Роман Насиров: Уряд має вирішити, йому потрібні 40 млрд, або воно готове віддати цю суму бізнесу
"ДС" ГФС залишається лідером серед держорганів за кількістю скарг від бізнесу. За даними бізнес-омбудсмена Альгірдаса Шемети, скарги на Ваше відомство складають близько 50% від загальної кількості. Ви плануєте наводити порядок в службі?
Р. Н. Бізнес-омбудсмен назвав цифру 500 скарг за минулий рік. Всього ГФС обслуговує 47 млн. платників податків, з яких 44 млн. - це фізособи. І якщо з 3 млн. компаній поскаржилося тільки 500, напевно, це не так вже погано. ГФС - контролюючий орган, і, природно, між ним і платниками податків завжди буде певний конфлікт інтересів. Так відбувається не тільки в Україні. У США і громадяни, і компанії дуже бояться IRS (Internal Revenue Service), у Великобританії - Управління по податковим і митним зборам (HMRC). Повірте, ми дуже стараємося бути демократичною сервісною службою. Вважаю, що нам це вдається.
"ДС" А статистика кримінальних проваджень? За інформацією того ж бізнес-омбудсмена, в 2015 році податкова ініціювала їх понад 1700, але тільки 55 з них були передані до суду з обвинуваченням. У липні міністр фінансів Олександр Данилюк дав Вам доручення зменшити кількість кримінальних проваджень. Є прогрес у цьому питанні?
Р. Н. Це не зовсім коректні дані. За останній рік статистика зовсім інша. До того ж, є випадки, коли навіть "сірі" бізнеси набираються нахабства і скаржаться на нас бізнес-омбудсмена.
Останнім часом багато публічних осіб говорить про неефективність податкової міліції, оперуючи при цьому невірними цифрами. Це створює невиправдане соціальне незадоволення діяльністю цього відомства. Наприклад, протягом 2015 року приблизно 600 слідчих направили до суду понад 1 тис. кримінальних проваджень, з яких 360 - за фактами несплати податків. В цьому році до суду було направлено вже 754 кримінальні провадження, з яких 184 - щодо несплати податків. Тобто показники роботи податкової міліції применшені в кілька разів. Підкреслю, це результати тільки 600 слідчих, а не всієї податкової міліції.
Але ми працюємо над покращенням ситуації. Наприклад, вже прийнято рішення передавати матеріали в податкову міліцію тільки після завершення апеляційного процесу. А саму апеляцію ми плануємо зробити однорівневою. Вона стане швидше і простіше, і замість нинішніх дев'яти місяців буде займати три.
Р. Н. Я не кажу, що все ідеально. Ми все ще працюємо над реалізацією програми реформ, яка була розроблена спільно з Міжнародним валютним фондом і прийнята рік тому. Глобальні трансформації не можна провести за один місяць. Часто питання впирається в прийняття законодавчих актів, необхідність кардинальних змін. Наприклад, ми дуже хотіли б брати на роботу високопрофесійних аудиторів, наприклад, з "великої четвірки". Але з нашим рівнем зарплат про це говорити не доводиться. У ГФС дійсно іноді приходять класні фахівці, але тільки на короткий час. Наявність стажу роботи у податковій може стати для них трампліном при просуванні по кар'єрних сходах. Дуже швидко ці люди повертаються знову в бізнес, на високі зарплати. Ми тісно працюємо з урядом, щоб підвищити середню зарплату наших співробітників хоча б до реального прожиткового мінімуму. Зараз і у митному, і у податкового інспектора базовий оклад варіюється в діапазоні 1900-2500 грн. Так, є надбавки, а середня зарплата за результатами першого півріччя склала всього близько 4 тис. грн.
Р. Н. Кількість персоналу в службі дійсно скоротилося з 59 тис. до 42 тис. Але підвищити зарплати поки не вдалося. Звільнення співробітників тягне за собою виплату відпускних, "вихідних" і т. д. тобто вивільнені кошти ми зможемо використовувати для збільшення зарплат тільки з вересня. Після цього співробітники будуть отримувати на руки близько 5 тис. грн. Тим не менш, можна зайти на будь-який сайт з вакансіями і побачити, що в комерційних структурах навіть звичайним бухгалтерам платять, мінімум, у 2 рази більше.
Р. Н. Ми більше не плануємо скорочень. Я б сказав, що подекуди ми вже навіть перестаралися. Наприклад, пункти пропуску на західному кордоні. На українській стороні сьогодні працює приблизно на 30% менше митників, ніж польської, угорської, румунської. І це при тому, що на пунктах пропуску ми намагалися не скорочувати людей. Зараз ми говоримо про необхідність збільшення кількості митників. Думаю, з часом ми зможемо зробити деякий перерозподіл кадрів всередині служби, але це стане можливим тільки після того, як ГФС стане єдиним юрособою.
"ДС" Але, може бути, у наших сусідів більше митників у пунктах пропуску з-за того, що там вантажі проходять митне очищення саме на кордоні, а не на внутрішніх терміналах?
