"Роттердам" вже не той. Чому формула майже відіграла свою роль

Найімовірніше, "Роттердам +" офіційно скасує вже в цьому році. За початковим задумом Нацкомісії з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ) формульне ціноутворення — тимчасова міра, і з реформуванням енергетичної галузі, переходом на повністю ринкове ціноутворення необхідність у формульному регулювання тарифів відпаде сама собою. По ідеї перехід на ринкові рейки відбудеться 1 липня 2019 р. Хоча за фактом "Роттердам+" не працює вже зараз.

Алгоритм на реверсі

Про те, що "Роттердам+" фактично припинив діяти, заявив у грудні минулого року Андрій Герус, голова Асоціації споживачів енергетики і комунальних послуг. У цьому році, за словами Геруса, згідно з розрахунками НКРЭКУ, за формулою "Роттердам+" ціна вугілля повинна зрости на 10,5% — до 2,8 тис. грн за т. Однак Герус запевняє, що фактична ціна на вугілля, за якою будуть розплачуватися з ТЕС, буде на 500-600 грн нижче. "За нашими оцінками, тарифи ТЕС будуть покривати ціну вугілля близько 2,2–2,3 тис. грн за тонну", — зазначає Герус.

За його словами, фактичний тариф для ТЕС на рівні 1,6–1,7 грн/кВт·год, навіть при тому, що в НКРЭКУ озвучують середньорічний тариф на електроенергію від теплової генерації на рівні 2 грн/кВт·год. Така зміна в офіційному тариф НКРЭКУ і розрахунковому тариф Міненерго експерт пов'язує зі зміною загального прогнозного балансу виробництва електроенергії на користь збільшення вироблення більш дешевими видами генераціями.

На відміну від спочатку затвердженого 28 вересня 2018 р. енергобалансу, груднева редакція документа передбачає різке збільшення виробництва атомної й гідроенергії. Зокрема, "Енергоатом" має виробити на 700 млн кВт·год більше раніше затвердженого плану (зростання з 83 045 до 83 745 млн кВт·год). Передбачається, що ПАТ "Укргідроенерго" збільшить виробництво електроенергії з 8900 до 9600 млн кВт·год.

Про те, що такий баланс нереалістичний, практично відразу ж відзначили в "Енергоатомі". "Ця позиція міністерства необґрунтована. Вона буде безпосередньо впливати на безпеку експлуатації наших електростанцій. Ми не можемо погодитися з цією позицією міністра, вона незаконна, ми будемо його оскаржувати", — заявляла в НКРЭКУ під час обговорення тарифів на 2019 р. Тетяна Амосова, директор з інвестицій та перспективного розвитку НАЕК "Енергоатом".

Але навряд чи в Міненерго і НКРЭКУ справді розраховують на аномальне збільшення вироблення атомних і гідроелектростанцій. Маніпуляції з балансом не більше ніж спроба стримати зростання ОРЦ і тарифів напередодні виборів. Відсутні обсяги електроенергії доведеться добирати за рахунок маневрених потужностей ТЕС. І тут на руку нбу грає замикаючий принцип оплати послуг теплової генерації. Який би обсяг ГК ТЕС не виробили, грошей їм заплатять рівно стільки, скільки залишиться після виплат іншим видам генерацій. А так як виробити доведеться набагато більше, ніж формально зазначено в енергобалансі, фактичний тариф буде значно нижче спочатку озвученого. Так само як і фактична ціна покриття енергетичного вугілля.

Індивідуальні мінуси

Вводячи навесні 2016-го "Роттердам+", НКРЭКУ планувала розраховувати вартість вугілля в тарифі з прив'язкою до європейської біржі, для того щоб виробники електроенергії були забезпечені коштами для придбання сировини, у тому числі імпортного. Після окупації частини Донбасу в Україні не залишилося жодної антрацитової шахти, і цей вид палива доводиться ввозити з-за кордону.

Вугілля для блоків ТЕС, що працюють на газових марках вугілля, що видобувається переважно в Україні — небудь на держшахтах (ціну на продукцію яких встановлює Міненерго в адміністративному порядку в прив'язці до формули "Роттердам+"), або на приватних шахтах Ахметова і Кропачева. Проблема полягає в тому, що геологія української вуглевидобутку така, що дешевим вітчизняне вугілля не назвеш.

