Шлях до грошей. Як Коломойський скористається прийнятим Радою "антиколомойським" законом

Сьогодні, 13 травня, Верховна Рада прийняла в остаточній редакції законопроєкт №2571-д, який повинен врегулювати спірні питання неплатоспроможних банків, які були ліквідовані або націоналізовані. В основному цей закон стосується Приватбанку, який був націоналізований у кінці 2016 р., тому законопроєкт і отримав прізвисько антиколомойський - він задумувався як спосіб уникнути повернення Приватбанка колишнім власникам Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову.

"Питання банківського закону дуже затягнулося, - сказав, виступаючи перед голосуванням за закон у Раді, президент Володимир Зеленський. - Я звертаюся до вас, щоб ви підтримали законопроєкт, що повинен захистити українську економіку".

Прийняття цього закону було основною вимогою Міжнародного валютного фонду для продовження кредитування України і виділення нових траншів, звідси і слова Зеленського про "захист української економіки".

У підсумку за прийняття в другому читанні і в цілому законопроєкту №2571-д проголосувало 270 депутатів.

Цей закон передбачає, що визнання незаконними та скасування актів Національного банку України, якими банки визнані неплатоспроможними і були відкликані ліцензії, не повертає ці банки на ринок і не відновлює права їх акціонерів.

Також документ передбачає, що колишні акціонери можуть отримати компенсацію збитків, яких вони зазнали внаслідок ліквідації банку, тільки грошима. Розмір збитків визначається вартістю акцій банку, її, в свою чергу, визначає міжнародна аудиторська фірма, що відповідає критеріям Нацбанку. Вартість акцій визначається у відповідності з міжнародними стандартами оцінки.

Якщо розмір зобов'язань банку перевищує розмір активів, то буде вважатися, що банк не міг би працювати далі і його акції не представляють цінності для покупця. Але якщо активи банку перевищують зобов'язання, це ще не буде вважатися достатнім доказом того, що його акції мали вартість.

У законі також є норма, яка повинна протидіяти безпідставному збагаченню власників банку. Зокрема, при оцінці вартості його акцій слід допускати, що в день врегулювання банк повинен повернути будь-яку надану Нацбанком фінансову підтримку, включаючи стабілізаційні кредити, рефінансування або інші кредити, і фінансова позиція банку повинна оцінюватися з урахуванням втрат, які він поніс через повернення цих коштів. Також потрібно допускати, що після дня врегулювання банк не отримував ніякої підтримки ліквідністю (крім доступу до стандартних інструментів ліквідності НБУ), поповненням капіталу, гарантіями, програмами викупу активів або іншою формою держпідтримки.

Експерт Growford Institute Олексій Кущ вважає, що, хоча цей закон називають "антиколомойским" і кажуть, що він буде позитивно впливати на співпрацю України з МВФ, в ньому є якийсь прихований поки компроміс між державою і колишніми акціонерами Приватбанку.

Експерт зазначив, що до написання цього законопроєкту в українських реаліях не було алгоритму, що дозволяє суду визначати розмір збитків власників банків. А коли немає будь-якого алгоритму, суди схиляються до того, щоб занижувати розмір компенсації. Тепер же, якщо алгоритм з'явиться, це стане для суддів певної індульгенцією - вони будуть просто встановлювати факт законності або незаконності ліквідації або націоналізації банку, а розмір компенсації буде визначати вже аудиторська компанія. "Суддя буде просто під своє рішення підкладати аудиторський звіт і таким чином знімати з себе всяку відповідальність за виплату компенсації колишнім власникам. Те, що прописується реальний механізм відшкодування, це однозначно на користь колишніх власників, а не держави", - сказав Олексій Кущ.

На його думку, у аудиторів при визначенні вартості акцій, що служать основою для розміру компенсації, відкривається величезний простір для фантазій. "Тому що, наприклад, на момент націоналізації Приватбанку був аудиторський висновок, який свідчив, що в банка все добре. А той аудиторський висновок, який говорив, що у Приватбанка все погано, був написан після націоналізації. Таким чином, цей закон дає інструментарій для вирішення питань, але як цей інструментарій буде використовуватися, залежить від дуже багатьох системних речей", - сказав Кущ.