Роман Чуприненко: Гаманці українців не гумові, і нескінченно підвищувати тарифи не вийде

Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ про проекти, які реалізуються на кредитні кошти міжнародних фінансових організацій, і потенціал енергоефективності в житлово-комунальному господарстві

"ВД" Вітчизняне ЖКГ є одним з найменш енергоефективних у світі. Наскільки зношені теплові мережі, котельні? Скільки грошей необхідно для їх заміни?

Р. Ч. Сьогоднішня ситуація з енергоефективністю в сфері ЖКГ, втім, як і в промвиробництві і багатьох інших галузях економіки, - це результат підходів, закладених ще при Радянському Союзі, коли економити дешеві ресурси не було сенсу. Наочний приклад - місто Кривий Ріг протяжністю більше 100 км, де теплотраси прокладено на поверхні. Коли газ коштував копійки, на це ніхто не звертав уваги, але тепер обігрів повітря обходиться в солідні суми. Зараз нормативи втрат при транспортуванні теплоносія до споживача складають 12%, але реальна картина на багатьох підприємствах гірше. Середній відсоток зношеності мереж - це інформативний показник, якісь підприємства укладається в цей норматив, якісь-ні.

Щоб зрозуміти, скільки грошей необхідно для модернізації системи теплопостачання України, давайте візьмемо, наприклад, Харків. Це один з восьми міст - учасників проекту "Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України", який реалізується за рахунок кредиту Міжнародного банку реконструкції та розвитку. У Харкова найбільший розмір позики - $107,3 млн. Ця сума, за оцінками КП "Харківські теплові мережі", покриває існуючу потребу в інвестиціях на 10%. Виходячи з кількості споживачів, яких обслуговує КП, для його повної модернізації необхідний $1 млрд, а інвестиція на одного мешканця складе близько $1 тис.

В цілому в Україні користуються послугами централізованого опалення 5,7 млн абонентів, отже, мова може йти про $5,7 млрд. Очевидно, що без зовнішніх інвестицій нам не обійтися.

"ВД" Розкажіть детальніше про проект реконструкції систем централізованого теплопостачання, який здійснюється за рахунок кредиту МБРР.

Р. Ч. Загальний бюджет проекту "Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України", реалізація якого розпочалася в 2014 році, становить $315,5 млн. З цих грошей $18 млн ще не розподілені. Кредит складається з двох частин: $265,5 млн - це гроші МБРР, $50 млн - кошти Фонду чистих технологій. Вони виділені на різних умовах і призначені для фінансування різних заходів.

В результаті реалізації проекту будуть реконструйовані три ТЕЦ - дві у Вінниці і одна в Харкові, більше 150 котелень, десятки центральних теплових пунктів, замінені тепломережі, побудовані когенераційні станції, встановлені індивідуальні теплові пункти і загальнобудинкові теплолічильники. В системі автоматичного управління технологічними процесами буде об'єднано близько 2,5 тис. об'єктів у восьми містах. Це дозволить значно скоротити час реагування на позаштатні ситуації.

"ВД" За яким критерієм обираються комунальні підприємства для участі у проекті?

Р. Ч. На етапі підготовки проекту Світовий банк виділив грант, за рахунок якого були найняті консультанти, які розробили спеціальну систему відбору учасників. Комунальні підприємства також повинні були надати пакет документів, необхідних у рамках українського законодавства. Їм потрібно було пройти процедуру оцінки фінансового стану бенефіціара та отримати від Міністерства фінансів позитивну оцінку діяльності підприємства за останні три роки. Це підтвердження того, що підприємство зможе повернути позикові кошти.

"ВД" Якщо КП бере кредит на модернізацію, то сума, яку воно буде повертати, закладається в тариф. Як кредити МФО відображаються на тарифах?

Р. Ч. Підприємство, затверджуючи тарифи в Нацкомісії з регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, включає в них інвестиційну складову. Тобто кошти позик від міжнародних фінансових організацій завжди закладаються в тариф. Однією з умов кредиторів є повернення грошей за рахунок економії коштів, яка буде досягнута від впроваджених заходів. Тобто необхідність повертати кредит не веде до зростання тарифів, пропорційному вкладеним інвестиціям. Візьмемо, наприклад, той же Харків. На сьогодні середній тариф на тепло там становить 627,16 грн. за Гкал. До 2020 року з урахуванням усіх заходів з модернізації, які проводяться за рахунок кредиту МБРР, при стабільній ціні на енергоносій тариф зросте всього на 8 грн. за 1 Гкал.

Споживачі міст, де впроваджуються такі проекти, в довгостроковій перспективі опиняться в більш вигідному становищі. У разі зростання цін на енергоносії підвищення тарифів на ЖК-послуги буде для них не таким значним, як для абонентів, чиї постачальники послуг все ще будуть мати енергоємне обладнання і великі втрати в мережах.

"ВД" Як змусити власників, яким належать ТЕЦ і ТКЕ, встановлювати енергоефективне обладнання, міняти мережі і т. д.? Адже при тарифоутворенні за формулою "витрати плюс" їм немає сенсу знижувати енергоємність, все одно за все заплатить споживач.

Р. Ч. Я б не переоцінював фінансові можливості споживачів у цьому питанні. Ясно, що у гаманці українців не гумові і нескінченно підвищувати тарифи не вийде. В іншому випадку постачальники ЖК-послуг зіткнуться з масовими неплатежами. Тому всі підприємства в свої інвестиційні програми вносять заходи по підвищенню енергоефективності. Звичайно, обсяг капіталовкладень у всіх компаній різний, але практично скрізь така робота ведеться.

