Цугцванг для "слуг народу". Чому суперечка Нацбанку з Мінфіном не закінчиться добре для влади

Кілька слів про дірку в бюджеті

Національний банк України відкрив публічну дискусію з питання бюджету на наступний рік, а точніше, про прийнятність запропонованого Міністерством фінансів розміру дефіциту бюджету і способи його фінансування.

Нагадаємо, що поданий до Верховної Раду 14 вересня проєкт бюджету на 2021 р. передбачає дефіцит бюджету в розмірі 270 млрд грн (6% ВВП), який хоча і нижчий, ніж дефіцит в поточному році (298 млрд грн), але все-таки вдвічі вищий, ніж умовно безпечний рівень (3% ВВП), і втричі вищий, ніж дефіцит бюджету в 2018–2019 рр.

Покрити такий дефіцит планується за рахунок запозичень. Інших шляхів просто немає. Експерти вже попереджали, що оскільки українська влада поставила співпрацю з МВФ на тривалу паузу, то грошей від зовнішніх кредиторів в цьому і наступному році ми навряд чи побачимо. ОВДП на зовнішніх ринках, які служили надійним джерелом надходжень грошей в країну, наступного року не будуть користуватися такою високою популярністю. Залишається єдиний шанс закрити дірку в державній кишені за рахунок запозичень внутрішніх, інакше кажучи — за рахунок включення друкарського верстата.

НБУ не хоче друкувати гроші

Однак голова НБУ Кирило Шевченко 8 жовтня в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" недвозначно висловився, що виступає проти того, щоб латати діру в бюджеті за рахунок великих внутрішніх запозичень.

За його словами, сьогодні НБУ веде з Міністерством фінансів дискусію про межу запозичень, які поки що заплановані на рівні близько 500 млрд грн. "Це дійсно колосальний обсяг запозичень для нашого внутрішнього ринку. Якщо цей обсяг залишити, він може привести до так званого ефекту витіснення, і в результаті кредитування, розвиток якого — пріоритет для всіх як в НБУ, так і в уряді і ОПУ, може сповільнитися, а процентні ставки — вирости", — сказав він.

Кирило Шевченко попередив, що НБУ не має наміру брати участь у фінансуванні дефіциту бюджету за рахунок ОВДП, а також він вважає, що для цього не повинні залучатися і державні банки. "Є загальносвітові індикатори обсягів фінансування держборгу банківською системою в процентах від депозитної бази. Так ось, 35% від депозитної бази — це максимальний показник для нашого ринку. Зараз він у нас становить майже 35%. Ці майже 35% і є відповіддю на питання про те, як я до цього ставлюся", — сказав він.

Неприйнятний дефіцит

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, розповів "ДС", що, з огляду на плани уряду закласти в наступному році зростання економіки на рівні 4,6%, запропонований дефіцит бюджету абсолютно неприйнятний і не обгрунтований. "З огляду на те, що у нас проблеми з отриманням другого траншу МВФ у цьому році і питання з отриманням траншу в наступному, враховуючи наявність паузи у відносинах з іншими партнерами, які надають допомогу, яка могла б бути джерелом покриття дефіциту, то у нас одразу ж виникають проблеми з виходом на міжнародні ринки запозичень: чи купуватимуть наші цінні папери, виходячи з нинішніх макроекономічних показників? У такій ситуації джерелом покриття дефіциту на наступний рік можуть бути тільки внутрішні запозичення", — пояснив він.

Якщо переможе Мінфін

За словами Іллі Несходовського, покриття дефіциту бюджету за рахунок емісії, проти чого виступає НБУ, буде мати серйозні інфляційні і девальваційні наслідки для економіки. "Гроші потраплять або на валютний ринок, або на споживчий. Це буде роздмухувати інфляцію і девальвацію, і буде відлякувати іноземних інвесторів від вкладень в Україну. Тому в даному випадку це призведе до того, що економіка буде вже не в стагнації, а продовжить своє падіння", — сказав він.

На думку Іллі Несходовського, якщо влада почне діяти за цим сценарієм, підуть прахом всі досягнення за останні пʼять років — стабільна банківська система і макроекономічна стабільність.

Президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак також підтримав позицію Кирила Шевченка: фінансувати дефіцит за рахунок емісії дуже шкідливо. Але він зазначив, що, хоча глава НБУ і заявляє про неприйнятність цього кроку, але чомусь у цей же час з правління НБУ був усунутий Олег Чурій, який також виступав проти емісії, і на сьогодні питання — чи залишаться в правлінні Катерина Рожкова і Дмитро Сологуб, які розділяють цю позицію. Тому, за словами Тараса Козака, чи буде на керівництво НБУ зроблено такий тиск, який змусить його піти на емісію, — це найбільше переживання на сьогодні економістів і гравців валютного ринку. "Тому що, якщо буде емісія, курс гривні буде 30–40–50", — сказав він.

Якщо переможе НБУ

Тарас Козак вважає, що дефіцит бюджету буде істотно переглянутий. "20 жовтня ми очікуємо перше читання проєкту у Верховній Раді, але воно буде ні про що — розглядатимуть забаганки депутатів. А ось до другого читання, я впевнений, Мінфін зменшить дефіцит, тому що немає пояснення у міністра фінансів Сергія Марченка, ні за рахунок чого в цьому році фінансувати 240 млрд грн дефіциту, ні за рахунок чого фінансувати в наступному році 270 млрд грн в умовах відсутності МВФ", — зазначив він.

На думку Тараса Козака, в цьому році вибори, і провладна партія, не маючи великої підтримки, популістським бюджетом намагалася купити симпатії виборців. "А коли вибори пройдуть, симпатії вже будуть не потрібні, і можна буде сказати: МВФ не дозволяє мати такий дефіцит, тому доведеться його знижувати. Вибачте нас, наші виборці. Адже вибори вже пройдуть, і всім буде все одно", — сказав він.

На думку Несходовського, скоротити дефіцит бюджету потрібно буде однозначно. "Перше, що потрібно, — скасувати підвищення мінімальної зарплати. Її не можна піднімати в умовах падіння економіки. Можна було б підняти до 5500 грн на наступний рік, і цього було б достатньо. Це було б підняття на 10% на рівні інфляції", — сказав він.

Також, за словами Несходовського, домогтися скорочення дефіциту можна за рахунок деякого збільшення дохідної частини бюджету, зокрема, включення в неї доходів від азартних ігор.

А на думку Дмитра Боярчука, виконавчого директора CASE Україна, нинішня ситуація для влади виглядає поганою з обох боків. Якщо залишити нинішній дефіцит бюджету, то його потрібно буде фінансувати за рахунок інфляційного ресурсу. Якщо ж скорочувати витрати — це означає недофінансування багатьох програм і втрату рейтингу чинної влади. "Якщо піде скорочення витрат, то це буде резонанс: це буде у всіх медіа, і рейтинги впадуть. Скоротити так, щоб це нікого не зачепило, — це малоймовірно", — сказав він.