Ризики-2019: Дефіцит врожаю та втрати мільярдів гривень

В Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП) констатують негативну тенденцію в сільському господарстві: забезпеченість аграріїв мінеральними добривами в цьому році знизилася до 65%, що на 20% менше, ніж в 2017-м
Фото: УНІАН

Це найгірший показник за останні роки. Попередні розрахунки показують, що врожай 2019 р. буде мінімум на 5% менше нинішнього, а це - мільярди гривень недоотриманого доходу та експортної виручки.

Український фермер змушений економити

"Яким буде урожай 2019 року залежить від використання азотних добрив навесні. Чи зможуть українські аграрії в достатній кількості закупити їх", - сказав заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета під час прес-конференції "Як запобігти втратам урожаю 2019 з-за відмови фермерів удобрювати землю" в ІА "Інтерфакс-Україна".

Невпевненість чиновника в прогнозі врожаю легко пояснити. Фермери не купують добрива з двох причин: немає оборотних коштів, а державні програми підтримки неефективні, і бажання заощадити. З 360 тисяч тонн добрив, необхідних для рослинництва, половина досі знаходиться на складах трейдерів.
Сьогодні український ринок мінеральних добрив (азотних, калійних та фосфорних) на 90% складається із зарубіжних поставок, 70% з яких - російська продукція: "На початку це був тільки російський імпорт, а зараз до нього додався білоруська, польська, грузинська, американський, узбецька, але ціна не пішла вниз. Раніше Україна експортувала в США селітру, і це була загроза для американської індустрії. А зараз США щастить азотні добрива в Україну. І ми говоримо, що це загроза для нас. Проблема існує, і ми поки не знайшли шляхів вирішення. На сьогоднішній день з шести хімічних підприємств працюють тільки два, решта неконкурентоспроможні і запускаються тільки в сезон", - коментує Ігор Гольченко, радник президента Союзу хіміків України.

Віталій Саблук, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" підрахував, що за рахунок зміни структури посівів потреба в азотних добривах зросла на 5% в порівнянні з минулим роком - до 375 тисяч тонн: "Але при цьому кожна друга тонна добрив знаходиться на складах трейдерів. Вона не дійшла до фермерів. Це означає, що кожен другий гектар залишається без мінеральної підживлення".

Невтішний підсумок для вітчизняного АПК полягає в тому, що в порівнянні з фермерами з Євросоюзу українські використовують в 3,5 рази менше добрив: "Коли ми говоримо, що хочемо досягти європейських показників по врожайності, що дозволило б нам збирати не 60 мільйонів тонн, а 120, то, перш за все, мова йде саме про добривах. Тому що в принципі за рівнем внесення добрив ми кардинально відстаємо від Європи, радикально", - констатує Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

За його словами, ряд сельсхозпредприятий з північної частини України можуть відмовитися від посівів пшениці, тому що в кращому випадку урожай дозволить їм вийти в "нуль". "Коли частина сільськогосподарських культур стає нерентабельним, тому що така ціна на добрива - це проблема". За даними Державної служби статистики, рентабельність вирощування пшениці впала з 37,8% у 2016 році до 25% в нинішньому.
Зниження рентабельності вирощування сільськогосподарських культур в першу чергу сталося через дорожнечу імпортних добрив. Український фермер за одну і ту ж продукцію змушений платити на 30%-40% більше, ніж його колега з ЄС, стверджують в УСПП. Підсумок - економія на підживлення рослин. "Якщо фермер замість покладених 200 кілограм добрив внесе 100, то його урожай автоматично знизиться на 30-40%", - заявив голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков.

Прогноз галузевих експертів невтішний: загальна рентабельність виробництва продукції рослинництва може впасти до 5-7% протягом двох-трьох років.

Як допомогти хімікам і аграріям?

Геннадій Новіков, який очолює Аграрний союз України, під час прес-конференції "Як запобігти втратам урожаю 2019 з-за відмови фермерів удобрювати землю" заявив: "Без втручання держави в процес запустити національне виробництво добрив буде неможливо".

