"Нафтогаз" заборгує сам собі. Навіщо Кабмін переклав шість ТЕЦ з однієї "кишені" в іншу

Віддали тому, у кого є газ

Кабінет Міністрів 4 серпня вирішив забрати зі сфери управління Фонду державного майна (ФДМ) шість державних теплоелектроцентралей (ТЕЦ) і передати їх Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України".

До статутного фонду нацкомпанії увійшли Сєвєродонецька ТЕЦ, Дніпровська ТЕЦ, Миколаївська ТЕЦ, Криворізька теплоцентраль, Херсонська ТЕЦ і Одеська ТЕЦ.

У пояснювальній записці до проєкту постанови зазначено, що станом на серпень минулого року борги зазначених теплоцентралей перед "Нафтогазом" за поставлений газ становили 5,7 млрд грн, у тому числі 1,3 млрд грн — штрафи за прострочення погашення боргів.

Ці ТЕЦ в середньому в опалювальний сезон споживають 400 млн куб. м газу, і тому заборгованість протягом найближчого сезону могла б зрости ще на 2,5 млрд грн.

На думку Кабміну, передача цих ТЕЦ в статутний фонд "Нафтогазу" дозволить підготуватися до початку опалювального сезону, провести ремонтні роботи, забезпечити ці ТЕЦ газом і уникнути подальшого зростання боргів теплоцентралей перед НАКом.

Утім, готувати передачу ТЕЦ "Нафтогазу" уряд почав давно — ще рік тому Антимонопольний комітет видав дозвіл на їх приєднання до НАКу.

Боротьба за ТЕЦ: хочемо рулити самі

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль також звернувся до місцевих адміністрацій, на території яких працюють ці ТЕЦ, з пропозицією про передачу цих об'єктів в управління на локальний рівень, якщо там є для цього необхідні ресурси.

І тут криється цікавий момент: на місцях давно домагалися передачі теплоелектроцентралей під свій контроль, правда, з одним хитрим застереженням.

Ще в лютому 2019 р. правління Асоціації міст України зверталося до прем'єра Володимира Гройсмана з проханням підтримати ініціативу мера міста Кам'янське (колишній Дніпродзержинськ) Андрія Білоусова про передачу Дніпровської ТЕЦ з державної власності в комунальну. Вона забезпечує теплом жителів Кам'янського, чисельність населення якого близько 230 тис. осіб. При цьому ТЕЦ обігріває споживачів на правому березі, де і проживає основна частина городян. Але ця централь дуже стара (побудована ще в 1932 р.), потребує модернізації, і навіть є план її проведення (оцінюється в 665 млн грн).

З Одеською ТЕЦ така сама ситуація. Мер Одеси Геннадій Труханов заявляв, що міська влада б'ється за передачу Одеської ТЕЦ в управління місту ще з 2014 р., оскільки вся система теплопостачання знаходиться в комунальній власності і тільки ТЕЦ — у державній. Директор комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеса" Анна Позднякова вказує на своїй сторінці в Facebook, що депутати продовжували оббивати пороги в Києві з цим проханням і після минулорічного рішення АМКУ. "У відповідь — тиша", — сказала вона.

Про те, що Одеська ТЕЦ відійде місту, обіцяв ще Гройсман, та до позитивного вирішення питання справа так і не дійшла. Хоча Одеська ТЕЦ забезпечує теплом 300 тис. побутових споживачів в центральній частині міста і 1200 промислових і бюджетних організацій. І так само, як і Дніпровська ТЕЦ, Одеська потребує реконструкції — її перша черга була побудована відразу після Другої світової війни з використанням котлів і турбогенераторів, вивезених з Німеччини, третя черга була введена в дію ще в 1975 р.

Ми хочемо, але не так

То в чому ж була заковика? Чому ж уряд, незважаючи на прохання місцевої влади, відмовив їй у передачі ТЕЦ? Відповідь проста: органи місцевого самоврядування хотіли отримати їх, але... без боргів. "Проблема в тому, що ТЕЦ накопичили велику заборгованість за газ. Але уряд такий варіант не влаштовував", — пояснив аналітик аналітичного центру Асоціації міст України Олег Гарник.

Борги ж за газ у цих ТЕС астрономічні — 5,7 млрд грн. Наприклад, за даними "Нафтогазу", загальний борг Сєвєродонецької теплоцентралі становить 1 млрд грн, Дніпровської ТЕЦ — 562 млн грн, Миколаївської — 242 млн грн, Херсонської — 605 млн грн. А Криворізька теплоцентраль заборгувала і зовсім 2,6 млрд грн.

Звичайно, місцевій владі активи з такими боргами не потрібні — місцеві бюджети будуть просто не в змозі їх погасити.

