Реєстр НАЗК "Міжнародні спонсори війни". Репутаційні та фінансові втрати

Йдеться про реєстр НАЗК "Міжнародні спонсори війни", куди внесено десятки міжнародних компаній. Наприклад, нещодавно до нього потрапила компанія Mondelez, яка виробляє шоколад Milka, печиво Oreo, Benvita, чипси Люкс тощо. 2022 р., поки тривала війна, виявився для компанії вельми успішним: як пише "Суспільне", продажі Mondelez Rus зросли на 38% — до 92 млрд руб. ($1,1 млрд). Компанія збільшила загальний прибуток більш як удвічі порівняно з 2021 р.

Натомість у реєстрі НАЗК явно бракує кількох крупних "риб" міжнародного бізнесу. Наприклад, компанії PepsiCo — виробника популярних газованих напоїв, а також чипсів Lay’s, снеків Cheetos, Doritos та інших. Виторг PepsiCo Inc. у Росії зріс на 16%, а прибуток збільшився учетверо. PepsiCo заявила, що операції в Росії принесли 5% консолідованої чистої виручки в 2022 році — на 1% більше, ніж у 2021-му. За даними проекту War Sponsors, компанія у 2022 р. сплатила податків державі-агресору у розмірі $810 млн. Загалом, за результатами 2022 року, Росія посіла третє місце найпопулярніших ринків збуту PepsiCo — $4,1 млрд (перші дві позиції посіли США та Мексика — $49,4 млрд і $5,5 млрд відповідно).

Як пише російський Interfax, посилаючись на звітність компанії, у 2022 р. PepsiCo збільшила чистий прибуток у 4,3 рази, до 37,8 млрд руб. (8,7 млрд руб. у 2021 р.).

"Це найвищий показник за час роботи компанії в Росії. Виручка торік зросла до 186,6 млрд руб. зі 160,8 млрд руб. у 2021 р. (зростання на 16%). Експортна виручка підвищилася до 15,6 млрд руб. з 4,4 млрд руб. відповідно", — йдеться у публікації.

Агія Загребельська, яка курує в Національній агенції цей блок, зазначає, що всі великі міжнародні корпорації, які продовжують працювати у Росії і сплачують сотні мільйонів доларів до бюджету РФ, мають опинитися у реєстрі "Міжнародні спонсори війни". Проте процес йде не так швидко, як хотілося б — дається взнаки брак співробітників. Але команда НАЗК намагається вносити по одній компанії кожен тиждень-два.

Як пояснила пані Агія, НАЗК має певні критерії, за якими міжнародні бренди вносяться до реєстру.

Перший — це повинна бути міжнародна компанія, яка присутня на різних континентах, і бренд якої впізнаваний по всьому світу.

Другий — заяви компаній з приводу виходу з російського ринку.

"В першій ітерації ми вносимо тих, хто заявив про те, що залишається на російському ринку, або спочатку оголосив про вихід з нього, а потім передумав. Але якщо компанія заявила про свій вихід і перебуває дійсно у процесі виходу, то ми залишаємо її на другу чергу", — пояснює Агія Загребельська.

І третій критерій — компанія бере істотну участь у військовій агресії Росії. Форми цієї участі можуть бути різними — сплата податків до бюджету країни-агресорки, постачання важливих компонентів та ресурсів, не обов’язково мілітарного призначення, але важливого для російської економіки.

Але чи працюють санкції НАЗК? Ми опитали провідних експертів — економістів, юристів, представників антикорупційної сфери та законодавців, які підтвердили, що реєстр Нацагенції є важливою складовою у боротьбі з компаніями, що продовжують працювати на російському ринку.

За словами фінансового експерта Сергія Фурси, внесення до реєстру може створити компаніям проблеми під час проходженні комплаєнсу на Заході — з банками, акціонерами, виходом на біржу, публічною діяльністю. І для великих брендів краще уникати внесення до цього реєстру.

На думку народного депутата, колишнього виконавчого директора Transparency International Україна Ярослава Юрчишина, в цьому випадку йдеться більше про іміджевий удар.

"Тут ми говоримо про формат naming and shaming. НАЗК створюють загрозу для публічного іміджу компанії. Всі, хто будуть шукати інформацію про цю компанію, обов'язково знайдуть згадку про те, що вони є "міжнародним спонсором тероризму". І я вітаю цю діяльність НАЗК", – заявив експерт.

Утім, Юрчишин вважає, що доцільніше було б передати ведення такого реєстру Міністерству економіки, яке є відповідальною структурою у Кабміні за організацію санкційної діяльності. Це дасть можливість активніше впливати на міжнародних партнерів України, а отже, і юридичні наслідки, і наслідки для комплаєнсу будуть значно вищими.

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко також вважає, що санкції потрібні, тільки застерігає, щоб вони не були застосовані бездумно.

"Я не прихильник того, що потрібно "махати шашкою" проти всіх. Бо у всіх різні ситуації, потрібен індивідуальний підхід. Але проти тих, хто грубо порушує санкційний режим або продовжує працювати в Росії у повному обсязі — потрібно однозначно вводити санкції. І тут треба діяти не тільки нам, але в координації з нашими партнерами, тими країнами, звідки походить ця компанія. Але реєстр НАЗК однозначно посилює цю співпрацю", — вважає експерт.

