Рада змінює прожитковий мінімум. Що буде з пенсіями та соціальними виплатами

Додати 40%, прив'язати до зарплати

Верховна Рада 253 голосами підтримала в першому читанні і прийняла за основу законопроєкт №3515, який встановлює в нашій країні єдиний прожитковий мінімум (ПМ), прив'язаний до 40% середньої зарплати (з подальшим зростанням). Ініціювали зміни 23 народних депутати від партії "Слуга народу". А представляла документ в парламенті голова комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова, яка похвалилася, що прожитковий мінімум буде встановлений "в такому розмірі, який реально зможе забезпечити задоволення основних потреб людини в сучасних соціально-економічних умовах".

За словами Третьякової, документ складається з чотирьох частин: "Перша — це відв'язування прожиткового мінімуму, друга — методологія, третя — яким чином буде визначатися зарплата, якщо ми відчепимо прожитковий мінімум від кратності зарплат. І четверта — це трансформація, як ми повинні нарешті досягти того прожиткового мінімуму, який реально повинен бути в Україні".

Документ вносить зміни в цілому в 46 законодавчих актів. Сам же він поступив в Раду ще 20 травня 2020 року — трохи більше року тому.

Головна новація законопроєкту: він докорінно змінює визначення прожиткового мінімуму як прийнятної суми витрат, яка дозволяє підтримувати достатній рівень життя людини. Якщо досі прожитковий мінімум в Україні розраховувався Кабміном виходячи з споживчого кошика, то після прийняття законопроєкту він в розрахунку на одну людину повинен встановлюватися в процентному відношенні до середньомісячної зарплати. При цьому дане співвідношення в наступні 10 років має щорічно зростати на 1%: від 40% в 2021-му до 50% в 2031-му.

Найважливіший момент: на сьогодні в Україні до розміру прожиткового мінімуму прив'язане дуже багато всього, включаючи пенсії, зарплати чиновників, соціальну допомогу, штрафи, вартість держпослуг і ін. Але на підвищення усього разом грошей в бюджеті точно немає, тому автори законопроєкту пропонують одночасно з переглядом методології прожиткового мінімуму відв'язати від нього багато соцвиплат (їх розміри будуть визначатися виходячи з можливостей бюджету) і зарплати. Так, пропонується прибрати норму, згідно з якою мінімальна зарплата не може бути менше, ніж прожитковий мінімум (хоча, забігаючи наперед, скажемо, що сьогодні вона все одно вище, ніж 40% від середньої). Після прийняття закону мінімальний посадовий оклад для приватних підприємств має становити не менше 50% мінімалки. Розміри зарплат бюджетникам, чиновникам та іншим особливим категоріям (прокурори, військовослужбовці та ін.) буде визначати Кабмін.

Ну а щоб розраховувати розміри штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення, пропонується застосовувати якусь розрахункову одиницю — вона буде затверджуватися законом про державний бюджет. По-новому буде регулюватися і розмір плати за надання адміністративних послуг.

Скільки це в грошах?

Згідно із законопроєктом ПМ прописується в бюджеті, а розраховується як від середньої зарплати за минулий рік з урахуванням інфляції поточного року. Тобто якщо закон приймуть, то в бюджет-2022 будуть закладати 40% від середньої зарплати-2020, збільшеної на прогнозний показник інфляції-2021.

Якщо середня зарплата в 2020 р. приблизно 12 тис. грн, а прогнозний показник інфляції в 2021-му — 7%, то ПМ-2022 може скласти близько 5136 грн.

Що буде з соціальною допомогою?

Соцдопомогу малозабезпеченим в законопроєкті пропонується розраховувати, спираючись на прожитковий мінімум, який буде щорічно встановлюватися законом про держбюджет. Також Кабмін повинен буде встановити розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на рівні ПМ.

Тут треба розуміти: сьогодні в Україні є як би два прожиткові мінімуми: один розраховується Мінфіном (законодавчо встановлений), інший — Мінсоцполітики (фактичний).

Законодавчо встановлені показники такі:

• загальний: 2189 грн (з 1 липня — 2294 грн);
• для осіб, які втратили працездатність: 1769 грн (з 1 липня — 1854 грн);
• для дітей до 6 років: 1921 грн (з 1 липня — 2013 грн);
• для дітей від 6 до 18 років: 2395 грн (з 1 липня — 2510 грн).

