Протріть лічильники. Як через три роки українці будуть купувати електрику
За законопроект про нові принципи функціонування ринку електроенергії, розроблений Кабінетом Міністрів, проголосували 277 депутатів Верховної Ради, що свідчить про досить сильної підтримки парламентом ще однієї реформи - на цей раз в енергосекторі.
Закон вводить нові правила гри на ринку електроенергії. В результаті його реалізації з'являться двосторонні договори між виробником і споживачем, буде заснований ринок "на добу вперед", внутрисуточный ринок, балансуючий ринок, ринок додаткових послуг.
Але все це незрозуміло пересічному споживачеві, для якого знання про ринок електроенергії закінчується на електролічильнику та квитанціях на оплату спожитого обсягу електрики.
Однак рядового споживача також чекають зміни, які він побачить, але тільки через три роки, після того, як будуть вжиті всі необхідні для реалізації закону підзаконні акти.
За словами директора Центру дослідження енергетики Олександра Харченка, головне нововведення, яке чекає споживача - поява конкурентних пропозицій про продаж електроенергії з різними форматами.
Це можна порівняти з пакетами послуги мобільного зв'язку, де кожен може вибрати собі той пакет, який йому більш зручний і обійдеться дешевше
Наприклад, якщо споживач зацікавлений у самої дешевої електроенергії, то він вибере пакет, при якому він буде отримувати її вдосталь в нічні години, проте в періоди пікового споживання (вранці і ввечері) вона буде дорога. Якщо ж споживач має гроші і не захоче морочитися з підрахунками, він зможе просто поповнити картку грошима і буде користуватися електроенергією коли захоче, поки гроші на карті не закінчаться. Поборники екології зможуть вибрати пакет з умовною назвою "чиста енергія" і будуть платити за використання нібито електроенергії, виробленої сонячними і вітровими електростанціями. Правда, її ціна буде значно вище, ніж електроенергія з традиційних атомних або теплових електростанцій, але вони зможуть похвалитися, що з власної кишені стимулюють виробництво екологічно чистої енергії.
Енергетичне законодавство Європи, під який підлаштовується і законодавство, що регулює ринок української енергії, вимагає розділити функції транспортування електроенергії та її продажу. Це те ж, що нещодавно наробила шуму при введенні так званої абонплати за газ, тобто за підключення до газових мереж. По ідеї такої ж формат оплати - окремо за саму електроенергію і окремо - за її транспортування (тобто за підключення до енергомережі) - повинен бути введений і в енергетиці.
Однак Олександр Харченко зазначив, що це ще не вирішено, оскільки регламентується документами, які ще не прийняті. На його переконання, у такому вигляді, як Національна комісія ввела абонплату за газ, вводити плату за послугу з транспортування електроенергії не можна.
Цілком можливо, що тариф на транспортування електроенергії залишиться "зашитий" в загальну ціну електроенергії, як це робиться зараз
І в цьому є певний резон, оскільки українці споживають дуже багато енергії, і ці обсяги необхідно знижувати. А якщо залишити фіксовану плату, це не буде стимулювати зниження споживання: навіщо економити, якщо я все одно кожен місяць повинен заплатити певну суму абонплати.
І, напевно, багатьох українців зараз хвилює питання про те, чи призведе прийняття нового закону до підвищення тарифів на електроенергію. Закон прямо не передбачає підвищення тарифів для населення. Але вони все одно зростуть. І справа тут не в самому законі, а в тому, як зараз розподіляється плата за електроенергію між промисловістю і населенням. Пересічні українці отримують електроенергію за пільговими тарифами, які нижче ринкової ціни, але ці пільги лягають на плечі промисловості - для неї в результаті тарифи вище. Це називається перехресним субсидуванням і тільки в минулому році промисловість просубсидировала дешеві тарифи для населення на 42 млрд грн.
В майбутньому тарифи і для населення, і для промисловості мають стати ринковими - кожен повинен платити справедливу, ринкову ціну за електроенергію. А згідно з цим принципом продаж електроенергії в роздріб (тобто населенню) обходиться дорожче, ніж оптовий продаж промисловим підприємствам, які споживають великі обсяги.
Внаслідок встановлення справедливих тарифів для населення можуть зрости на 30-35%, а для промисловості - знизитися на 18-20%. Однак ці оцінки - приблизні, оскільки при сьогоднішньої моделі ринку ми маємо непрозоре тарифоутворення як для промисловості, так і для приватного споживача, що призводить до виникнення історій, аналогічних "Роттердам+", коли монополісти отримують необґрунтовані прибутку.
Проте встановлення справедливих тарифів несе простим українцям великий плюс - хоча ціни на електроенергію для них виростуть, але за рахунок здешевлення її для промисловості подешевшають товари і послуги.