Натомість директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала вважає, що до реєстру НАЗК повинні бути внесені всі без винятку компанії, які залишилися працювати у Росії. Істотною допомогою для тиску на них має стати і позиція громадськості.

"Ми повинні тиснути на ті країни, звідки походять ці компанії — варто робити пікети, розголос робити у ЗМІ. Пробувати тиснути на емоції та справедливість. Про це повинні говорити відомі люди, і не тільки в Україні. І це може дати певний ефект", — переконаний експерт.

Про необхідність міжнародної співпраці говорить і членкиня парламентського комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Ірина Геращенко.

"Ми працюємо з українською діаспорою у європейських столицях, обговорюємо з нашими партнерами перелік цих компаній, бачимо, як після цих зустрічей організовуються пікети та акції протесту біля офісів компаній, які працюють на російському ринку. Також парламент разом з урядом співпрацює з НАЗК, який веде реєстр таких компаній. Вважаю, все, що тисне на Росію, — потрібне і важливе. Ця країна повинна стати "нерукопожатною". І цивілізованому бізнесу має бути соромно працювати в Росії", – вважає нардепка.

Її колега, перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк переконаний, що внесення до реєстру НАЗК хоча й має переважно репутаційний вплив, але в результаті позначається на економічних показниках компаній, що так і не вийшли з російського ринку.

"Позначка "міжнародний спонсор тероризму" відображається у реєстрах, рейтингах, і їм це напевно дуже неприємно. Це б’є по репутації, впливає на їхні корпоративні рейтинги, вартість залучених коштів. А якщо вони публічні компанії, то на вартість акцій", — вважає депутат.

Натомість Агія Загребельська називає конкретні наслідки для компаній, внесених до реєстру НАЗК. Як приклад наводить ту ж Mondelez International.

"Подивіться, що відбулося з акціями Mondelez після їхнього внесення до реєстру НАЗК як міжнародних спонсорів війни. Судячи з динаміки на біржі, їхнє падіння було на мільярди доларів, не на мільйони. Міноборони Швеції відмовилося від контракту з Mondelez. Ikea знімає їхню продукцію з полиць", — зазначила Загребельська.

Вона відкидає закиди про те, що санкції НАЗК можуть щонайбільше створити репутаційні ризики для компаній і ніяк не позначаються на їхніх економічних показниках.

"Репутація – це теж про гроші. Особливо, для великих компаній, чий бренд коштує мільярди. Коли вони отримують репутаційний негатив, він дуже швидко відображається на економічних показниках компаній. Шкода для їхньої репутації екстраполюється на інші показники діяльності", — пояснює працівниця НАЗК.

Агія Загребельська уточнює, що ця інформація має значення для банківських установ, страхових компаній. Адже внесення бренду до реєстру НАЗК означає підвищення рівня ризику взаємодії з цією компанією.

"У банків та страховиків логіка проста: якщо велика міжнародна компанія, яка нібито піклується про права людини, зазначена у комплаєнс-програмі як соціально відповідальний бізнес, за півтора року війни не вийшла з Росії, це означає, що вона залежить від російського ринку, що вона отримає значні доходи від російського ринку, і він впливає на стабільність її фінансових показників. В результаті вони підвищують таким компаніям кредитні і страхові ставки, ускладнюють умови кредитування, інвестори відмовляються від інвестицій або зменшують їх, бо також розцінюють ці компанії як високоризиковані та менш надійні", — підкреслює Загребельська.

За її словами, Україна вперше застосувала такий інструмент, як внесення до реєстру міжнародних спонсорів війни. Станом на зараз немає жодних нормативних зобов’язань щодо фігурантів цього переліку. Це означає, що навіть після внесення конкретного бренду або торгової мережі до реєстру НАЗК магазини можуть продовжувати працювати, а продукція — продаватись. Але і торгові мережі, і постачальники, і споживачі самі приймають рішення — чи мати справу з компанією, яка має тавро "Міжнародний спонсор тероризму".

І в цьому Україна має брати приклад з інших країн. Наприклад, після того, як компанія Unilever була внесена НАЗК до списку міжнародних спонсорів війни, у Лондоні провели масштабну акцію протесту під її штаб-квартирою. І британській уряд розробляє конкретні заходи, щоб зі свого боку спонукати британські компанії виходити з російського ринку. Подібні акції протесту відбуваються і у Східній Європі — там бойкотують торговельні мережі, які внесені до переліку міжнародних спонсорів війни.

Як бачимо, зусилля НАЗК точно не марні. Можливо, внесення до його реєстру не має такого блискавичного ефекту, як хотілося б. Але цілком очевидно, що позначка "міжнародний спонсор війни" може завдати істотних проблем великим корпораціям, які дбають не лише про репутацію, але й про мільярдні прибутки. А отже, цю роботу треба продовжувати і посилювати. І не залишити поза увагою жодну компанію, яка своєю діяльністю на території Росії та сплатою мільйонних податків продовжує зміцнювати економіку держави-агресорки.