Саме законодавчо встановлений рівень ПМ враховується при розрахунку соцвиплат (наприклад, для пенсій за віком — 1769 грн)

Однак фактичний ПМ сьогодні більш ніж удвічі перевищує зазначені вище показники. А саме в квітні були такі дані :

• для дітей до шести років — 3 952,98 грн;
• для дітей 6-18 років — 4 871,87 грн;
• для працездатних осіб — 4 421,41 грн або 5 492,43 грн з урахуванням обов'язкових платежів;
• для тих, хто втратив працездатність, — 3 627,83 грн.

Як бачимо, показник, що лежить в основі соцвиплат, далеко відстав від фактичного прожиткового мінімуму. Тепер же депутати пропонують вирішити цю проблему радикально — змінивши методологію розрахунку ПМ, прив'язавши його, як ми писали вище, до рівня середньої зарплати. Однак в такому випадку, навіть якщо залишити не всі, а тільки деякі виплати, прив'язаними до прожиткового мінімуму, що радикально підвищився, — ніяких грошей не вистачить. Тому згідно із законопроєктом №3515 для призначення допомоги відповідно до закону "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" повинен застосовуватися рівень забезпечення прожиткового мінімуму, який щорічно визначається законом про держбюджет. Тобто — в ручному режимі.

Складне питання пенсій

Зараз до ПМ (законодавчо встановленого, а не фактичного) прив'язані розміри мінімальної пенсії за віком. Вони не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, тобто зараз це 1769 грн. Станом на 1 січня 2021-го частка пенсіонерів, які отримують найменшу пенсію до 2 тис. грн, скоротилася до 17% (це приблизно 1,9 млн осіб), повідомляє пресслужба Пенсійного фонду України (ПФУ). У 41,2% пенсіонерів (4,6 млн) пенсії від 2 тис. до 3 тис. грн, у 19% (2,1 млн) — від 3 тис. до 4 тис. грн, у 8,1% (0,9 млн) — від 5 тис. до 10 тис. грн і у 3% — вище 10 тис. грн.

Але тепер пенсії будуть розраховуватися по-новому. Говорячи просто, мінімальна пенсія за віком у 2021 р. дорівнюватиме 44% від ПМ, розрахованого за новою схемою (ПМ = 40% від середньої зарплати). Далі кожен рік мінімальна пенсія повинна зростати на 2 процентних пункти, поки не досягне 100% від ПМ. Втім, далі відразу слідує туманне застереження: "При наявності економічних підстав цей процентний показник може бути переглянутий Верховною Радою України".

Як кажуть експерти "ДС", за фактом пенсії піднімуться — але незначно. Наприклад, легко порахувати, що 44% від прикинутого нами нового ПМ в 5136 грн складе 2260 грн (що на 491 грн більше мінімальної пенсії, яка дорівнює нинішньому ПМ, і на 406 грн більше мінімальної пенсії, яка дорівнює ПМ з 1 липня).

Податкові підводні камені

Законопроєкт приховує деякі підводні камені, які можуть пустити на дно Пенсійний фонд. Принаймні, так вважає ексміністр соціальної політики Андрій Рева. Справа в тому, що в прикінцевих положеннях законопроєкту Кабміну доручається розробити і внести на розгляд Ради проєкти законодавчих актів щодо встановлення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на рівні прожиткового мінімуму, затвердженого в Законі України "Про державний бюджет України" за відповідний рік; а також ввести систему оподаткування доходів домогосподарства в частині, що перевищує розмір прожиткового мінімуму всіх членів домогосподарства.

"Сьогодні у нас 40% застрахованим у Пенсійному фонді осіб платять мінімальну зарплату. Якщо з мінімальної зарплати не будуть братися ЄСВ і податки, це означає, що 40% платників відлітають автоматично. А що відбувається з іншими? Вони теж починають йти під цей новий неоподатковуваний податками мінімум, — сказав ексміністр соціальної політики Андрій Рева в коментарі для "ДС". — Якщо ці божевільні ідеї Третьякової будуть реалізовані, я просто слабо уявляю, як буде наша країна взагалі виживати. Справжня мета законопроєкту — дати Кабміну можливість самому встановлювати розміри соціальних виплат, не озираючись на прожитковий мінімум. Так вони заощадять на соціальних виплатах і, може бути, трохи піднімуть пенсії. Але ПФУ втратить більше через те, що з мінімальної зарплати не будуть платити ЄСВ".