Мрія Пєчкіна. Скільки Насиров "зніме" на інтернет-посилок з-за кордону
Голова державної фіскальної служби Роман Насиров підтримав пропозицію значно посилити оподаткування товарів, що пересилаються в Україну поштою і ввозяться для особистого користування. З ініціативою знизити до 22 євро поріг безподаткового ввезення товару виступила Асоціація підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ), яка об'єднує найбільших виробників, імпортерів та дистриб'юторів споживчої електроніки. Члени асоціації ввозять великі партії і не проти потіснити дрібних конкурентів. Свої пропозиції АПІТУ вже направила Міністерству фінансів, яка повинна буде визначити, що з цією ініціативою робити далі. "Буде це 22 євро або, наприклад, 40-50 євро — це вже більше вирішувати і розраховувати Мінфіну", — сказав глава фіскальної служби, але зазначив, що сама ідея йому подобається.
Сьогодні без сплати податків українець може отримати через поштову службу товару на суму до 150 євро, а при особистому ввезенні — до 500 євро. Якщо товар ввозиться на суму, яка перевищує ці межі, то на різницю сплачуватися податок у розмірі 32%. Роман Насиров вважає, що ця планка (150 євро і 500 євро) виставлена занадто високо, оскільки дозволяє завозити в країну масу товару без сплати податків — практично вся дрібна електроніка в Україну ввозиться без сплати податків і потім продається споживачам. Крім того, за словами головного фіскала країни, свою лепту в безмитну торгівлю вносять мешканці прикордонних регіонів України, коли по кілька разів на день перетинають кордон і щоразу привозять "для особистого користування" товарів на суму до 500 євро. Фіскальна служба намагалася боротися з цим, але поки безуспішно. "Ми пропонували як мінімум обмежити кількість перетинів кордону з товаром", — зазначив він.
Поки українські можновладці думають про обмеження покупок товарів за кордоном, у цивілізованому світі ця сфера розвивається з кожним роком. Згідно з даними Спільноти транскордонної електронної комерції (Cross-border eCommerce Community) міжнародні інтернет-продажу до кінця 2015 р. перевищили $1,4 трлн. В Україні крос-бордер торгівля (саме так називаються покупки за кордоном через інтернет) на підйомі — згідно дослідження компанії GfK, в 2014 р. 30% онлайн-покупок українці здійснювали за кордоном, при цьому таких покупців у нашій країні налічувалося майже 3 млн.
Практика безподаткової покупки товарів з подальшим перепродажем в Україні дуже поширена серед дрібних підприємців, які реалізують товар через свої інтернет-магазинчики, розповів "ДС" підприємець Олег, який попросив не вказувати його прізвище. За його словами, як мінімум 50% асортименту нинішніх невеликих інтернет-магазинів власники поповнюють саме таким чином.
На ввезенні товару в Україну навіть виріс цілий бізнес — з'явилися компанії, які великі партії товару дроблять на дрібні, до рівня, дозволеного законом, а потім перевозять їх через кордон і доставляють замовнику. Спочатку оптові партії товару дробилися до рівня 300 євро, а коли в квітні 2014 р. Верховна Рада знизила неоподатковуваний митом ввезення на імпортні товари до 150 євро, стали дробити ще більше, але возити не перестали. "Що будуть робити підприємці після того, як вартість дозволеної до ввезення партії товару знизиться, наприклад, до 22 євро — я не знаю. Можливо, знайдуть якісь обхідні схеми ввезення товарів", — міркує Олег. Він зазначив, що бізнес завжди що-небудь вигадає яку-небудь "схему", щоб обійти бар'єри і не платити більше податків.
"Підтримана ГФС ініціатива призведе до збільшення контрабанди", — упевнений співвласник інтернет-магазину Rozetka.ua Владислав Чечоткін. І нічого хорошого покупцям у зв'язку з нововведенням він не обіцяє. "Можу посперечатися, що середня ціна для митниці не виросте, а от продажна — збільшиться", — сказав він. При цьому Він нагадав, що у США поріг для крос-бордер торгівлі нещодавно був підвищений до $800, а в Росії він взагалі становить 1 тис. євро, хоча там зараз також розглядається зниження порогу.
Якщо така ініціатива буде реалізована в Україні, то найбільші проблеми з'являться не у бізнесменів, а у пересічних громадян, які придбавають за кордоном товари для особистого користування або подорожують з дорогою технікою. "Якщо ви виїдете з України за кордон з телефоном, ноутбуком і планшетом, то при поверненні додому вам доводити українського митника в аеропорту "Бориспіль", що ви не купили їх там?" — міркує підприємець Олег. За його словами, з таким жорстким митним контролем за переміщенням техніки доводилося стикатися тільки в Узбекистані, де при в'їзді в країну потрібно декларувати взагалі все більш-менш цінне: якщо, наприклад, при в'їзді ви не задекларували фотоапарат, то вам назад його вивезти вже не вдасться.
Українці оперативно відреагували на ініціативу обмежити їм можливість купувати товари в інтернет-магазинах — 7 грудня на сайті Кабінету Міністрів була зареєстрована петиція, автор якої закликає підвищити максимальну суму безмитної пересилання товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях зі 150 до 220 євро. Він посилається на США, де в нинішньому році такий ліміт був підвищений з $200 до $800, а також вказує, що питання підвищення порогу безмитної торгівлі обговорюється в Канаді, де ліміт встановлений на рівні $20. Канадський уряд на оформлення посилок вартістю в діапазоні від $20 до $80 витрачає $160 млн на рік, але при цьому збори в казну з цієї процедури складають $40 млн.
Українську петицію в перший же день її оприлюднення підписали майже 700 осіб. Щоб уряд звернув на неї увагу, потрібно, щоб за неї проголосували 25 тис. осіб.
Поки ж українці вирішили потролити ініціативу. Партнер в Агентстві з питань боргів та банкрутства Андрій Авторгов виклав на своїй сторінці в Facebook анекдот:
—Тук-тук.
—Хто там?
—Листоноша Пєчкін. Приніс посилку і податкове повідомлення-рішення...
