Росія труїть сурогатом майбутній урожай українських фермерів
За оцінками експертів, частка російського контрафакту коливається в межах 30-40% від всієї продукції, що продається.
За 2017 р. Росія поставила нашу країну добрив на $2 млрд, зайнявши сумарно 70% усього вітчизняного ринку, про що ми писали в публікації "Чорний ринок мінеральних добрив: російська загроза українському АПК". У цьому році тенденція не змінилася: за даними Союзу хіміків України, за 2018 р. імпорт добрив зріс до 57% у загальному обсязі споживання, в той час як до 2014 р. його частка становила менше 15%. Частина імпорту з РФ розподілили між собою Білорусь, Казахстан, Узбекистан, Литва, Польща і Туреччина. Тому економічний ефект від впроваджених Кабінетом Міністрів антидемпінгових мит виявився не таким істотним, як очікувалося. Спеціалізоване видання "Латифундист" цитує Віталій Саблука, заступника директора Інституту аграрної економіки: "Імпортні марки добрив з Узбекистану, Казахстану, Болгарії та інших країн - це не що інше, як "замаскована" продукція російських виробників. Причому якість її залишає бажати кращого. Що в підсумку позначається і на врожайності". Активіст ВО "Свобода" Олександр Аронець масовий імпорт російської продукції назвав атакою на український чорнозем і елементом спланованою гібридної війни Росії.
Як розповів нам радник Союзу хіміків України Ігор Гольченко, часто сертифікати якості не надаються при імпорті (особливо з Росії), щоб приховати або виробника, якщо такий знаходиться під санкціями, або щоб не платити антидемпінгове мито. Будь-який контроль якості або хімічного складу ввозяться добрив на кордоні не проводиться. "Союз хіміків України неодноразово звертався в Державну митну службу і в Міндоходів з вимогою проведення контролю хімічного складу ввозяться добрив, але жодної конструктивної відповіді або дії з боку цих органів ми так і не дочекалися", - зазначив він.
Як повідомляє аграрне інформаційне агентство Agravery, херсонський фермер Роман Д. при засіві озимої пшениці вирішив додати в грунт азотно-фосфорне добриво узбецького виробництва. Захотів заощадити грошей, оскільки азіатський продукт коштував на 30% менше аналогів. "Сто раз пошкодував про те, що взяв узбецьку аммофоску. Її гранули забили мені все сошники з-за того, що були нестандартного розміру. Довелося сівалки ремонтувати. І час втратив, і гроші витратив. Потім мені вже знайомий фермер сказав, що я купив якийсь російський сурогат, розфасований в Узбекистані", - скаржиться аграрій. І таких історій українські хлібороби можуть розповісти предостатньо.
Схожа ситуація сталася і з харківським фермером Валентином Собко. Він поскаржився на неякісну аміачну селітру, вироблену в Казахстані: "Скажу чесно, мене підкупила ціна. Якщо зазвичай за тонну платиш 8700-9500 грн за тонну, дивлячись який виробник, то я сторгувався за 7500 грн. Думав, що заощадив, а через три місяці вся селітра перетворилася на один великий шматок каменю. Ціла тонна!" - розповів аграрій в коментарі Agravery.
Довелося українським фермерам зіткнутися в цьому році і з несподіваним явищем: у них стали купувати порожню тару, що залишилася від мінеральних добрив, щоб повторно використовувати як упаковку продукції. "Особливо цікавляться, якщо є упаковка від білоруських, менше від узбецьких або казахстанських добрив. Спочатку було незрозуміло навіщо це робиться, а потім з'ясувалося, що в неї по другому колу фасують російський контрафакт", - цитує одного з учасників ринку сайт Bizagro.
Активіст ВО "Свобода" і популярний блогер Олександр Аронець на своїй Facebook-сторінці розповів про класичною схемою продажу контрафакту і фальсифікату: фермерам пропонують мінеральні добрива, вироблені під відомим брендом. Якщо у потенційних покупців закрадається сумнів у якості продукції (упакування, вагу, склад), то дилери підсовують аналог, випущений нібито за ліцензії, але на 15-20% дешевше. Основу "ліцензійних" добрив нерідко становить справжні, а от далі починається "алхімія": вміст з оригінальної пачки змішують з порошком із важкими металами (зазвичай це кадмій) і радіоактивними елементами. У кращому випадку пропорція виглядає 2 : 1. Отримане "добриво" фасується в нові мішки і продається нічого не підозрюють фермерам. А кадмій - дуже токсичний метал і при попаданні в продукти харчування він згодом завдає шкоди здоров'ю людини. Але навіть якщо даний добриво змішали з нешкідливим крейдою або золою, то аграрій все одно залишиться у програші - він в рази недоотримає запланований урожай з-за того, що не витриманий баланс поживних речовин грунту.
