Дефіцит і новий імпорт. Де Україна братиме бензин в умовах війни

З початку війни в Україні різко зростає вартість палива. На 23 лютого середня ціна одного літра бензину становила 32,39 грн, дизельного палива (ДП) — 29,33 грн. На 3 березня бензин коштував 33,79 грн/л, дизпаливо – 30,92 грн/л. На 13 березня середня вартість значно підвищилася: 38,97 грн за літр бензину та 39,9 грн за дизпаливо.

Ціни на конкретних АЗС можуть бути значно вищими, бо гранична націнка встановлена на рівні 4,55 грн/л для бензинів та 5 грн/л для ДП. Отже, максимальні ціни можуть становити 43,52 грн/л бензину та 44,9 грн/л дизельного палива. Автозаправні мережі намагаються їх дотримуватись.

З початку масштабного нападу на Україну Росії і Білорусі наша країна відмовилася від постачання нафтопродуктів із цих країн (близько 50% від загального обсягу споживання). Тепер важливо переорієнтувати імпорт у надзвичайних умовах та мінімізувати вплив цього процесу на ціни.

Нова формула та зниження податків

Дві основні проблеми з паливом зараз — це надмірне зростання цін та дефіцит. Щоб уникнути такого негативного ефекту, 11 березня на засіданні уряду було ухвалено два рішення. Кабмін планує внести зміну до формули, за якою він регулює ціни на паливо та встановлює максимально дозволені ціни на заправках. Витрати на зовнішню логістику хочуть підняти з 27$/т до 50$/т. Також додадуть інші витрати на зовнішньоекономічний контракт на 150 $/т, чого у формулі, яка діє зараз, не було.

"Збільшення формули дає економічний стимул мережам завозити більше палива (за формулою розрахунку, яка була адекватна до війни, зараз везти нафтопродукти мережам невигідно). Водночас таке рішення призвело б до зростання ціни, чого уряд допустити не може, адже пальне є соціально важливим товаром", — прокоментувала рішення міністр економіки Юлія Свириденко.

Щоб збалансувати "подорожчання" формули, уряд підготував законопроект (№7137) щодо скасування акцизу на паливо та зниження ставки ПДВ з 20 до 7%. За це має проголосувати Верховна Рада. "Це суттєво зменшує розмір податків, які раніше становили більше половини ціни", — зазначила Юлія Свириденко.

"Реалізація акту дозволить забезпечити населення пальним без збільшення ринкових цін", — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту №7137.

Обидва ці рішення — зміна формули та скасування акцизу зі зниженням ПДВ — повинні ввести в дію одночасно.

До речі, скасувати акциз та знизити ПДВ на паливо раніше запропонував президент України Володимир Зеленський, тому не доводиться сумніватися, що Рада підтримає цю ідею. До речі, у парламенті підготовлений і альтернативний урядовому, більш глобальний депутатський законопроект №7137-д, у якому переглядаються багато податків і правил їх збору. Однак у частині палива там пропонуються ті ж самі ставки: акциз — 0%, ПДВ — 7%.

Голова "Консалтингової компанії А-95" Сергій Куюн вважає, що такі заходи зупинять зростання цін: "Якщо брати середнє котирування з початку березня, гранична вартість бензину становитиме близько 38 грн/л, ДП — близько 35 грн. Це відповідно на 8 та 5 грн менше, ніж було б за чинною формулою. Залишається дочекатися остаточного схвалення", — написав експерт на своїй сторінці у Facebook.

Зниження ставки ПДВ веде до зменшення ціни для кінцевого споживача, щоправда, це може бути зовсім непомітно, бо дорожчають інші складові — зростання зовнішніх цін, транспортування, комунальних витрат тощо. Чого не скажеш про скасування акцизу на паливо. При ціні тонни бензину на зовнішніх ринках $800-1000 скасування акцизу в 213,5 євро виглядає значною знижкою.

Хоча зниження акцизу призведе до недоотримання доходів бюджету. За даними Держказначейства України, минулого року акциз на імпортне паливо приніс держбюджету 47,8 млрд грн.

Внутрішні можливості

У суботу, 12 березня, прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що ПДВ на паливо можуть знизити і до 0%, якщо логістичні витрати постачальників пального зростатимуть. "Ведемо переговори з найбільшими світовими компаніями щодо постачання бензину та дизеля, напрацьовуємо нові логістичні ланцюжки постачання цих продуктів в Україну", — поінформував глава уряду.