Крім того, поки що незрозуміло, чи не поменшало на місцях бажання отримати ТЕЦ на тлі поточного підвищення цін на газ. Адже одна справа купувати газ для виробництва тепла по 4 грн за 1 куб м, інша справа — сьогодні, коли "Нафтогаз" пропонує їм закуповуватися паливом за трирічними контрактами по 7,42 грн за 1 куб. м (з ПДВ, але без урахування тарифу оператора ГТС). Однак 7,42 грн — це ціна тільки до 1 липня 2022 р., після цієї дати, а також з 1 липня 2023-го вона буде проіндексована.

З іншого боку, "Нафтогаз" повідомляє, що всі підприємства ТКЕ і товариства співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), які купили газ за цією програмою, за червень розрахувалися за нього майже повністю.

Крім того, місцева влада, яка спочатку управляє ТЕЦ, не поспішає від них позбавлятися.

Укрупнився за рахунок тепла

Кабмін також виключив шість ТЕЦ, які він передав "Нафтогазу", з переліку об'єктів великої приватизації. Ще в 2018 р. були спроби віддати їх у приватні руки, вони повторилися і в 2020 р., але так і закінчилися нічим.

Схоже, тепер Кабмін вирішив прилаштувати активи, які тільки генерують борги, в руки того, хто вже має досвід управління теплоцентралями. Справа в тому, що в 2019 р. "Нафтогаз" отримав у своє управління теплоцентралі в Новояворівську та Новому Роздолі (Львівська обл.), які також мали значні борги за газ і регулярно зривали запуск опалювального сезону. У "Нафтогазу" тепер навіть є спеціальний бізнес-дивізіон "Теплоенергетика", який відповідає за ТЕЦ, передані йому в управління.

"Нафтогаз" запевняє, що з управлінням теплоцентралями в Новояворівську та Новому Роздолі справляється — рівень розрахунків за газ становить 97%, а оплати населення за тепло — 86%, і цей показник зростає.

Хоча і не до кінця зрозуміло, чи буде йому вигідно управляти новим для себе бізнесом на тлі підвищення цін на газ до 7,42 грн за 1 куб. м. Адже для того щоб забезпечити прибуткову роботу ТЕЦ "Нафтогазу", потрібні зміни в різних прайсах. Справа в тому, що ТЕЦ продають тепло не безпосередньо споживачам, а комунальним підприємствам (про це нижче). Тому "Нафтогазу" потрібно буде затвердити в НКРЕКП прийнятний тариф, за яким його ТЕЦ продаватимуть тепло комунальним підприємствам (щоб покрити витрати на виробництво тепла з урахуванням подорожчання газу). Ну а далі місцева влада повинна буде затвердити відповідний тариф на тепло для споживачів.

При цьому нових об'єктів, які б могли перейти "Нафтогазу" слідом за шістьма ТЕЦ, на горизонті не спостерігається. Хоча, за даними "Нафтогазу", борги підприємств теплокомуненерго і ТЕЦ, яким він поставив блакитне паливо для виробництва тепла, становлять 55,5 млрд грн, а заборгованість ТЕЦ і генеруючих компаній, яким постачався газ для виробництва електроенергії, — 11,5 млрд грн. Усі ці компанії вже мають своїх господарів: вони знаходяться у власності приватного бізнесу або є комунальними компаніями.

Вихід: усе в одних руках

Місцевим депутатам ТЕЦ потрібні, щоб можна було маневрувати в питаннях забезпечення теплом виборців. Сьогодні схема поставок тепла виглядає наступним чином: ТЕЦ (яка, наприклад, є державною компанією) виробляє тепло і продає його оптом комунальній компанії, яка вже займається доставкою теплоносія по мережах до споживача і збором коштів. Але депутати не мають впливу на ТЕЦ — не можуть, наприклад, домогтися звільнення директора компанії, якщо його діяльність їх не влаштовує. ТЕЦ, зі свого боку, не має впливу на збір коштів за послуги постачання тепла. Це — конфлікт, коли обидві сторони тягнуть ковдру на себе.

Водночас перебування в одних руках і ТЕЦ, і комунальної компанії з продажу тепла споживачам давало б можливість для маневру. Адже при продажу тепла від ТЕЦ комунальному підприємству збільшується податкове навантаження на послугу. Концентрація і виробника, і продавця тепла в одних руках давала б можливість місцевій владі знизити тарифи.

Однак на сьогодні, з урахуванням величезних боргів ТЕЦ, їх передача "Нафтогазу" — вихід, щоб не зірвати початок опалювального сезону. На думку виконавчого директора асоціації "Енергоефективні міста України" Святослава Павлюка, така передача для міст стратегічно нічого не вирішує, крім умовного списання заборгованості. Отримавши деякі ТЕЦ з боргами перед ним самим, "Нафтогаз", виходить, буде тепер винен сам собі.