Якщо прогноз Андрія Геруса щодо ціни покриття вугілля в тарифі ТЕС в 2019 р. на рівні 2300 грн/т виявиться вірним, то в державному вуглепромі не виключений новий виток кризи. За даними Міненерговугілля, в 2018 р. держшахти видобули 4 млн т вугілля, отримали з нього 3 млн т вугільної продукції на суму 6,038 млн. При цьому її собівартість склала 9,404 млрд грн, відповідно, середня собівартість тонни — 3135 грн. Таким чином, різниця між собівартістю та виручкою — 3,367 млрд грн. Згідно міністерського прогнозу середня собівартість тонни вугільної продукції на державних вугледобувних підприємствах в 2019 р. зросте на 36% — з 3135 грн до 4258 грн за тонну.

У прогнозних розрахунках МЭУП не фігурують дані держпідприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська", потужності якого орендує входить в орбіту впливу Віталія Кропачеа ТОВ "Краснолиманська". З вересня 2018 р. "Краснолиманська" не подає свої дані у профільне міністерство.

"Формула є базовою для визначення витрат теплової генерації при визначенні оптової ринкової ціни, — пояснює Світлана Голікова, директор компанії "Транс Енерго Консалтинг". — Формульний підхід вигідний власникам ТЕС, які мають приватні шахти, де ефективність видобутку вище, а собівартість вугілля нижче".

Дійсно, економіка пройшли модернізацію приватних шахт дещо краще, і їм вдається поміщатися в "роттердамський" тариф. Наприклад, ДТЕК інвестував у вуглевидобуток $2,5 млрд. Робилося це в тому числі за рахунок кредитних коштів, погашення яких сьогодні є головним болем менеджменту компанії. І різке зниження тарифу явно не додасть компанії оптимізму.

У виграші можуть виявитися лише імпортери російського вугілля, що видобувається кар'єрним методом, а значить, здатні скласти цінову конкуренцію українському. Експерти акцентують увагу на тому, що велика частина антрацитового вугілля імпортується через РФ. Однак ініціатива Ради ОРЕ встановити пріоритет включення блоків, які працюють на українському вугіллі газової групи, в свій час була заблокована Антимонопольним комітетом України.

Літо змін

Говорячи про "Роттердам+" і можливості його зміни, не можна упускати з уваги той факт, що з 1 липня повинен заробити конкурентний ринок електроенергії. Саме з цього моменту, згідно з постановою НКРЭКУ від 23 серпня минулого року, дію формули "Роттердам+" має припинитися.

"Первинна нормативна база для запуску ринку є, правила роботи прописані. Критична на сьогодні головним чином готовність до електронного супроводу цього ринку. Платформи зараз працюють в тестовому режимі, і наскільки вони виявляться надійні — питання, — зазначає Світлана Голікова. — Як кажуть фахівці, тільки на тестування знадобиться півроку".

Швидше за все, з 1 липня ринок не запрацює, але до кінця року його запуск виглядає цілком реалістично. "Коли почнуться ринкові торги електроенергією, ціна на неї зросте", — прогнозує Андріан Прокип, експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього. Він пояснює це нормальною реакцією на ринкове ціноутворення. "Енергоатом" продає енергію за найнижчою ціною, але з запуском ринку ціна зросте. Чи виграє від запуску ринку теплова генерація — сумнівно", — вважає експерт, пояснюючи втрати вугільників в першу чергу зношеністю виробничих потужностей і необхідністю великих витрат на їх модернізацію.

Світлана Голікова рекомендує сприймати інформацію про можливе підвищення цін на електроенергію виважено. "Стрибків у тарифі, швидше за все, не буде. Є механізм перехресного субсидування. Тарифи будуть рости, але в довгостроковій перспективі. Не буде шокової терапії. Регулятор може стримувати тариф генерацій", — зазначає вона.

Незважаючи на можливі труднощі при запуску оптового ринку електроенергії, Андріан Прокип вважає, що в України практично немає варіантів відмовитися від ринкової моделі. "Традиційна енергетика (атомна, теплова) практично не будує нових потужностей, на це немає коштів. Старі потужності зношуються. Виникає питання: чи не станемо ми импортозависимыми по електроенергії з часом?" — міркує експерт.

Ринкові механізми регулювання і вільна конкуренція — самий дієвий спосіб уникнути маніпуляцій на будь-якому ринку. Але Україні з її традиційним політико-адміністративним впливом ресурсних індустріях доведеться пройти довгий і непростий шлях, щоб створити дійсно конкурентний ринок.