Великий стрибок. Чому Україна випередила Росію у світовому рейтингу інновацій

У 2018 р. Global Innovating Index (GII) охопив 126 країн і територій, які в сумі виробляють до 98% світового ВВП. Цей рейтинг, що складається з 2007 р. по методиці французької Школи бізнесу INSEAD, враховує 80 показників. Одні стосуються ресурсів і умов для інновацій та об'єднані у п'ять груп: інститути, людський капітал, інфраструктура, розвиток ринку і бізнесу. Інші показники дають уявлення про результативність технологій та економіки знань, а також креативної діяльності, тобто про те, що інноваційного в країні вже зроблено. До речі, в Україні те, що "на виході", в цілому набагато краще, ніж те, що "на вході".

Отже, наша країна піднялася на найвищу для себе 43-й рядок в індексі інновацій, опинившись між Грецією і Таїландом. Примітно, що вперше ми обігнали Росію, яка впала на 46-е місце - на одну сходинку нижче, ніж в минулому році, і майже дотяглися до Польщі, Литви та Хорватії, які розташувалися трохи вище - з 39-го по 41-шу сходинку.

Такий успіх України, на перший погляд, дивний, адже інноваційність країни в суспільній свідомості співвідноситься з її добробутом. Але це не чітка кореляція. Лише половина держав з першої десятки GII також входять в топ-10 країн за доходом на душу населення: це Швейцарія, восьмий рік поспіль очолює інноваційний рейтинг, США, Сінгапур, Данія та Ірландія. З іншого боку, Катар, займає шосту позицію по доходу на людину, опинився лише на 51-му місці за інноваційності. Останній випадок, назвемо його "парадокс Катару", пояснюється в першу чергу тим, що обсяг ВВП і розвиток не одне і те ж: при сумірних рівнях добробуту швейцарці вдосконалюється у створенні нових знань і бізнес-моделей, а катарці качають нафту.

А є ще "парадокс України". Перед нами в GII-2018 тільки більш багаті країни - і це нормально, проте дивно, що після нас чимало держав з набагато більш високими доходами: крім Росії, Таїланду і того ж Катару - це, наприклад, Туреччина, Чилі, Румунія, ПАР, Кувейт і Саудівська Аравія. Чому ж такий розрив між доходами та інноваційністю? Щоб зрозуміти, придивимося до нашої країни.

Безумовний результат

Спочатку про ресурси та умови для інновацій. Традиційно погані позиції у нас за якістю інститутів - починаючи від політичної стабільності і закінчуючи оформленням банкрутства. На жаль, в цій групі показників Україна в порівнянні з минулим роком просіла зі 101-го на 107-е місце, в першу чергу з-за того, що почати свою справу стало складніше. У другій частині рейтингу наша країна опинилася з розвитку інфраструктури, зате з людським капіталом (в основному характеристиками освіти, навчального процесу) та науковими дослідженнями у нас все значно краще: по більшості відповідних показників входимо в топ-50. На жаль, набагато сумніше в Україні з розвитком ринку: ситуація з кредитуванням, конкуренцією і особливо інвестиціями залишається гірше, ніж у більшості розглянутих країн, зате ті боку українського бізнесу, що стосуються знань працівників, наукових досліджень і плати за інтелектуальну власність, оцінені трохи вище середнього. А щодо зайнятості жінок з вищою освітою Україна вже другий рік на третьому місці в світі. В цілому за інноваційним потенціалом ми виявилися тільки на 75-му рядку глобального рейтингу.

