СБУ замість уряду. Як влада хоче кошмарити бізнес, прикриваючись боротьбою з тероризмом
Незабаром країну чекають посилення фінансового моніторингу, зростання сірого сегмента економіки, перенесення центральних офісів деяких компаній за кордон і збільшення силового тиску на бізнес. При цьому СБУ цілком може перетворитися в реальну уряд країни. А бізнес чекає подорожчання схем податкової оптимізації та виведення капіталу, але бюджет все одно нічого не отримає, просто зросте вартість (абонемент) кришування. Все зазначене вище може стати реальністю в разі ухвалення в парламенті законопроекту №2179, поданого в рамках законодавчої ініціативи уряду за підписом міністра фінансів Оксани Маркарової.
Вивернута логіка
У нинішньої влади виник унікальний історичний шанс провести у парламенті найбільш контрверсионные і токсичні законопроекти, які в звичайному режимі були б просто неможливі. До подібних ініціатив слід віднести і законопроект "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення".
Виходячи з назви, це повинен був бути рутинний документ для вузького кола фахівців, призначений виключно для вирішення поставлених цілей щодо запобігання терористичної загрози. Можливо, він також мав увібрати в себе досвід України, накопичений за останні роки.
Але на практиці подібні правові акти дуже часто використовуються в якості своєрідного троянського коня для інкорпорації в законодавство прихованих інтересів.
В даному випадку під виглядом боротьби з тероризмом Україну чекають смутні часи тотального фінансового контролю. На жаль, тут працює ефект Даннинга-Крюгера, коли люди з низьким рівнем кваліфікації роблять помилкові висновки і при цьому нездатні усвідомлювати свої помилки. Ніхто навіть не намагається прогнозувати системні наслідки для економіки імплементації на практиці суперечливих новацій. Немає оцінки базових ризиків, ступінь впливу на внутрішній інвестиційний клімат. Порушена ключова послідовність реформ, адже закручування фінансових гайок відбувається на тлі розмов про лібералізацію і податкової реформи. Спостерігається явний дисбаланс і зміщення часових горизонтів: успішні країни спершу проводять податкову реформу, потім амністію капіталів, лібералізацію і вже в якості фінального акорду посилюють функції контролю. Тобто держава спочатку простягає руку бізнесу і населенню і приносить "дари" у вигляді знижених податків, спрощених процедур і можливості легалізації капіталу. Потім надає перехідний період для адаптації до нових і рівними для всіх правилами ринкової гри. І вже після завершення всіх зазначених етапів жорстоко карає тих, хто вкусив простягнуту руку з шматком хліба".
Міністерство фінансів вирішило, що дотримуватися даний алгоритм дій зовсім не обов'язково, і запропонував парламенту напередодні податкової реформи та амністії різко посилити функції фінансового моніторингу, тобто зачистити простір підприємницької ініціативи, впихнув склалася у нас в реальному секторі економіки "сорочинський ярмарок" в прокрустове ложе швейцарських стандартів фінансового контролю. І все це під благородною вивіскою необхідності "відповідності правової системи України у сфері протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення критеріям, що висуваються Європейським Союзом до держав, які мають намір стати його членами".
В якості прогнозу результатів у пояснювальній записці вказується удосконалення положень національного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та підвищення ефективності формування та реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", а також "виконання рекомендацій експертів FATF, МВФ, Єврокомісії та Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL)".
Нова модель рентної економіки
Нібито для демонстрації готовності України до вступу в ЄС документ передбачає запровадження таких новацій:
• ризик-орієнтований підхід суб'єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) при проведенні належної перевірки своїх клієнтів і, відповідно, перехід до кейсам звітування про підозрілі операції (діяльності) своїх клієнтів. Для цього передбачається начебто корисне зміна — поріг операцій для фінмоніторингу планують збільшити з 150 тис. до 400 тис. грн.;
• розширення кола СПФМ, які будуть повідомляти Держфінмоніторингу про підозрілі фінансові операції за рахунок включення до нього осіб, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування. Це пропозиція набагато гірше: аудиторські та юридичні компанії повинні будуть стукати на своїх клієнтів, чого немає ні в одній європейській країні;
• удосконалення процедури розкриття суб'єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) і посилення вимог до виявлення СПФМ бенефіціарних власників своїх клієнтів;
• введення міжнародного інструментарію заморожування активів і регламентація дій СПФМ з активами, пов'язані з тероризмом та його фінансуванням;
• перехід до відстеження грошових переказів як інструменту для запобігання, виявлення та розслідування випадків відмивання грошей та фінансування тероризму, а також для здійснення обмежувальних заходів. Для цих цілей законопроект вводить обов'язок для платіжних систем супроводження грошових переказів інформацією про платника і одержувача переказу.
Таким чином, під виглядом боротьби з тероризмом держава планує взяти під повний контроль систему грошових переказів, у тому числі трудових мігрантів (понад $10 млрд щороку), а також фінансові потоки українців, які заробляють на аутсорсингу і отримують доходи з допомогою міжнародних торговельних майданчиків.
Для досягнення цілей законопроекту розширено коло первинних суб'єктів фінмоніторингу, куди увійдуть банки, фінансові компанії, нотаріуси, ріелтори, аудитори та юридичні компанії — "податкові консультанти". Вони повинні будуть виконувати цю процедуру, причому штраф за "неналежну організацію системи фінансового моніторингу" може скласти до 170 млн грн. До речі, цих грошей могло б вистачити майже на створення нового банку, враховуючи, що депутати від "Слуги народу" зареєстрували законопроект про зниження вимог до статутного капіталу банків до 200 млн грн.
