох європейських країнах процедура сплати мит чи податків на міжнародні поштові відправлення інтегрована в процес доставлення. Споживач може одразу сплатити ПДВ і мито під час оформлення замовлення або отримання посилки. Це економить час і зменшує паперову тяганину, що важливо, враховуючи збільшення обсягів продажу на різноманітних маркетплейсах, у тому числі глобальних (AliExpress, Temu, Amazon тощо). Така модель, коли податковим агентом виступає поштовий оператор, називається intermediary collection model.

Влада готова стати на захист національних інтересів на вимогу бізнесу

Запровадження нових правил, які, наприклад, містяться в законопроєкті про оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро, — це питання порятунку українського бізнесу: і виробника, і ритейлу, вважає голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Нещодавно він повідомив, що провідні бізнесові асоціації — Американська торговельна палата, Європейська Бізнес Асоціація, Українська рада бізнесу та Федерація роботодавців України — знову звернулися до нього з вимогою прибрати пільгу з оподаткування посилок.

До того ж, оскільки тіньовий бізнес активно користується неоподаткованими посилками, це дозволяє йому залишати в тіні інші аспекти своєї діяльності. Бюджет втрачає через нелегальне використання праці, несплату інших податків тощо. Не дарма порушення митних правил та контрабанда вважаються одним із найбільш поширених способів уникнення сплати податків в Україні.

Водночас найвразливіші не мають страждати. Саме тому законопроєкт передбачає, що на особисті посилки з Європи вартістю до 45 євро податок не поширюватиметься, а для дронів та гуманітарної допомоги діють правила спрощеного ввезення. Оподаткування посилок не вплине на цю норму.

"Потрібно забезпечити зручний для платника механізм сплати ПДВ при оподаткуванні товарів, які пересилаються у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, а також завчасно попередити ринок про передбачені податкові новації. Це дозволить інституційно та технологічно підготуватись до нових "правил гри"", — переконана Тетяна Кощук.