Р. Н. Це окреме питання, яке ми неодноразово піднімали. Такий варіант має свої плюси і мінуси. По-перше, щоб перемістити оформлення вантажів на кордон знадобляться значні інвестиції. Адже крім самого пункту пропуску буде потрібна відповідна інфраструктура. По-друге, якщо ви поговорите з бізнесом, то побачите, що абсолютна більшість висловиться за те, щоб проводити розмитнення і замитнення вантажів всередині країни. І це не скажуть "схемники", а чесний бізнес. Він зацікавлений в тому, щоб максимально швидко перетинати кордон, і без всяких зволікань розмитнювати вантажі на складах, де є відділи митного оформлення.
"ДС" Яка ймовірність, що таке бажання бізнесу пов'язане з дуже різними умовами митного очищення вантажів на різних терміналах? Кажуть, що подекуди вони дуже лояльні...
Р. Н. Точно також умови можуть відрізнятися на різних пунктах пропуску. А будь-які спроби їх уніфікації, повірте, викличуть категоричний протест з боку реального бізнесу. Нині основний спосіб визначення митної вартості - це контракт або інвойс. Якщо одна компанія купила персики за $1,25, а інша, скажімо, за $1, чому вони обидві повинні розмитнити вантаж з якоїсь уніфікованої ціною? Якщо ж встановити ціновий коридор, то всі захочуть проводити розмитнення за його нижньої межі. Сьогодні 85% вантажів в Україні оформлюється саме за вартістю контракту. І тільки приблизно в 15% випадків присутні непрямі контракти. Це та частина товару, яка потім продається на ринках або через "єдинників". Азіатські, китайські вантажі з "ширпортебом", які йдуть до нас через гонконгські компанії, саме там є ризики заниження митної вартості або зміни номенклатури.
Р. Н. Починаючи з липня цього року в ЄС почав функціонувати новий Митний кодекс. На мою думку, Україна, яка прагне в Європу, зробить вірний крок, якщо прийме цей документ. Зараз ми вивчаємо, а у вересні будемо презентувати урядового комітету.
"ДС" В уряді відмовилися від ідеї віддавати наші митниці в управління іноземним компаніям, залучати іноземців для проведення реформ і т. д.?
Р. Н. Зовсім ні. Ми закінчили відпрацювання цього питання з USAID. У кількох пунктах пропуску на нашій європейській кордоні будуть постійно працювати представники іноземних компаній. Їхні назви поки називати не буду. Це допоможе нам модернізувати щоденні процеси - оформлення та огляд вантажів, проведення перевірок та ін. Після півроку роботи експерти зможуть дати конкретні рекомендації. Цей проект оплачує USAID.
Р. Н. У нас дуже багато пропозицій, але, в основному, вони стосуються не ставок податків, а тільки адміністрування. Поясню про що йдеться. В цьому році зростання надходжень до місцевих бюджетів очікується приблизно на 50%, ми прогнозуємо перевиконання плану на 25-30 млрд. грн. Значну лепту в місцеві бюджети вносить 5%-ний акцизний податок. Проте зараз існує чимало проблем з його адмініструванням. У бізнесі АЗС немає 5%-ної маржі, націнка зазвичай встановлюється на рівні 2%. Тому 5% роздрібного акцизу для компаній - це величезні гроші, і, природно, бізнес намагається цей податок обходити. Ми пропонуємо перенести ці 5% роздрібного податку на продаж палива на заправках (це приблизно 40 євро на тонні) в основну ставку акцизу. А далі держава буде розподіляти ці гроші до місцевих бюджетів, виходячи з обсягу проданого палива в тому чи іншому регіоні. Це значно спростило б адміністрування. Думаю, що після цього надходження від акцизного податку зросли б ще на 25-30%.
Р. Н. Фактично мова йде про пільгу бізнесу: якщо він інвестує прибуток в розвиток, то не платить податок. Треба розуміти, що цією пільгою, швидше за все, скористається 80% бізнесу, а то й усі 100%. У грошах це буде означати недонадходження до бюджету у розмірі близько 40 млрд. грн. Тому уряду потрібно вирішити: йому потрібні ці 40 млрд. грн. до бюджету або воно готове віддати цю суму бізнесу?
Можна подивитися на ситуацію з ЄСВ після зниження ставки. Частина недонадходжень вдалося перекрити за рахунок детінізації. Тим не менш, "діра" в Пенсійному фонді в минулому році була 80 млрд. грн., а в цьому році - 145 млрд. грн. Ще в жовтні-листопаді ми збирали близько 15 млрд. грн. ЄСВ, а зараз - тільки 10-11 млрд. грн. в місяць. Сумарно це "мінус" 48-50 млрд. у рік., які доведеться покривати з бюджету.
Р. Н. Спрощену систему оподаткування треба змінити виходячи з реалій нинішнього часу. Ця система не повинна працювати для супермаркетів і магазинів, ресторанів і інших компаній, які де-факто просто підміняють найману працю контрактами з "єдинниками". Наведу приклад: у Державній фіскальній службі працює аудитор, отримує зарплату. Держава платить за нього 22% ЄСВ, плюс ще 18% прибуткового податку він сплачує сам. Тобто якщо аудитор отримує зарплату 5 тис. грн., майже 2 тис. грн. буде сплачено в бюджет. Одночасно людина, оформлений "єдинником", платить в держскарбницю 250 - 300 грн. в місяць, але при цьому може заробляти і 25 тис. грн. Як прибрати цю проблему нерівності? Може тоді державі також варто брати на роботу кожного податкового інспектора або аудитора і оформляти його як "єдинника"?