Але за результатами інноваційної діяльності Україна виходить 35-е місце. Так, наша країна на першому місці за кількістю заявок на корисні моделі (26,8), поданих резидентами (в перерахунку на $1 млрд ВВП за паритетом купівельної спроможності), на 19-му - по патентних заявок (6,3) на винаходи (на $1 млрд ВВП за ПКС). Непогані результати - 15-е місце - за експортом ІТ-послуг (4,8% від загальної торгівлі). Хороші результати показують українці і створення нематеріальних активів. 130 заявок на товарні знаки, видані резидентам (на $1 млрд ВВП за ПКС) - п'ята позиція і 15,3 заявки, що містять зразки промислового дизайну (на $1 млрд ВВП за ПКС), - сьомий рядок у світовому рейтингу. Ще одне досягнення - 19-е місце по створенню мобільних додатків.
При цьому на дно рейтингу Україну тягнуть такі показники, як створення бізнес-моделей на основі інформаційно-комунікаційних технологій та приплив іноземних інвестицій. Крім того, ми не потрапляємо і в першу сотню країн за виробленим кінострічкам, хоча тут укладачі індексу оперують даними за 2015 р., після якого українського кіно почало відроджуватися.

Виділимо ще два показника. Приріст ВВП за ПКС на одного працівника в 3,4% виводить Україну на 15-е місце в світі - це стрибок з 90-го рядка в минулому році. Тут, однак, варто відзначити, що в минулому рейтингу відповідні дані були за 2015 р., а в поточному - за 2016 р., так що зміни пов'язані з першим роком зростання української економіки після падіння 2014-2015 рр. Варто звернути увагу і на нові бізнеси: в перерахунку на тисячу мешканців в Україні в 2016 р. реєструвалися 1,5 фірми, це середній показник.

Оскільки результати інноваційної діяльності у нас значно краще, ніж умови для неї, Україна входить у топ-5 країн за ефективністю використання свого інноваційного потенціалу, пропустивши вперед тільки Швейцарію, Люксембург, Китай, Нідерланди

Сусідство представницьке, правда, відразу ж за нами йде Молдова, а за нею - африканська Мальта.

Росія з поганим вихлопом

Саме завдяки результативності інновацій і ми обігнали Росію. Хоча, на думку укладачів індексу, там краще працюють інститути, особливо в бізнес-середовищі, більш високі показники по науковим дослідженням, в цілому краще інфраструктура, набагато масштабніше внутрішній ринок (шосте місце в світі), привабливішим інвестиційний клімат, більше наукомістка занятість, а працевлаштування жінок з вищою освітою взагалі найвище. Але в Росії набагато слабкіше, ніж у нас, "вихлоп" від цього потенціалу: та якщо з корисним і патентів вона теж в лідерах (дев'яте і 16-е місця), то, приміром, нематеріальних активів у вигляді торгових марок і зразків промислового дизайну у росіян в рази менше в перерахунку на кожні $1 млрд ВВП за ПКС. Так що, згідно GII-2018, Росія відкочується лише на 77-е місце по ефективності використання інноваційного потенціалу.

Гордість малим

Залишилося питання, чому впевнене наближення України до першої третини країн в GII не призводить до процвітання. Як ми побачили, інноваційний потенціал країни в дослідженні розуміється дуже широко - від ефективності інститутів до кількості зайнятих жінок. Однак не всі розглянуті тут змінні однаковою мірою сприяють економічному зростанню. На жаль, Україна займає позиції ближче до хвоста рейтингу по найважливішим з них - щодо інвестицій, кредитування та конкуренції.

Ще важливіше, що в оцінці результатів інноваційної діяльності приймаються до уваги в основному корисні винаходи і нові знання "в чистому вигляді", то що можна показати світу, сказавши: "Це моя ідея і моє ноу-хау". Але всі вони - мізерна частка у виробництві, яким часто не вистачає банальних відпрацьованих технологій, не розглянутих в рейтингу інновацій

Не варто також забувати, що багато змінні, за якими Україна вирвалася в лідери, розраховані з урахуванням ВВП: чим він менший - тим вище показник. Скажімо, в нашій країні найбільше заявок на корисні моделі не взагалі, а на кожен $1 млрд ВВП за ПКС. В цьому ключ до розгадки "українського парадоксу". Незважаючи на чималу кількість інновацій, їх вплив на вітчизняну економіку мінімально. Набагато більший ефект можна отримати, замінюючи застаріле обладнання і технології на ті, що давно випробувані в розвинених країнах і тому не стали б називатися інноваціями в Global Innovating Index, однак підвищили б продуктивність праці і добробут.