Російський бітум на українські дороги. Як Зеленський допомагає Медведчуку заробити
Лідер ОПЗЖ Віктор Медведчук налагоджує поставки в Україну бітуму зі свого російського підприємства. Судячи з усього, він розраховує добре заробити на масштабному дорожньому будівництві в Україні
Бітум з Ростова
15 грудня агентство Argus повідомило про відновлення поставок в Україну бітуму з Російської Федерації. Попередні півтора року поставок з цієї країни не було через заборону, яка була введена російською стороною у квітні 2019 р. Проте 13 жовтня уряд РФ зняв обмеження на такі поставки — тепер вони можливі за спеціальними дозволами Мінекономрозвитку.
Перший вантаж — 252 т бітуму в залізничних цистернах — після скасування заборони прибув 11 грудня зі станції Несвітай (Ростовська обл.), яка обслуговує Новошахтинський завод нафтопродуктів, на станцію Дніпро-Вантажний (Дніпропетровська обл.). При цьому РЗ для відвантажень українським компаніям у грудні погодила 504 т бітуму.
Це зовсім невелика кількість. Примітно тут інше: це продукція Новошахтинського заводу нафтопродуктів, який у травні нинішнього року розпочав виробництво дорожнього бітуму марок 60/90 і 70/100 після трирічної перерви. А власник російського заводу, за інформацією ЗМІ, — Оксана Марченко, дружина народного депутата від ОПЗЖ і кума Путіна Віктора Медведчука.
Більш того, Новошахтинський завод нафтопродуктів — одне з найбільших підприємств Ростовської області, воно увійшло до рейтингу "200 найбільших приватних компаній Росії-2020" журналу Forbes, причому в першу сотню, на 78-ме місце.
Потужність підприємства оцінюється в 5 млн т нафти на рік, причому продукцію з Новошахтинського заводу нафтопродуктів поставляють у США, хоча на Медведчука ще в 2014 р. були накладені американські санкції.
За даними російських ділових ЗМІ, Новошахтинський завод нафтопродуктів узагалі не виробляє автомобільного бензину: його основна продукція — важкі нафтопродукти (бітум, мазут, суднове і пічне паливо), дизпаливо, а також прямогонний бензин. Але він підключений до системи нафтопроводів "Транснафти", а в 2015-му завод отримав в РФ власну сировинну базу — велике Гавриківське родовище в ХМАО із запасами в 40 млн т.
Цей самий завод, до слова, інші російські медіа підозрювали в поставках нафтопродуктів для потреб ДНР/ЛНР.
Чи буде попит на бітум з РФ?
Виходить, першим дозвіл на поставки бітуму в Україну від уряду РФ отримав саме Медведчук. А значить, і можливість добре заробити на "Великому будівництві" доріг у нашій країні. Відомо, що російська компанія "Лукойл" також планувала поставляти в Україну бітум зі своїх Волгоградського і Нижньогородського НПЗ. Однак про ці відвантаження поки що нічого не відомо.
"Щодо поставок бітуму з РФ думки дуже різні. Росіяни скасували ембарго на поставки, але внесли бітум до списку товарів, які повинні отримувати дозвіл в Мінекономіки. Вийшло так, що вони пізно дали цей дозвіл, бітумний сезон (період активного будівництва доріг) уже наближався до завершення. Тому ніхто особливо нічого у Росії не встиг купити. Завезли декілька цистерн з бітумом, і все, — сказав "ДС" директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн. — І я не думаю, що там в перспективі будуть якісь великі обсяги. В Україні є досить великий скепсис щодо постачань з РФ, оскільки, по-перше, продовжує діяти 10%-ве мито з нашого боку. По-друге, сам цей кульбіт з ембарго дуже підкосив довіру до російського джерела. Тепер усі побоюються завʼязуватися на РФ, тому що це може повторитися, а сюрпризів ніхто не хоче".
З іншого боку, експерт визнає, що наступного року може скластися ситуація, сприятлива для заводу, що належить дружині Медведчука. За його даними, на наступний рік в "Укравтодорі" прогнозують, що якщо отримають додаткове фінансування, то їм буде потрібно 1,8 млн т бітуму.
