Під гарячу руку. Як ЄС карає українських металургів за Трампа (ІНФОГРАФІКА)
Біда, звідки не чекали
Багаторазово вже обіцяний новий світовий економічний криза поки не настав, але ми вже бачимо її провісників - торгові війни. 31 травня міністр торгівлі США Уілбур Росс оголосив про введення нових імпортних тарифів на сталь і алюміній з країн ЄС, Канади та Мексики - 25% і 10% відповідно. В Європі попередили, що у відповідь будуть обкладені додатковими митами американські товари на ринку ЄС. Причому найрізноманітніші - від апельсинового соку і журавлини і закінчуючи джинсами і мотоциклами. В Україні тоді думали, що нас це ніяк не торкнеться...
Однак торкнулося. 18 липня Європейська комісія (орган економічної влади в ЄС) оголосила про тимчасові обмеження на імпорт сталі на територію блоку. У Брюсселі злякалися, що потік сталевої продукції з усього світу замість США піде в Європу, тоді як американський ринок виявиться закритий і для європейських виробників у тому числі. Щоб уникнути надлишку стали на ринку ЄС і не позбавити доходів власних виробників, власне, і були введені обмежувальні заходи.
Їх жертвами стануть, крім українських, постачальники стали з Китаю, Індії, Росії, Південної Кореї та Туреччини, тобто всі ті, хто активно працює на європейському ринку. Тимчасові захисні заходи щодо імпорту стосуються 23 категорій товарів із сталі і будуть прийняті у вигляді тарифних квот. По кожній категорії мита у розмірі 25% будуть вводитися тільки після того, як імпорт по даній категорії перевищить середній показник за останні три роки. Квоти для виробників розподіляються в порядку живої черги за фактами поставки продукції на територію ЄС.
В останні роки конкуренція на світовому ринку стали швидко зростала, в основному стараннями китайців. Після того як мита в США закрили американський ринок для європейських виробників, сталеливарна промисловість ЄС разом опинилася на межі рентабельності і почала готуватися до звільнень і згортання виробництва. Зрозуміло, що самою очевидною заходом захисту в цій ситуації і стало введення захисних мит. Єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальстрем у своєму коментарі заявила, що в ЄС не було вибору, "оскільки ситуація, що склалася, загрожує серйозним збитком європейським виробникам сталі і працівникам галузі".
Всередині Євросоюзу проти нових обмежень виступила тільки Асоціація європейських автовиробників (АСЕА), яка спрогнозувала зростання цін на сталь. Європейський автопром споживає 94% усієї сталі в ЄС, і обмежувальні заходи можуть пошкодити його конкурентоспроможності.
Скільки недоотримають українські металурги?
З 23 категорій товарів із сталі, на які європейці ввели обмеження, Україна постачає 11 категорій - від гарячекатаних листів до газопровідних труб. Ще 17 видів української металопродукції, за яким європейцями буде проводитися розслідування, поки не обмежені захисними заходами.
Крім того, європейці вживуть заходів, щоб уникнути так званої "подвійної захисту" європейської галузі інструментами торговельної захисту. Простіше кажучи, подвійного обкладення митом не буде, при перевищенні квоти і застосування 25%-ної захисного мита, комбіноване застосування антидемпінгового та захисного мита не повинна перевищувати найвищого значення однієї з цих мит. До введення нинішніх захисних мит до української продукції застосовувалися дві антидемпінгових заходів: по безшовних труб (мито 12,3%, 25,7% та 13,8% залежно від експортера) та з гарячекатаного прокату (мито 60,5 євро за тонну).
Виникає питання: наскільки це вдарить по нашому експорту металопродукції в ЄС? Статистика за минулий рік показує, що експорт українського металопрокату в 2017 р. і без додаткових мит скоротився на 17,6%, або на 3,12 млн т. Всього в 2017-му, за даними "Укрметаллургпрома", металургами країни було вироблено 18,44 млн т металопрокату (86% від аналогічного періоду 2016 р.), з яких експортовано 79,1%, або 14,59 млн т.
Частка напівфабрикатів у експорті в минулому році склала 43,1%, плоского прокату - 33,1%, довгомірного - 23,8%.
Серед експортних ринків української металопродукції основними залишаються країни Європейського Союзу (32,3% експорту), Близького Сходу (14,3%) і інші країни Європи, а також Туреччина (14%).
Проблем в українських металургів вище даху. Крім втрати контролю над виробничими потужностями в ОРДЛО, у профільній асоціації металургів називають ще чотири причини падіння в галузі:
- проблеми на "Укрзалізниці": брак вагонів і локомотивів, недостатня пропускна спроможність залізниці на Маріуполь і в одеських портах;
- коливання цін на металопродукцію та залізорудний концентрат із-за надлишку потужностей в глобальному масштабі;
- кадровий голод - відтік кваліфікованих фахівців у країни Євросоюзу;
- захисні заходи США щодо сталевої продукції та Євросоюзу щодо гарячекатаного рулону.