Справа в тому, що українські нафтопереробні заводи та підприємства, за даними GMK Center, забезпечують внутрішній попит лише на 46% бензину і на 14% дизельного палива. На нашому ринку палива переважав імпорт із Білорусі та Росії — 42% бензину та 63% дизельного палива завозилося звідти. Якщо брати показники 2021 р. (хоча за нових умов це дуже умовна точка відліку), зараз Україні потрібно замістити 1 млн т бензину з Білорусі та 5 млн т ДП з Білорусі та Росії.

Для заміщення є кілька варіантів: підвищення внутрішнього виробництва, імпорт з інших країн, у тому числі дозвіл на ввезення палива нижчої якості (Євро-3, Євро-4).

Як нагадує у своєму дослідженні Український інститут майбутнього, сьогодні в країні із шести великих нафтопереробних заводів працює один — Кременчуцький НПЗ. Херсонський та Одеський не підлягають модернізації. Лисичанський – у зоні бойових дій. Скоротити залежність від імпорту може робота Надвірнянського та Дрогобицького НПЗ, але їх треба модернізувати. Також є Шебелінський газопереробний завод та ще близько півтора десятка міні-НПЗ різної потужності. Модернізація українських НПЗ є проблематичною через бойові дії, необхідність часу та валютних інвестицій. Тому пріоритетність виходу із ситуації вбачається у переорієнтації імпортних поставок.

Допоможе Європа

Зовсім невеликий імпорт палива (пара десятків тисяч тонн на рік) традиційно припадав на Польщу, Румунію, Угорщину та Словаччину. Очевидно, на ці напрямки зараз переорієнтуватиметься український імпорт. Досі невеликі масштаби імпорту пояснюються ускладненою логістикою, що формує економічну недоцільність постачання. Тепер лише цей момент, за підрахунками аналітика консалтингової компанії "НафтаРинок" Олександра Сиренка, може дати націнку 1-2 грн на літрі палива. Це неприємно, але терпимо.

Потреба України у паливі може збільшити завантаження НПЗ Євросоюзу. За даними BP Statistical Review of World Energy, потужності європейських НПЗ у 2020 р. були завантажені на 72,9% і можуть додатково переробляти 171 млн т нафти на рік.

"Щоб задовольнити потреби України в бензині, європейським переробникам необхідно збільшити переробку нафти лише на 1,8 млн т на рік. Це можна зробити на польських та литовських НПЗ", — вважає аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.

Але залишається ще дизпаливо. Щоб задовольнити потреби України, потрібно збільшити щорічну переробку в Європі майже на 30 млн. т, як стверджує дослідження GMK Center.

Сергій Куюн розповідає, що зовнішні ціни на енергоресурси зараз трохи впали: "На європейському паливному ринку відбувається щось неймовірне, — пише він у Facebook. — За останні два дні [мається на увазі період 8-9 березня, — "ДС"] котирування бензину в Європі впали на 200 дол./т, на дизель — на 340 дол./т. Або на 15-20%! Схоже, страхи щодо ембарго щодо Росії зникли. Світ звикає з думкою про майбутнє без кривавих вуглеводнів. Сигналом до зниження, очевидно, послужили заяви Арабських Еміратів, Венесуели та США із закликами збільшити видобуток нафти".

Експерт вважає, що це добрі новини для українських споживачів, тим більше на фоні ініціатив уряду щодо оптимізації ціни палива: "Якщо ще вчора [тобто 10 березня, — "ДС"] підвищення цін на АЗС до 50 грн і вище не викликало сумнівів, то зараз теоретично цього можна буде уникнути. А за активних дій уряду та Ради — зануритися і під 40 грн/л", — написав Сергій Куюн 11 березня.

Зміна формули від Кабміну, обнулення акцизу та зниження ПДВ разом мають забезпечити хороші умови для імпортерів-оптовиків та стримати зростання цін для споживачів.

Щодо дефіциту палива на ринку, то він певний час може компенсуватися запасами та зниженням ділової активності. Ризик у тому, що в Євросоюзі може підвищуватися попит на паливо, і місцеві виробники насамперед забезпечуватимуть внутрішній ринок. Саме тому глава українського уряду заявив про необхідність переговорів із компаніями. Очевидно, питання, як допомогти Україні з паливом, для ЄС стане політичним не меншою мірою, ніж економічним.