Процес пішов. Чому "Нафтогаз" втрачає контроль над "Укртрансгазом"
Лише тиждень знадобився уряду Володимира Гройсмана на те, про що два роки говорила команда топ-менеджерів з НАК "Нафтогаз України". В період з 14 по 21 вересня відбулося фактичне поділ газового монополіста - з відчайдушною боротьбою, в яку втягнули "важку артилерію" в особі посла США і представників ЄБРР. Тільки коли дим над місцем сутички розвіявся, виявилося, що "Укртрансгаз" буде виведений з-під контролю НАК "Нафтогаз України".
Як все починалося
На початку минулого тижня перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів своїм розпорядженням перепідпорядкував безпосередньо своєму відомству "Укртрансгаз", який до цього очолював "Нафтогаз України". Глава НАК Андрій Коболєв не збирався так просто втрачати контроль над цим найважливішим активом і перейшов у контрнаступ. Коболєв відразу вибрав публічну лінію захисту, яка зводиться до простої формули: "цього робити не можна, тому що ми програємо в стокгольмському суді росіянам". Після цього, через добу, рішення було призупинено. Втрутилася третя сила. І це не президент, тому що своє рішення Кубів не міг прийняти без згоди Банковій.
Як кажуть джерела "ДС", каталізатором процесів став дзвінок посла США, яка попередила, що на сесії ООН Петро Порошенко може і не зустрітися з Бараком Обамою (наш президент вилітав на наступний день). У перекладі на просту мову це означає, що Держдеп чомусь вирішив у цьому спорі підтримати Коболєва. Найбільш проста причина, чому так сталося, лежить в особистісних відносинах. Однак Банкова, відступивши, зіграла хитріше - прем'єр Володимир Гройсман не став відокремлювати "Укртрансгаз", а повністю перепідпорядкував безпосередньо уряду НАК разом зі спірної компанією.
Така корова потрібна самому
Чим же цінний і доріг "Укртрансгаз" - компанія, за яку так відчайдушно боролися молоді реформатори газового ринку? Коболєв називає "Укртрансгаз" каменем, на якому стоїть весь газовий ринок, річний обсяг якого становить 300 млрд грн. На його думку, господар цього "каменя" може впливати на рівновагу газового ринку. Або, іншими словами, непомітно переважить чашу терезів на свою користь. Пов'язано це з тим, що оператор ГТС відповідає за баланс газу і визначає, хто з учасників ринку перебрав, а хто недобрав свої обсяги в ході торгівлі на ринку. Більш того, оператор ГТС стежить за страховими запасами риночників - кожен з них зобов'язаний зарезервувати частину свого обороту (що досить накладно). Так от, оператор ГТС як справедливий арбітр або забезпечує рівні конкурентні умови, або не забезпечує, закриваючи очі на брак резерву у деяких гравців. Зрозуміло, чому для "Нафтогазу", який є найбільшим газовим трейдером, дуже доріг оперативний контроль над такою компанією. Втім, як і для будь-якого іншого торговця на газовому ринку.
В таких умовах єдине рішення, яке влаштовує всіх учасників газового ринку, - це забезпечити незалежність оператора ГТС. Про що і йдеться у безлічі документів: в Законі "Про ринок природного газу", галузевих кодексах, програмах і т. п. Незважаючи на це, топ-менеджери "Нафтогазу України" старанно утримували "Укртрансгаз" у своїй орбіті.
