П'ятий пакет санкцій. Як ЄС та США карають Росію, щоб не зашкодити собі

"Ми пропонуємо піти далі в наших санкціях. Ми зробимо їх ширшими і гострішими, щоб вони ще глибше врізалися в російську економіку", — йдеться у заяві Єврокомісії. Але чи такі дієві ці санкції проти Росії?

"Аморфна позиція ЄС"

5 квітня Європейська комісія анонсувала п'ятий пакет санкцій проти Росії, що складається із шести блоків. За деякими з них Росія втрачає певну суму, що й підрахували в Євросоюзі:

1. Заборона на ввезення вугілля з Росії на суму 4 млрд євро на рік.
2. Заборона імпорту з Росії деревини, цементу, морепродуктів, спиртних напоїв у сумі 5,5 млрд євро.
3. Заборона російським суднам та суднам, які експлуатує Росія, заходити до портів ЄС. Тут можуть бути винятки, що стосуються вантажів із предметами першої необхідності — наприклад, сільськогосподарська та харчова продукція, гуманітарна допомога, енергоресурси. Окрім цього, буде запропоновано заборону на діяльність російських та білоруських автотранспортних компаній.
4. Адресні заборони експорту на суму 10 млрд євро у вразливих для Росії секторах. Зокрема сюди входять чіпи, комп'ютери, передові напівпровідники, транспортне обладнання.
5. Загальна заборона ЄС на участь російських компаній у державних закупівлях у державах-членах та виключення будь-якої фінансової підтримки.
6. Повна заборона на операції з чотирма ключовими російськими банками, зокрема з ВТБ, який є другим за величиною банком РФ. Ці чотири банки становлять 23% у російському банківському секторі.

Не виключені й додаткові особисті санкції.

Як бачимо, основні цілі чергового пакету європейських санкцій — послабити та обмежити торговельні можливості Росії, її фінансову систему, можливості підприємств отримувати необхідні комплектуючі для кінцевих товарів, деградація технологічної та промислової бази РФ.

Втім, у п'ятому пакеті санкцій не йдеться про потенційно найболючішу для РФ — заборону на купівлю російської нафти і газу. І справді, ще в березні міністри закордонних справ Євросоюзу не дійшли згоди щодо санкцій проти енергетичного сектора РФ. Особливо виділялася позиція Німеччини, яка заявила, що ЄС надто залежить від російської нафти та газу, щоб ухвалювати рішення про ембарго. І лише 7 квітня прийшла новина, що Європарламент ухвалив резолюцію із закликом до всіх країн ЄС негайно запровадити повне ембарго на імпорт російських енергоносіїв: нафти, газу, вугілля та ядерного палива. На жаль, це лише початок шляху: відповідні рішення ще мають ухвалити Єврокомісія на рівні міністрів та Європейська Рада на рівні глав держав та урядів ЄС.

А поки що в анонсі Єврокомісії фігурує лише ембарго на російське вугілля на 4 млрд євро, що не буде настільки болючим для ЄС. Він і так скорочує залежність від цього виду палива. Минулого року Росія поставила до Європи 50,4 млн т вугілля на 3,3 млрд євро. Можна зробити висновок, що Європа хоче повністю відмовитись від російського вугілля. А ось з нафтою та газом складніше, бо й обсяги поставок, і їхня вартість набагато більші.

"Експорт нафти і газу приніс РФ $250 млрд. Цього року, враховуючи подорожчання енергоресурсів, ті самі обсяги можуть принести вже $340 млрд", — коментує старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар. Він не вважає, що заборона імпорту з РФ менш як на $10 млрд стане відчутним ударом по російській економіці: "Вугілля та газ для енергосистеми Німеччини — це взаємозамінний комодітіз. І дефіцит поставок вугілля неодмінно призведе до зростання попиту, а отже, й ціни на природний газ. Тож не факт, що за такої конфігурації нових санкцій ЄС Росія ще й не виграє у річному експортному виторгу".

Проте не варто применшувати дію санкцій. Ембарго на російську нафту деяких західних країн, зокрема США, призводить до падіння попиту на цей ресурс. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, цього року видобуток нафти в РФ знизиться на третину, тобто на 3 млн барелів на добу — до 7,1 млн. Це критично низький рівень для російського видобутку, якого не було навіть у пік пандемії коронавірусу. Навіть найменші обсяги, від яких відмовляється Захід, Росії просто нікуди поставити через відсутність попиту, інфраструктурних та логістичних можливостей. Неважко припустити, що навіть відмова Євросоюзу від частини російських енергоресурсів буде значним ударом для агресора. Але поки що ця ідея існує на рівні проектів, роздумів і резолюцій.

З огляду на свою економіку

За підсумками 2021 р. зовнішньоторговельний оборот Росії та країн Євросоюзу становив 247,8 млрд євро. Поставки з ЄС оцінюються в 89,3 млрд євро, а російський експорт досяг 158,5 млрд євро, дві третини з яких, або близько 100 млрд євро, припадають якраз на нафту та газ. Відтак п'ятий пакет санкцій торкнеться 10,6% європейських поставок до РФ і 6,3% російських поставок до Європи.

Санкції Євросоюзу дещо відстають від санкцій, які запроваджують проти Росії США та Велика Британія. Нещодавно вийшло повідомлення Білого дому, в якому йдеться про те, що США разом з ЄС та G7 вводять нові санкції проти дочок Путіна, найбільших банків РФ — Альфа-банку та Ощадбанку — і забороняють нові інвестиції в Росію.