"ВД" Що стосується водопостачання та водовідведення - які результати проекту Світового банку "Розвиток міської інфраструктури-1"?

Р. Ч. Цей проект із загальним бюджетом $140 млн реалізовувався протягом 2008-2015 рр. на комунальних підприємствах 14 міст України. Було реконструйовано і побудовано 450 насосних станцій, замінено та прокладено близько 56 км мереж. В результаті середній показник економії електроенергії на цих КП склав близько 34%, або 50,6 млн кВт·год на рік.

"ВД" Була інформація, що у Мінрегіону були претензії до команди консультантів, яка супроводжувала цей проект...

Р. Ч. Дійсно, до якості роботи консультантів Центральної групи управління проектом "Розвиток міської інфраструктури-1" почали накопичуватися питання. Мінрегіон кваліфікував ряд прийнятих ними рішень як помилкові. Дії консультантів дали привід засумніватися в їх професіоналізмі. Наприклад, на думку міністерства, невикористаний залишок позики в рамках першого проекту можна було повернути банку, щоб зосередити всі сили на підготовці другого з обсягом фінансування в $350 млн. Проте ці залишки були спрямовані на додаткові закупівлі комунальних підприємств, що призвело до розсіювання сил групи і затягування підготовки та погоджувальних процедур за новим проектом.

На сьогодні питання оновлення складу Центральної групи управління проектом вже вирішено: 1 квітня був оголошений конкурс на відбір нових консультантів і повна комплектація нової команди очікується вже в травні. Вона буде реалізовувати новий проект Світового банку "Розвиток міської інфраструктури-2", який був початий в 2014 році і стосується двох сфер - водопостачання та поводження з твердими побутовими відходами. Загальна сума позики становить $350 млн, з них $300 млн - це кошти банку, а $50 млн - Фонду чистих технологій. У проекті беруть участь 12 комунальних підприємств з Києва, Харкова, Черкас, Житомира, Вінниці, Тернополя та інших міст. Умови кредитування такі ж, як і у проекту з централізованого теплопостачання, - це дешеві і довгі гроші.

"ВД" Наскільки відрізняються програми кредитування Світового банку від позик, які надаються Європейським інвестиційним банком?

Р. Ч. У минулому році спільно з ЄІБ були розпочаті два великих проекту - Надзвичайна кредитна програма для відновлення України із загальним бюджетом 200 млн євро і Програма розвитку муніципальної інфраструктури України з бюджетом 400 млн євро.
Що стосується Надзвичайної кредитної програми, то на першому етапі було отримано 486 заявок на фінансування проектів на підконтрольних владі територіях Донецької та Луганської областей, а також у прикордонних Дніпропетровському, Запорізькому та Харківському регіонах. Їх загальна вартість-близько 7 млрд грн. Спільно з консультантами ЄІБ вже відібрано 72 проекти соціальної спрямованості на загальну суму 707 млн грн., які і будуть профінансовані за рахунок першого траншу. Це реконструкція гуртожитків, шкіл, дитячих садів, госпіталів. Тобто тих систем життєдіяльності населених пунктів, які несуть величезне навантаження у зв'язку з великою кількістю переселенців і їх сімей. Особливістю цієї програми є те, що кошти надаються регіонам на безповоротній основі.

В рамках Програми розвитку муніципальної інфраструктури будуть реалізовані проекти в п'яти сферах ЖКГ, в тому числі у сферах зовнішнього освітлення та поводження з ТПВ. На сьогоднішній день Мінрегіон отримав від потенційних учасників заявки на фінансування проектів на загальну суму понад
2 млрд євро - це в п'ять разів перевищує загальний розмір кредиту, який виділяє ЄІБ.

"ВД" чи Плануєте розширювати співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями у сфері ЖКГ?

Р. Ч. Крім Світового банку та ЄІБ, ми співпрацюємо з німецьким державним банком розвитку KfW. Уряд Німеччини надав Україні кредит у розмірі 500 млн євро, з яких 300 млн євро піде на фінансування проектів реконструкції та модернізації об'єктів інфраструктури в східних регіонах України.

На сьогоднішній день міністерство спільно з МФО реалізує шість досить великих проектів. Думати про нові запозичення можна, але слід зосередитися на виконанні вже розпочатих проектів.

"ВД" Проекти у сфері енергоефективності фінансуються в основному за рахунок міжнародних фінансових інститутів. Які зміни необхідно внести у нормативно-правову базу, щоб активніше залучати інвестиції в ЖКГ?

Р. Ч. Процес підготовки інвестиційних проектів і залучення позик від донорів регламентується відносно новою постановою Кабміну №70 від 27 січня 2016 року. Дійсно, попередній документ неодноразово піддавався критиці як міжнародних фінансових організацій, так і з української сторони, в основному з-за того, що ініціація проектів затягувався на роки. Зрозуміло, що інвестори не можуть чекати роками, поки Україна розмірковує, чи доцільно вкладати позикові кошти в ті чи інші проекти. Тепер цей процес дещо спрощено і прискорено. Але повинен сказати, що бюрократична складова в подібних документах не є зайвою, адже ми говоримо про значні суми, які потрібно буде повертати. Тому процес підготовки інвестпроектів і залучення кредитів потребує серйозного контролю. На мою думку, на сьогоднішній день законодавство, яке дозволяє залучати кредитні кошти, досить збалансовано.

Про те, чому в Україні не виконуються програми з раціонального використання енергетичних ресурсів, читайте тут

Опубліковано в тижневику "Власть денег" № 5 (442) за травень 2016 р.