Швидше за все, секрет такої наполегливості криється в тому, що у цієї компанії є ще одне цілком відчутне гідність - вона є генератором одного з найпотужніших фінансових потоків у країні. Про масштаби можна судити з того, що фінансовий план "Укртрансгазу" перевищує 30 млрд грн. в рік (і це без урахування $2 млрд, які "Газпром" платить за транзит на рахунки "Нафтогазу України"). Ще одна цифра: у вересні оператор ГТС оголосив тендери на закупівлю обладнання на суму 4,12 млрд грн. Принадність ситуації в тому, що на це замовлення претендують лише два постачальника, так як компресори для магістральних газопроводів виробляє лише сумське ПАТ "СНВО" Костянтина Григоришина і державний завод "Зоря-Машпроект" (Миколаїв). До 14 вересня рішення про те, кому дістануться мільярдні замовлення, брали в "Нафтогазі України". Після 21 числа такі відповідальні рішення важким тягарем лягли на чиновників в уряді.
Цельноюридическая оболонка
Зараз керівництво НАК "Нафтогаз України" пояснює дії Мінекономрозвитку щодо "Укртрансгазу" лише прагненням здобути контроль над закупівлями. При цьому про свій вплив на оператора ГТС і на його закупівлі ні Коболєв, ні комерційний директор НАК Юрій Вітренко не говорять. Зберігають вони мовчання і про те, яка ж нинішня ринкова вартість активів, які перебувають на балансі "Укртрансгазу" (магістральні газопроводи і ПСГ).
Хоча напередодні наближення приватизації ГТС (нехай і під виглядом передачі її в концесію) інформація про зміну вартості цього майна дуже важлива. Тим більше що мова йде про астрономічні суми. Наприклад, минулорічна оцінка ГТС однієї з міжнародних аудиторських компаній склала майже $20 млрд. У 2014 р., тільки заступивши на посаду голови "Нафтогазу", Коболєв заявляв про ціною в межах $25-35 млрд (в залежності від завантаження транзитних можливостей).
У "Нафтогазі" за час управління "Укртрансгазом" підготували свою модель передачі в концесію активів цієї компанії. В першу чергу їх планували роздрібнити на магістральні газопроводи і ПСГ. "Звичайно, так вдалося б швидше передати в концесію магістраль. А ось збиткові, навіть при європейських тарифи на зберігання газу, ПСГ, швидше за все, зависли б у "Укртрансгазу", - вважає президент "Грант Торнтон Україна" Олександр Чалий.
Однак є й інша точка зору на концесійні перспективи багатомільярдного майна. За словами голови парламентського комітету з ПЕК Олександра Домбровського, в Кабміні вважають, що ніякого поділу ГТС проводити не варто. Цю інформацію підтверджує і глава "Укртрансгазу" Ігор Прокопів, який зустрічався з Кубивым напередодні 14 вересня. "В європейських правилах, у тому ж Третьому енергопакеті, немає обов'язкової умови відокремити ПСГ від оператора. В Євросоюзі чотири оператори мають у своїй власності ПСГ. Там нерідко газосховища спеціально будують, проводять до них труби від магістралей, щоб отримати можливість маневру за рахунок зберігання. У нас все вже готово - ПСГ побудовані як частина системи", - пояснив Прокопів.
На його думку, менеджмент "Нафтогазу" розглядає ГТС з точки зору інвестбанкінгу, тому вони хочуть розділити її і швидше продати саме ліквідне - магістральні газопроводи. Після поділу та продажу ГТС по частинах вся система буде розбалансована і втратить керованість і мобільність. "Це поставить під загрозу стабільність транзиту, так і постачання газу внутрішнім споживачам", - вважає глава "Укртрансгазу".
Що стосується подальших перспектив, то, швидше за все, навесні буде оголошено конкурс на посаду керівника "Укртрансгазу". У всякому разі, як повідомив один з учасників засідань робочої групи при Кабміні з розділення "Нафтогазу України", таку умову висувають представники кредиторів від міжнародних фінансових організацій. Так чи інакше, рішення уряду про підпорядкування безпосередньо собі НАК "Нафтогаз України" - це початок довгих позиційних дій. Те, що Гройсман вирішив не заминати це справа, а підняв його на більш високий рівень, говорить лише про те, що він став на бік Кубіва і продовжить проводити абсолютно правильне розділення Наку.