"У такому разі нам без поставок з російського ринку вже не обійтися. І білоруські постачальники, і наша "Укртатнафта" вже позначили межі, — говорить Куюн. — "Укртатнафта" збільшить виробництво з 300 тис. до 400 тис. т, і це буде межа. Білоруси можуть додатково дати 100–150 тис. т, але не більше. Так, везуть ще танкерами з Іспанії, з інших країн, але він дорогий, дорожчий (нехай ненабагато) за білоруський і український. Хоча багато хто віддає перевагу саме "танкерному" бітуму, щоб не звʼязуватися з залізницею і сховищами бітуму".
Дуже вигідний бізнес
На семінарі "Бітум: технології та постачання", що пройшов нещодавно, були озвучені такі цифри: на будівництво доріг в Україні за 11 місяців витрачено 1 млн 116 тис. т бітуму. Це стало абсолютним рекордом за всі роки незалежності. З цієї кількості внутрішнє виробництво становило 310 тис. т, решта — імпорт. У Білорусі купили минулого року 329 тис. т, в 2020-му (за 11 місяців) — 540 тис. т.
На ринку України в 2019 р. на білоруський бітум припало 50% поставок, на український — 35%, решта заповнили постачальники з інших країн.
Поставки бітуму — дуже вигідний бізнес, оскільки обсяги дорожнього будівництва в Україні різко зросли. На заході "Мережа: форум дорожньої галузі", що відбувся нещодавно, заступник голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк з посиланням на "Укравтодор" озвучила такі дані: у 2020 р. було відремонтовано 3926,3 км доріг державного значення на загальну суму 81 млрд грн, а за підсумками року передбачається вийти на цифру 4,2 тис. км доріг. Для порівняння: в 2019-му було збудовано та відремонтовано 2,4 тис. км доріг.
Через високий попит в Україні нинішнього року часом був найдорожчий бітум в Європі. У квітні український бітум коштував дорожче, ніж бензин і дизпаливо, що провалилися разом зі світовою ціною на нафту. Навесні ціна на білоруський бітум для України стала максимальною у Європі, і тільки ближче до літа стабілізувалася, свідчить "Консалтингова група А-95".
Правда, до кінця року бітум трохи подешевшав. Як повідомив на брифінгу виконавчий директор ініціативи з прозорості CoST Ukraine Святослав Абрамов з посиланням на дані публічного модуля аналітики ProZorro, середня вартість 1 км нового будівництва в 2020 р. станом на жовтень до 10 місяців 2019 р. становила 90,22 млн грн (-14,3%), реконструкції — 36,06 млн грн (-44,7%), капітального ремонту — 25,18 млн грн (+4%).
Ціни на матеріали на 1 км дороги наступні:
- бітум 60/90 (станом на жовтень-2020) подешевшав на 12% — до 13,9 тис. грн,
- емульсія бітумна впала в ціні на 8%, до 14,7 тис. грн,
- емульсія бітумна модифікована подешевшала на 2%, до 17 тис. грн,
- асфальтобетонна суміш подешевшала на 1%, до 2,6 тис. грн,
- щебенево-мастикова асфальтобетонна суміш в ціні не змінилася і становтла 3,4 тис. грн.
Виходить, бітум, що коштував навесні дуже дорого, в середньому за рік подешевшав щодо середніх показників минулого року. Хоча і залишився дуже дорогим за європейськими мірками.
Проте попит на бітум дуже великий через обсяги дорожніх робіт, що різко виросли. Тобто постачальники бітуму в Україні заробляють не стільки на високій ціни на цей матеріал, скільки на великих обсягах поставок. Доходить до заторів на митних переходах, а в портах України розвантажуються танкери з бітумом з Греції та Іспанії — немислима в минулому ситуація.
Виходить, зараз Віктор Медведчук обкатує схеми поставок, можливо, розраховуючи в дорожньо-будівельний сезон 2021 р. добре заробити, постачаючи для ініційованого Володимиром Зеленським "Великого будівництва" бітум зі свого російського заводу. Дійсно, яка різниця, звідки бітум…