"Цей крок базується на прийнятому понад 600 транснаціональними компаніями рішенні про вихід з Росії, — йдеться у повідомленні Білого дому з приводу останнього пункту. — Вихід приватного сектора включає виробників, енергетичні компанії, великих роздрібних торговців, фінансові установи, а також інших постачальників послуг, таких як юридичні та консалтингові фірми".

Нові обмеження також передбачають заморожування будь-яких активів названих банків, що стосуються фінансової системи США, заборону громадянам США вести з ними бізнес. Також буде запроваджено заборону громадянам США проводити угоди з великими російськими держпідприємствами разом із заморозкою активів цих компаній у юрисдикції США.

Критикуючи слабкість європейських санкцій, справедливо враховувати кілька факторів. Європа не може різко відмовитись від торгівлі з Росією, бо думає про наслідки для своїх громадян та економіки. Не завжди з цими наслідками легко впоратися. Для заміщення російських нафти і газу потрібен час для переговорів із новими постачальниками, укладання нових контрактів, облаштування необхідної інфраструктури. Заборона експорту в Росію породжує необхідність шукати нові ринки збуту своєї продукції.

"Українське суспільство, як правило, очікує від цивілізованих країн "страшних санкцій", які являють собою не просто санкції, а сокиру, що рубає всю економіку РФ на капусту. Це емоції, — пише у своєму блозі на "Мінфіні" член Ради НБУ Віталій Шапран. — Не забуватимемо про геополітику та економічну дипломатію. Завдання ЄС, США та інших країн — зупинити криваву війну в центрі Європи, але не забувати про своїх громадян. Це дуже добре видно з прикладу торгових санкцій. Щойно на горизонті замаячила продовольча криза — США відразу ж скасували санкції щодо добрив з РФ і вводять санкції щодо високотехнологічних компаній з РФ, включаючи їхній менеджмент. Оптимізація торгових санкцій — це абсолютно нормальний процес. Головний удар цивілізовані країни готуються зараз завдати по російському експорту вуглеводнів. Вже квітневий прибуток від продажу нафти впаде на 20-25%, цей ефект може бути посилений діями США, які оголосили про готовність роздрукувати свій нафтовий резерв".

Щоб Росія повною мірою відчула санкції, запроваджені проти неї, потрібен час. Не всі прийняті обмеження мають миттєвий ефект, а швідше несуть у собі відкладені проблеми. Проте майже півтора місяці жорсткої санкційної політики Заходу вистачило, щоб у Росії спостерігалися дефіцит товарів першої необхідності, зниження ділової активності, падіння виробництва, споживання та ринків. З Росії пішли найбільші світові компанії, що призведе до падіння інвестицій та безробіття. Не варто забувати і про заморожені на Заході золотовалютні резерви Росії.

Санкції працюють непогано, але можуть краще

Востаннє Євросоюз затвердив пакет санкцій проти РФ 15 березня. Туди увійшла заборона на постачання до Росії предметів розкоші, продуктів із сталі, технологій для енергетичного сектора. Зараз же, у п'ятому санкційному пакеті, серйозне значення матиме блокування транспортних і транзитних можливостей для Росії на західному напрямку, що виглядає значно катастрофічнішим, ніж заборона експорту ікри та алкоголю. А заборона технологічного імпорту (чіпи, комп'ютери, напівпровідники) насамперед має послабити російський ВПК.

Віталій Шапран вважає, що санкції працюють і працюють непогано. Спочатку вони були дещо хаотичними, але відбулася оптимізація. Істотну їхню дію ми побачимо протягом року.

"Далі ми побачимо, як у травні 2022 р. починає реалізовуватися ризик різкого зниження ділової активності та зростання безробіття, — пише економіст. — Професійним продавцям складної техніки для будівельників, видобувних компаній або холодильного обладнання місцева влада в РФ вже готова запропонувати вакансії двірників, електриків або сантехніків. Подивимося, що з цього вийде. Приблизно в серпні можна буде відчути, як різко починає падати якість кредитних портфелів у банках, а процентний ризик перетворюється на кредитний. До кінця року санкції вплинуть на платіжний баланс і федеральний бюджет РФ. Найімовірніше, у вересні Мінфіну РФ доведеться визнати, що бюджету потрібен капітальний секвестр. Якщо платіжний баланс ще є шанси якось підкріпити за рахунок заборон на вивезення капіталу від ЦБ, то бюджет у цій ситуації залишається дуже слабким місцем путінської економіки".

8 березня Росія стала першою країною світу за кількістю запроваджених санкцій. На сьогодні проти неї задіяно понад 6 тис. обмежень, майже половина з яких (2778) була введена в період з 22 лютого по 7 березня 2022 р. За даними російського бізнес-омбудсмена, нові санкції торкнулися 84,1% російських компаній.

Вже запроваджені санкції завдають шкоди російській економіці. Згідно з дослідженням CEBR інфляція в Росії досягне 30% на початку 2023 р., реальна зарплата впаде на 18% протягом найближчих 12 місяців і на 25,7% до грудня 2024 р. Зниження ВВП до 2023 р. прогнозується на рівні 14%. Востаннє подібний спад спостерігався у 1992 р.

У Євросоюзі продовжують узгоджувати новий пакет санкцій проти Росії. Що вони складніші, то більше вимагають часу для обговорень. Вже є повідомлення ЗМІ, що ембарго на вугілля можуть перенести на середину серпня. Але найістотнішим і найбажанішим економічним ударом по Росії може стати потенційне нафтогазове ембарго Євросоюзу. Тут важливо, який оберуть механізм — часткову, а потім повну відмову від поставок, або використання російської виручки від нафти і газу стане джерелом для репарацій Україні…