Радник президента Союзу хіміків України Ігор Гольченко з ним згоден: "В цьому році заводи працюють, добрива є, але їх не беруть. Питання в ціні. Що з цим робити? На наш погляд, є два виходи: газ за конкурентними цінами, як у Європі, або механізм державної компенсації ринкового газу. На сьогоднішній день 200 тисяч тонн добрив потрібно, щоб закінчити посівну. На складах підприємств Союзу хіміків знаходиться 180 тисяч тонн добрив - їх не купують. Чому? Тому що у аграрія немає грошей: вони десь недофінансовані, десь чекають, що прийде дешевий імпорт. Десь спрацьовує механізм "заощадив, нічого страшного".

Апеляція до ціни природного газу зрозуміла: він основна сировина у виробництві азотних добрив, які в загальному обсязі українського ринку становлять 70%-80%: "Три чверті собівартості азотних добрив - це газ. Вуглеводи на світовому ринку зросли на суттєвий відсоток, і те, що ми бачимо сьогодні - 10 700 гривень за тонну азотних добрив, а вже через місяць буде 11 500 гривень, а в березні наступного року під 13 тисяч гривень. Той фермер, хто закупится заздалегідь, зможе мінімізувати збитки", - прогнозує Віталій Саблук.

"Світовий ринок азотних добрив побудований таким чином, що найбільші виробники "сидять" на дешевому газі. Неможливо конкурувати, коли хтось виробляє добрива при ціні газу 50-70 доларів, а ми - по 400 з гаком. Нічого крім дешевої сировинної бази не допоможе. І якщо б вирішили проблему азотних добрив, це відсотків на 80 вирішило б в принципі питання добрив", - упевнений Михайло Соколов.

2019 рік: буде погано або дуже погано?

Голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков переконаний, що компенсувати навесні 2019 року те, що не внесли аграрії в грунт восени 2018 не вийде: "Втрати врожаю будуть однозначно. Скільки не сип селітри навесні, вже не буде тієї врожайності".
"Фатальна помилка фермерів - економія на добривах цієї осені, що істотним чином вплине на врожай, - переконаний Віталій Саблук Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки". - Пшениця втратить 10% потенціалу врожайності, а це 5 мільярдів гривень виробленої продукції. Для конкретного фермера це 800-1000 гривень недоотриманого прибутку з кожного гектара, що в комплексі негативно вплине на ВВП - тобто пенсії, соціальні виплати, валютні надходження".

За підсумками 2018 року може скластися ситуація, що аграрії недовнесли не тільки азотну групу - тому що вона дорога, але і калійну і фосфорну, оскільки її не було в достатній кількості: "Країна в цілому може недоотримати урожай. Тут ми говоримо не про проблему хіміків і аграріїв, а про проблеми України в цілому", - резюмує Ігор Гольченко.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради каже, що точну суму втрати України від зниження врожайності підрахувати складно, але мова йде про мільярди гривень: "Аграрний сектор дає нам 14% ВВП і більше 40% валютної виручки. І прийнято вважати, що нічого страшного: добрива не купуємо - значить, у нас баланс по виручці поліпшується. Тому навіть якщо там щось впаде у валютній виручці від аграріїв, то воно якось буде компенсовано тим, що ми іноземні добрива не закуповували. Але проблема в тому, що ефект не лінійний. І якщо стає невигідно вирощувати якісь культури, можна прийти до того, що їх взагалі вирощувати не будуть. І ось тоді ви вже комплексно втрачаєте: і ВВП, і у виручці. І це пряма загроза стабільності гривні".

Проблеми аграріїв можуть боляче відгукнутися Уряду України в умовах жорсткої необхідності виплати пікової частини зовнішнього держборгу в 2019 році. Мова йде про 7 мільярдів доларів. Для порівняння в цьому році кредитний платіж "всього" 3 мільярди. І якщо аграрії зазнають мільярдних збитків, впоратися з такою кредитної навантаженням Кабміну буде вкрай непросто.