На упаковках самопальних добрив вказується некоректна інформація про зміст, пишуться абстрактні цифри, нічого не мають спільного з реальним вмістом. Проблема в тому, що встановити відповідність добрива стандарту можна лише в спеціалізованих лабораторіях: наприклад, нещодавно в карбамідно-аміачної суміші, привезену з Росії, азоту виявилося менше - 20%, а норма становить 28-32%.
Російські компанії-виробники "Дорогобуж", "Єврохім" і "Уралхім" практично весь 2017 р. працювали за такими схемами, стверджують в Союзі хіміків України: "Ці схеми передбачають додавання в аміачну селітру гранул складних добрив (механічне змішування), незначної кількості кальцію, фосфору/сірки або інших мікроелементів. По суті, це та ж сама аміачна селітра з абсолютно тим же впливом на ґрунт, але за документами складу добрива формально змінюється, і в результаті такі маніпуляції дозволяють оформляти імпортовані добрива вже під іншими митними кодами (ТНЗЕД). Відповідно, це дозволяє імпортерам ухилятися від сплати митних зборів і платежів. Оскільки контроль з боку митних органів відсутня - товар без мит потрапляє в Україну. Тільки за минулий рік розмір недоотриманих Україною мит за цією статтею склав більше $90 млн", - заявив Ігор Гольченко. Головний аналітик ринку агрохімії ІА "Інфоіндустрія" Михайло Саницкий в коментарі виданню "Агроинсайдер" зазначив, що серед мінеральних добрив проблема номер один - це фальсифікат карбамідно-аміачної суміші (КАС). "Розплодилося багато шахраїв, які "бодяжать бурду" і видають її за КАС. І з фальсифікатом рідких добрив боротися складно", - зазначив він.
Карбамідно-аміачна суміш (КАС-32) містить 32% азоту. Завдяки цьому хімічному елементу КАС виходить дуже щільним по консистенції. Але якщо добриво розбавити звичайною водою і додати звичайну кухонну сіль, то зовні її буде не відрізнити від оригінальної КАС. Результат використання такого "добрива" виявляється плачевним: повністю "згорає" урожай і завдається шкода грунту. Виробництво "бурди" - побічне наслідок введених урядом України навесні 2017 р. антидемпінгових мит у розмірі 31,8% для двох видів - карбаміду і КАС. Санкції розраховані на п'ять років. Як повідомляє видання "Харчопром України", до введення цих заходів Росія була основним зовнішнім постачальником азотних добрив в Україні, займаючи до 90% імпорту, - і це після анексії Криму і військової агресії на Донбасі! Напередодні 2019 р. українські експерти аграрного ринку налаштовані песимістично. "Втрати врожаю будуть однозначно", - стверджує голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков в нашій публікації "Ризики-2019: дефіцит врожаю та втрати мільярдів гривень". На думку Віталія Саблука, "пшениця втратить 10% потенціалу врожайності, а це 5 млрд грн виробленої продукції. Для конкретного фермера це 800-1000 грн недоотриманого прибутку з кожного гектара, що в комплексі негативно вплине на ВВП, тобто пенсії, соціальні виплати, валютні надходження".
Раніше ми писали, що у засилля російської контрабанди є два негативних наслідки для України: знищення власної хімічної промисловості та агропромислового комплексу із-за неякісних добрив. Щоб побороти контрабанду мінеральних добрив, треба з нею по-справжньому боротися.
У Союзі хіміків України нам розповіли, що основні пункти пропуску російських добрив - це Сумська, Чернігівська та Харківська митниці. З червня по вересень 2018 р. через ці три пункти заїхало близько 200 тис. тонн добрив з РФ без сплати мит і без перевірки хімічного складу. Знайомі з ситуацією аграрії не на диктофон кажуть, що лазівки на українсько-російському кордоні, через які йде трафік добрив, всім добре відомі - і правоохоронцям у тому числі. І навіть вигадувати нові схеми не потрібно, адже старі, про яких ми вже писали, прекрасно працюють. Тільки виграють від цього не українські фермери і країна в цілому, а ті, хто виробляють і постачають сюди фальсифікат - Росія та її поплічники.