Втім, у минулому році була сприятлива світова кон'юнктура, що компенсувало падіння виробництва сталі в Україні. Тоді ціни на світовому ринку пішли вгору, і виручка від продукції ГМК в минулому році навіть зросла. Але далеко не факт, що це повториться і в нинішньому році. Поки ж підрахувати можливі втрати від європейських захисних мит неможливо - це можна буде зробити лише за підсумками року, коли стане зрозуміло, яка частка українського експорту та по яким категоріям металопродукції дійсно потрапила під дію мит.
"Так, ці 11 найменувань - це значна частина українського експорту сталі. Туди входять гарячекатані та холоднокатані листи і багато іншого, що виробляється в Україні у великій кількості, - сказав у коментарі для "ДС" фінансовий директор "Кременчугстали" Ростислав Дубров.
- Однак це не 100%-ве обмеження, а тільки понад квоти, розрахованої за постачання за останні кілька років. В принципі, можливо, що виробники залишаться в цьому році в рамках квот і ніяких втрат не буде взагалі".
На думку експерта, зараз Україні важливіше думати про захист власного ринку. Наприклад, китайські виробники сталі, які раніше були більше орієнтовані на ринок США, тепер шукатимуть по всьому світу нові ніші і демпінгувати, намагаючись їх зайняти. Мова йде не тільки про металі, але і про різної продукції з нього.
"Ми, як виробники, орієнтовані на внутрішній ринок, дуже стурбовані тим, що у нас на сьогоднішній день відсутні механізми захисту внутрішнього ринку і вітчизняного виробника, - каже Ростислав Дубів. - Ми весь час бачимо спроби того ж Китаю зайти на український ринок і конкурувати, не завжди чесно".
Металурги будуть захищатися
У Мінекономрозвитку вже заявили, що разом з українськими виробниками в рамках процедури розслідування будуть захищати інтереси металургійної галузі. Основні пункти позиції МЕРТ такі:
- ЄС не має достатніх підстав для порушення розслідування у відповідності з вимогами СОТ;
- Україна має тісні торговельно-економічні відносини з ЄС, засновані на положеннях Угоди про асоціацію з ЄС, зокрема, в частині створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, реалізація яких передбачає двостороннє розвиток торгівлі між Україною та ЄС без застосування заходів, здатних створити штучні і надмірні бар'єри в торгівлі;
- по товарах, по яких одночасно будуть діяти антидемпінгові та захисні заходи, повинен бути впроваджений компенсаторний механізм;
- Україна є країною, що розвивається, для цілей захисних розслідувань (що закріплено у статті 43 Угоди про асоціацію з ЄС) та у відповідності з положеннями угод СОТ імпорт української продукції з часткою менше 3% від загального імпорту товару у ЄС повинен бути виключений з-під дії заходів (у разі їх введення).
Юристи, втім, вважають, що оскаржувати дії керівництва ЄС поки рано, а в перспективі, якщо мита триватимуть на довгий термін, їх цілком можна буде оскаржити.
"У відповідності зі статтею 6 Угоди СОТ про захисні заходи, кожен член СОТ має право застосовувати попередні захисні заходи до імпорту продукції під розслідуванням у разі наявності загрози шкоди інтересам національних виробників, - каже керівник судової практики міжнародної торговельної та митної практики ЄПАП Гліб Бялий. - Тобто ЄС скористався своїм законним правом і застосував попередні заходи строком на 200 днів, як це і передбачено нормами СОТ, причому це досить гуманний спосіб, враховуючи, що стосовно України попередня міра застосована не до всієї продукції, яка є предметом розслідування, а до 11 позицій з 28, а також що для всіх товарних позицій встановлена квота (тобто зберігається можливість безмитного ввезення певної кількості продукції)".
Експерт нагадав, що імпорт продукції в ЄС в межах квоти зберігається, і тільки в разі перевищення квоти (яка розподіляється за принципом "перший прийшов - перший отримав") до наступних поставках буде застосовуватися мито в розмірі 25%. Але головне - попередня міра не є остаточною. Гравці ринку можуть брати участь у розслідуванні і висловлювати свою позицію, тим самим впливаючи на його результат.
"Враховуючи, що остаточне рішення ще не винесено, активну участь у розслідуванні дозволить експортеру реалізувати своє право на захист (отримувати інформацію про розслідування, коментувати його хід) і домогтися максимально позитивних результатів з урахуванням політичної позиції, заявленої МЕРТ", - резюмував Гліб Бялий.
Словом, обмежувальні заходи ЄС, звичайно, стримують експорт української металопродукції, однак не зруйнують його.
