Головбух без грошей. Заради кого "Укренерго" зазнає рекордних збитків

"ДС" продовжує серію статей про стан справ на енергетичному ринку України. З 1 липня 2019 р. запрацювала нова модель ринку електроенергії, і вже можна підбити попередні підсумки: наскільки вона виявилася вдалою, чи почали компанії заробляти більше грошей і чи стали тарифи на електроенергію більш привабливими для споживачів. Ми вже писали про стан справ у найбільшого виробника електроенергії НАЕК "Енергоатом", про енергопостачальні компанії (обленерго) і "Укргідроенерго".

Іду на антирекорд

Національна енергетична компанія "Укренерго" — це одна з центральних в українській енергосистемі. Вона виконує функцію передачі електроенергії по магістральних мережах від генерації до розподільних мереж (обленерго), функції диспетчера Об'єднаної енергосистеми України, а також є адміністратором комерційного обліку і розрахунків на оптовому ринку електричної енергії. Інакше кажучи, це регулювальник, бухгалтер і головний інженер в одній особі.

Однак, незважаючи на центральну роль, яку виконує компанія в енергосистемі, робота її стала збитковою. В середині серпня "Укренерго" оприлюднила звітність за півроку, згідно з якою чистий дохід компанії за січень–червень виріс у сім разів — до 25,3 млрд грн в порівнянні з першим півріччям минулого року. А ось прибуток рекордно обвалилася — до 18 млрд грн збитків. За першу половину минулого року, нагадаємо, компанія отримала 1,77 млрд прибутку.

"Укренерго" пояснює такі величезні збитки некоректною роботою нинішньої моделі ринку електроенергії. Так, з 1 липня минулого року на компанію покладено спецзобовʼязання (ПСО, public service obligation) — вона повинна компенсувати дефіцит коштів держпідприємства "Гарантований покупець", яке оплачує тариф виробникам "зеленої" енергії, а також забезпечує низькі ціни на електроенергію для населення.

На ці цілі, за даними "Укренерго", в її тарифі на першу половину цього року було закладено 4,6 млрд грн, але фактичні витрати склали 21,43 млрд грн. "Таким чином, близько 93% (16,8 млрд грн) в структурі збитків компанії за перше півріччя 2020 р. припадає саме на виконання спецзобовʼязань", — відзначили в "Укренерго".

Ще 1,56 млрд грн збитків за цей період пов'язано з особливістю роботи балансуючого ринку, але ця сума буде компенсована за допомогою механізму регулювання, передбаченого законодавством.

Третя причина величезних збитків "Укренерго" — ринкова переоцінка основних фондів компанії, в результаті чого вартість активів значно зросла і, відповідно, збільшилася сума амортизаційних відрахувань: якщо в тарифі "Укренерго" було закладено 362 млн грн, то фактичний показник склав 1,6 млрд грн .

Якби цих факторів не було, то "Укренерго" в першому півріччі могла б отримати 1,9 млрд грн прибутку.

Володимир Кудрицький, голова правління компанії, зазначив, що її основна діяльність (надання послуг з передачі та диспетчеризації енергосистеми) прибуткова, як і раніше.

Косо, криво, аби живо

Експерти називають діючу модель енергоринку, яка встигла пропрацювати трохи більше року, однією з причин значних обсягів боргів між його суб'єктами і, отже, збитків компаній. При цьому борги весь час ростуть, а значить, і збитки підприємств також будуть накопичуватися.

Зокрема, держпідприємство "Гарантований покупець" повідомило, що станом на 20 серпня заборгованість "Укренерго" перед ним за розрахунки по "зеленому" тарифу склала 19,6 млрд грн, а за електроенергію для потреб населення — 6,1 млрд грн. Лише за 10 днів до цього борги "Укренерго" становили відповідно 18,85 млрд і 5,98 млрд грн, а на кінець червня — 14,4 млрд і 5,1 млрд грн.

НАЕК "Енергоатом" також заявляла про значні борги перед нею — на кінець першого півріччя "Гарантований покупець" недоплатив їй 7,44 млрд грн, а "Укренерго" — 2 млрд грн.

Всеволод Ковальчук, екскерівник "Укренерго", в одному зі своїх інтерв'ю заявив, що, запускаючи нову модель ринку електроенергії, влада не забезпечила гарантованість розрахунків у цій моделі. Тому спочатку борги почали утворювати водоканали, які не могли повною мірою оплачувати спожиту електроенергію, потім — державні шахти, а далі вони стали накопичуватися по ланцюжку між іншими учасниками ринку.

Крім того, в минулому році феросплавні заводи Ігоря Коломойського домоглися в судах скасування рішення про підвищення тарифу "Укренерго" на передачу електроенергії і оплачували цю послугу за старими цінами, що також вело до недоотримання доходу нацкомпанією.

Ще однією причиною нинішньої ситуації з боргами і збитками на ринку Ковальчук назвав кособокість ПСО — якщо вже влада поклала на держкомпанії спецзобовʼязання, то вона повинна була передбачити і механізм обов'язкової компенсації збитків, які вони понесуть через це. "А у нас держава традиційно вважає, що вона може комусь щось доручити, але при цьому не компенсувати наслідки цього доручення", — сказав Ковальчук.

При цьому він розкритикував саму модель ПСО, яка побудована на перенаправленні потоків електроенергії, хоча повинна будуватися на управлінні потоками грошей. Наприклад, замість того щоб покладати ПСО на "Енергоатом" у вигляді обов'язкового продажу частини його електроенергії "Гарантованому покупцеві" за низьким тарифом, оптимальніше було б дозволити "Енергоатому" продавати всю свою електроенергію на вільному ринку, а одержаний прибуток використовувати для компенсації низьких тарифів для населення.

Ще один недолік діючої моделі енергоринку — не повна її ринковість. Наприклад, тарифи для "зеленої" енергетики жорстко встановлені законом, а це суперечить самій логіці ринкових відносин.

На думку Кудрицького, відносини на ринку електроенергії необхідно відкоригувати — потрібно знизити рівень "зелених" тарифів, підвищити тарифи для "Укренерго" на послуги з передачі і сформувати такий механізм ПСО, який забезпечить вільний доступ державних генеруючих компаній — "Енергоатому" і "Укргідроенерго" — на різні сегменти ринку.

Кредити замість тарифу

Але що стосується підвищення тарифів "Укренерго" на передачу електроенергії, то такі рішення завжди проходять зі скрипом через значний опір промисловості. Адже в цьому випадку для неї зростає кінцева ціна на електроенергію. Наприклад, з 1 січня цього року для "Укренерго" було встановлено тариф на передачу на рівні 155,4 грн за 1 МВт·год. З серпня він був підвищений на 54,6% — до 240,23 грн за 1 МВт·год, і це пояснювалося необхідністю фінансування виплат на адресу "Гарантованого покупця". Але спочатку "Укренерго" хотіла більш значного підвищення тарифу — до 604,51 грн за 1 МВт·год. Однак Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ), навіть не зважилася на компромісний варіант підвищення — вдвічі від позначки 155,4 грн. Причина відмови НКРЕКУ — тиск з боку бізнесу і депутатів Верховної Ради. В результаті апетити "Укренерго" щодо тарифу були знижені, а недоотримані від його підвищення кошти вона планувала залучити у вигляді кредитів МФО.