"ДС" Ви виступали за підвищення мінімальної зарплати до 5 тис. грн. Але такий крок означав би неминуче розкручування інфляції...
Р. Н. Зовсім необов'язково. Сьогодні у тих, хто нібито отримує мінімалку, реальна зарплата набагато більше. Перегляньте оголошення про роботу - за 4 тис. грн. неможливо найняти навіть чорнороба. За останній час до 7-8 тис. грн. зросли зарплати в армії, поліції. У багатьох міністерствах заробітна плата зараз дотягує до 9-10 тис. грн. "Укргазвидобування" взагалі чемпіон, там керівництво отримує по мільйону гривень на місяць. Навіть фіскальна служба до кінця року планує наблизитися до рівня зарплат у 5 тис. грн., хоча досі ми і прикордонники залишалися одними з найбідніших відомств. Тобто в абсолютній більшості і держава, і бізнес платить зарплати більше, ніж 5 тис. грн. Треба виводити ці гроші з "конвертів", із законодавчої тіні. Адже часто такі схеми здійснюються фактично в рамках законодавства. Приклад - ті ж "єдинники". Малому бізнесу створили оптимальну систему оподаткування. Але, напевно, варто говорити про те, що якщо підприємець сплачує єдиний податок, а решту грошей залишає собі, він також повинен нараховувати собі заробітну плату, сплачувати ЄСВ і ПДФО.
Р. Н. Ні, чому ж? Це все одно буде набагато простіше і дешевше, ніж платити ПДВ, податок на прибуток тощо, Якщо людина використовує зароблені гроші для реінвестування в бізнес - питань немає. Але якщо підприємець бере їх собі - це або його зарплата, або дивіденди. Інших варіантів немає. Тоді хоч мінімальну зарплату нехай собі нарахує.
"ДС" Ви говорили, що вже в 4 кварталі 2016 року в Україні може запрацювати система загального декларування. Цей план реальний?
Р. Н. Так, цілком. Законопроект, у підготовці якого ми також брали участь, вже практично готовий. Думаю, він знайде підтримку в парламенті. Ми часто чуємо, що на руках у населення знаходиться величезна сума. Раніше говорили про $60 млрд., зараз говорять вже про $100 млрд. Ці гроші потрібно вивести з тіні. Є люди, які свого часу отримували зарплати в конвертах, але це був не їхній вибір, вони просто не могли змінити ситуацію, щоб не втратити роботу. У когось залишилися заощадження. Можливо, з цих грошей люди хотіли б сплатити податок.
Тому ми хочемо дати всім бажаючим разову можливість добровільно задекларувати свої активи, якщо їх вартість становить 1 млн. грн. і вище. З задекларованої суми треба буде сплатити податок за ставкою 10-15%. Ставку можна було б зробити і нижче, якщо б декларанти погодилися покласти гроші в банк. Але враховуючи проблеми нашої банківської системи, навряд чи на це піде. Ми обговорили з НБУ умови і відсутність санкцій для тих осіб, хто тримає свої гроші не в Україні. Не секрет, що багато громадян мають рахунки в іноземних банках, багато бізнесменів є власниками офшорних або оншорних компаній у різних юрисдикціях. Хтось реєстрував свої бізнесу на родичів, тещу і т. д. Всі вони отримають можливість задекларувати активи, не несучи при цьому покарання за податкові прступления.
Р. Н. З наступного року. І ми не будемо винаходити велосипед. Ми підемо по шляху, який прийнятий в Європі, де існують ліміти на розрахунки готівкою. У багатьох країнах не можна просто так витрачати більше двох тисяч євро - доведеться або заповнювати декларацію, або платити банківською картою. Остання ініціатива НБУ про зниження ліміту розрахунків готівкою з нинішніх 150 тис. грн. до 50 тис. грн., яка зараз обговорюється, приурочена саме до введення загального декларування і контролю за витратами. Думаю, це оптимальна сума для України.
"ДС" найгучніший скандал літа - заморожування відшкодування ПДВ. Були виявлені порушення під час перевірок аграріїв і продовжаться перевірки?
Р. Н. Галас, який здійнявся навколо цього питання, показує, наскільки нам вдалося налагодити процес відшкодування ПДВ. Затримка була буквально на тиждень, але і ці сім днів виявилися настільки чутливі для бізнесу. Ми проводили перевірки в відповідності з дорученням Кабміну, і не виявили порушень. Всі непорозуміння пов'язані зі специфікою переходу аграріїв від спецрежиму до звичайного. Не всі пам'ятають, що за фактом сільгосппідприємства оплачували ПДВ і раніше, просто він повертався їм назад. І коли Мінфін прогнозував, що отримає від аграріїв 20 млрд. грн., ми відразу говорили, що в перехідний період ця сума буде значно меншою.