Росія завдасть торговий удар "Турецьким потоком" по Україні і Болгарії, - Foreign Policy
Про це дослідник з Університету Північної Кароліни і експерт Atlantic Council Дімітар Бечев пише пише на сторінках Foreign Policy, переклад якої наводить УНІАН, передає "ДС".
Автор зазначає, що на торговому фронті трубопровід допоможе закріпити позиції "Газпрому" в Туреччині, яка стала для нього другим найбільшим ринком після Німеччини. В геополітичному вимірі ГТС обходить територію України і поглиблює російсько-турецьке стратегічне партнерство у часи, коли відносини Анкари з партнерами по НАТО все більше погіршуються.
"Турецький потік" може зіграти на руку Володимиру Путіну на Балканах. Другий етап проекту передбачає його продовження до Болгарії, звідки російський газ потече в Сербію, Угорщину та Австрію. Ні для кого не секрет, що Кремль намагається збільшити свою вагу на "задньому дворі" ЄС. Однак, його методи, які часто опиняються в полі зору: пропаганда, дезінформація і таємні операції спецслужб, не порівняються з російської активністю в енергетичному секторі. Кремль зазнав видовищне поразку в країнах, таких як Чорногорія і Північна Македонія, намагаючись зупинити їх вступ до НАТО. Але його здатність підкуповувати політиків і бізнесменів великими інфраструктурними проектами і доходами від гідрокарбонатів - зовсім інша справа.
Європа відбивається, як може. Оскільки "Турецький потік" закінчується в країнах Євросоюзу, "Газпрому" потрібно виконувати європейські антимонопольні правила. Власне, ці правила були введені після того, як Росія перекрила газ Україні в 2009 році. Тому ЄС почав рухатися у бік диверсифікації поставок енергоносіїв, щоб уникнути залежності від Росії. Одне з правил говорить, що енергетичні компанії не можуть одночасно володіти транзитної інфраструктурою і продавати газ через неї. Воно особливо не подобається Москві, яка хоче, щоб "Газпром" побудував "трубу", а потім використовував її сам.
Саме тому Путін шукає партнерів для свого енергетичного гіганта на Балканах. Під час візиту до Сербії у січні він уклав угоду про спільний проект "Газпрому" з сербської державною компанією Srbijagas. Разом вони повинні прокласти 250 миль трубопроводу. У березні російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв їздив в Болгарію, щоб домовитися про ще одному загальному відрізку протяжністю 300 миль. Державна компанія Bulgartransgaz погодилася побудувати і керувати продовженим "Турецьким потоком". Однак, для цього їй потрібно 1,6 мільярда доларів. Росія грошей не дасть, наполягаючи на тому, що Болгарія добре заробляє на транзиті російського газу. Тому їй вигідно вкласти кошти з власної кишені. Уряд у Софії вирішило, що може отримати від Брюсселя. Але це навряд чи станеться.
ЄС, схоже, дозволить Німеччині порушити антимонопольні правила у випадку з "Північним потоком-2". Росія зможе володіти трубою і всім газом в ній. Але союз більш рішуче налаштований захищати свої закони на Балканах. Щоб уникнути проблем, "Газпром" може, наприклад, запропонувати Сербії контроль над "Турецьким потоком" на 49%. У свою чергу, Енергетичне співтовариство вже попередило, що південний російський проект порушує закони ЄС. А оскільки Сербія веде переговори про членство в союзі, вона повинна привести своє законодавство у відповідність до стандартів організації. Угода з "Газпромом" може сильно уповільнити процес вступу для Белграда.
Щоб залагодити ситуацію, болгарський прем'єр-міністр Бойко Борисов запропонував приєднати "Турецький потік" до проекту "Балканський газовий вузол". Таким чином, через російську трубу транспортуватиметься не тільки російський газ, але і, наприклад, азербайджанський. Глава болгарського уряду пояснив, що як вимога диверсифікації поставок енергоносіїв буде виконано. Але глава "Газпрому" Олексій Міллер вже відкинув цю ідею.
Росія не хоче, щоб Болгарія змішувала російський газ з газом інших постачальників і перепродувала його через платформу ЄС. Тому Борисову не доводиться чекати дозволу чи фінансової допомоги від Єврокомісії. Іншими словами, якщо Болгарія захоче будувати російський трубопровід, це впаде на плечі болгарських платників податків.
Однак, в рукаві у Софії все ж є козир на переговорах з Росією. Згідно з чинним контрактом, "Газпром" зобов'язаний транспортувати свій газ через країну і платити за це до 2030 року. На момент підписання цих домовленостей майже всі блакитне паливо йшло через так званий "Трансбалканський трубопровід", який з'єднується з ГТС України. "Турецький потік" робить цей маршрут, який діє з 1980-х років, непотрібним. Болгарія може почати вимагати від "Газпрому" компенсації втрачених доходів від транзиту. Щоб уникнути сплати сотень мільйонів доларів, Володимир Путін може запропонувати Борисову певні поступки включно з гарантіями, що Росія допоможе зробити продовжений "Турецький потік" економічно життєздатним.
Сербія і Угорщина теж повинні приєднатися до тиску Болгарії на Росію. Звичайно, це легше сказати, ніж зробити. Прем'єр Болгарії, пам'ятаючи про схильності Кремля створювати проблеми у внутрішній політиці інших країн, навряд чи ризикне виступити проти Путіна. У Сербії тим часом сформувалися свої особливі відносини з російським автократом, якого в Белграді вважають важливим міжнародним союзником у питаннях начебто незалежності Косово. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан так само вибудовує свої особисті політичні та економічні зв'язки з Росією. Тому у Путіна є багато можливостей, щоб "розділяти і володарювати".
Чи об'єднаються Болгарія, Сербія та інші країни заради спільних інтересів, стане лакмусовим папірцем, який покаже глибину їх зв'язки з Росією. Зараз їм здається, що вони можуть працювати з Москвою і не вступати при цьому в конфлікт з Єврокомісією та законами ЄС. Звичайно, ніхто не може звинуватити ці країни у вихованні таких ілюзій. Оскільки вони добре бачать, що Німеччина грає в цю гру.
Але на відміну від Берліна, у балканських столиць немає влади налаштовувати правила під себе або створювати політичні компроміси з Брюсселем. Росія ж не в настрої робити пропозиції країнам Східної Європи, яких вона вважає маріонетками. Тому над Болгарією і Угорщиною нависають фінансові та політичні ризики. Якщо вони не зможуть вміло розіграти свої карти, їм доведеться витратити дуже великі суми на проект, вигоду від якого отримає тільки Росія.