Загальне посилення системних вимог по фінмоніторингу супроводжується збільшенням граничної суми (як було зазначено вище), а ось перелік операцій (ситуації моніторингу) передбачається звузити з 17 до чотирьох:
• операції з готівкою (будь зарахування, переклади);
• операції політично значимих осіб та їх оточення;
• перекази за кордон;
• операції з офшорами, країнами з низьким рівнем фінмоніторингу за стандартами FATF.
До речі, збільшення порогу операції в системі фінансового моніторингу носить досить умовний характер: у разі, якщо суб'єкт первинного моніторингу визнає операцію "підозрілою", він повідомить про неї, незважаючи на суму транзакції.
Зате стелі штрафних санкцій дуже високі: у разі надання в системі фінмоніторингу недостовірної інформації або ненадання її відповідно до встановлених вимог — штраф 850 тис. грн. При цьому у держави залишаються дуже широкі межі в частині трактування інформації як "недостовірною", а чіткого переліку обов'язкових даних не може бути апріорі, так як процес фінмоніторингу можна порівняти з написанням детективного роману, коли автор ще не знає, хто в кінці виявиться лиходієм.
Норма щодо штрафу в розмірі 1,7 млн грн за порушення порядку заморожування/розморожування активів, пов'язаних з тероризмом, здається цілком об'єктивною і обґрунтованою. Але це тільки якщо не знати специфіку наших реалій. В Україні дуже часто правоохоронні органи застосовували тему з тероризмом для звичайного тиску на бізнес. Наприклад, велика торгова мережа купує певний товар у контрагента, а таких у неї може бути сотні і тисячі в день. У цього контрагента через опосередковану участь спливає бенефіціар або звичайний власник корпоративних прав, який працює в "міністерстві освіти ДНР". І торгова мережа тут же звинувачують у фінансуванні тероризму. Та ж історія і з майнингом криптовалют, коли наявність опосередкованого зв'язку з контрагентом на підконтрольних територіях ставало приводом для вилучення серверів. Особливість нашої країни в тому, що у нас із-за неадекватного застосування термінології склалася ситуація, коли одні і ті ж події можна назвати актом зовнішньої агресії, терористичним актом, сепаратизмом і пр., внаслідок чого правоохоронна система отримала надзвичайно широкий набір можливостей для розслідування. Те ж саме можна сказати і про розморожування активів, коли часто існують рішення судів, прямо суперечать один одному.
За відмову ухилитися від ділових відносин з контрагентом, щодо якого фінансовий моніторинг прийшов до висновку про його неблагонадійності, загрожує штраф у розмірі 850 тис. грн. Тут також варто відзначити, що технічно миттєво "розірвати відносини" не завжди представляється можливим.
Якщо фінансовий моніторинг зажадає надати документи, але "не зможе" виявити в них всю необхідну інформацію (тобто визнає пакет документів неповним), — також штраф 850 тис. грн.
Крім згаданого вище штрафу для банків у розмірі 170 млн грн, все решта за "незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу можуть бути оштрафовані на суму до 34 млн грн.
Не може не радувати опція про те, що органи фінмоніторингу можуть списати 50% штрафу в цілях заохочення, ось тільки немає належних процедур щодо прийняття подібних рішень без мінімізації корупційних ризиків.
Отже, в загальній системі фінансового моніторингу незримо виникає СБУ: якщо раніше фінансуванням тероризму вважалася передача грошових коштів для здійснення терактів і/або створення терористичних груп, то в разі прийняття законопроекту до таких можна віднести будь-яку фінансову транзакцію.
Зараз платіж на користь фірми, у якої опосередкованим власником виступав умовний працівник "міністерства освіти ДНР", може стати лише приводом для маски-шоу, а от норми законопроекту формують основу для цілком реального терміну. Стало бути, ціна питання для підприємців зросте багаторазово. Раніше вони платили за розблокування діяльності підприємства, а в майбутньому стануть платити за особисту свободу. Тим більше що СБУ отримує можливість формувати "проскрипционные списки" замішаних у тероризмі юридичних і фізичних осіб навіть без порушення кримінальних справ. І ризик потрапити в такий список з'являється навіть у компаній і фізичних осіб "імена/назви яких схожі на імена/назви потенційних терористів і їхніх пособників".
Серйозні новації чекають і судові процедури. Якщо зараз правоохоронці можуть здійснити вилучення речей і документів без присутності власника лише в разі реальної загрози їх знищення, то пропонований законопроект девальвує поняття "реальної загрози" до рівня "потенційної" або "ймовірну", тобто виїмка документів і речей може відбутися без присутності власника, якщо слідчий в результаті оціночних суджень вирішить, що існує ймовірність їх знищення. Враховуючи, що будь-яку річ або документ, навіть зберігається в архіві Папи Римського, теоретично можна знищити, виходить, що виїмка документів ночі в офісі ризикує стати в нашій країні буденною справою.
Прийняття законопроекту в тому вигляді, в якому він потрапив до парламенту, навряд чи призведе до посилення інструментарію по боротьбі з тероризмом, зате може стати відправною точкою до подій аудиторських та юридичних компаній з країни, коли, формально надаючи послуги в Україні, вони будуть оформляти контракти з клієнтами на закордонні структури.
Але це не найстрашніше.
Існуючий глосарій конфлікту на Донбасі надає СБУ фактично нічим не обмежене поле для інтерпретацій і тлумачень, коли кожен економічний суб'єкт в Україні буде потенційно винним. А жахливі штрафи змусять фінмоніторинг банків не просто дути на воду (що він і робить в даний час), а на порожнє місце, коли зі 100 компаній на обслуговування будуть прийматися десять, а кредитуватися одна.
Зате нове неформальне уряд у вигляді спецслужб створить добре керовану латиноамериканську модель рентної економіки, тільки без інвестицій. І кормова база ренти буде з кожним роком все рідше, а штрафи гущі.
