Американський попит. Як Трамп переграє китайців в торговельній війні
Світова економічна система вже навряд чи стане колишньою, і тепер Україні важливо не розгубитися в новій конфігурації торгово-промислових зв'язків.
Як зупинити китайський зростання: майстер-клас від Дональда
17 вересня Білий дім повідомив про введення нових мит на імпорт товарів із Китаю. Вони набудуть чинності 24 вересня, їх розмір складе 10% на загальну суму $200 млрд. Правда, саме 10%-ві мита будуть діяти тільки до кінця року, а з 1 січня 2019 р. їх розмір зросте до 25%, констатував торговий представник Сполучених Штатів (USTR).
Заява про введення нових мит Трамп, як правило, супроводжував "виховної" промовою: пригрозив Китаю подальшим розширенням протекціоністських заходів і чомусь згадав американських фермерів. "Якщо Китай вживе відповідні заходи проти наших фермерів або інших галузей промисловості, ми негайно приступимо до третього етапу, який передбачає додатково мита на імпорт у розмірі $267 млрд", — заявив американський президент.
Тобто Трамп пригрозив вже третім етапом посилення у відношенні КНР. Причому в 2017 р. Китай поставив в США товарів на загальну суму $505,6 млрд. Виходить, якщо дійде до третього етапу, Вашингтон введе мита на весь обсяг китайського імпорту.
За словами Трампа, головна причина введення мит проти Китаю — недобросовісні практики в торгівлі, які використовуються КНР. Мова про те, що Китай (і це правда) примушує американські IT-компанії, що виходять на місцевий ринок, ділитися технологіями з китайськими колегами-конкурентами, а по суті — з китайським урядом. А це, як вважають у Вашингтоні, представляє "загрозу довгострокового здоров'ю і процвітання економіки США".
Господар Білого дому також закликав китайське керівництво вжити необхідних заходів для припинення "недобросовісної торгової практики" і висловив сподівання на врегулювання торгового конфлікту між США і КНР. "Як президент я зобов'язаний захищати інтереси працюючих чоловіків і жінок, фермерів, власників ранчо, бізнесу і самої нашої країни. Моя адміністрація не буде сидіти склавши руки, коли ці інтереси піддаються нападу", — пообіцяв Трамп.
Нагадаємо, що США 15 червня ввели мито в розмірі 25% на імпортовані з Китаю товари на суму $50 млрд. Мита були введені двома частинами по $34 млрд і $16 млрд і набули чинності 6 липня і 23 серпня відповідно. Формальним приводом стало звинувачення Китаю у крадіжки американської інтелектуальної власності і технологій, а також у проведенні несправедливої торгової практики.
Тоді Пекін висловив протест, поскаржився в СОТ та з 6 липня ввів 25%-ві мита на американські товари загальною вартістю $34 млрд — в основному на сільгосппродукцію, автомобілі та морепродукти. Тепер китайці знову заявили, що не згодні з пред'явленими звинуваченнями. Посол Китаю в США Цуй Тянькай заявив, що торговельні війни, які розв'язують США, несуть загрозу для глобального економічного зростання. На його думку, Штати "спровокували торговельну війну з Китаєм, підірвавши тим самим порядок міжнародної торгівлі".
Якщо абстрагуватися від геополітики, то, з точки зору чистої економіки, посилення торговельної політики США щодо Китаю цілком виправдано. Надто вже великий в останнє десятиліття рівень дефіциту торгівлі між двома країнами. За різними оцінками, він становить від $375 до $504 млрд в рік.
До того ж Пекін проводить не дуже чесну валютну політику. Влада Китаю адміністративними важелями, всупереч ринку, підтримують низький курс юаня, що робить ціни на китайські товари більш конкурентоспроможними на ринку США в порівнянні з американськими. В адміністрації Трампа вважають, що такою політикою Пекін, по суті, знищив місцеві американські виробництва, змусивши багато корпорації перенести свої заводи в Китай.
У нових мита примітно те, що під них потраплять різні електронні пристрої, включаючи друковані плати, інтернет-маршрутизатори і мережеве обладнання. Так Трамп виконує одне з головних своїх передвиборних обіцянок: змусити повернути в Штати свої заводи американських IT-гігантів — від Apple до Cisco.
США у виграші
Маятник гойднувся у зворотний бік. Останні три десятки років американські і європейські корпорації переносили свої виробництва в Азії, насамперед у Китай, щоб здешевити виробництво. У підсумку це їх прагнення вигодувало потужного торговельного та геополітичного конкурента — Китай, обсяг якого економіки вже становить $13 трлн, американської — $19 трлн.
Сьогоднішня політика США йде повністю в руслі передвиборчих обіцянок чинного президента. Трамп, сам будучи бізнесменом, добре бачив, що корпорації, переводячи виробництво в країни, що розвиваються, намагалися гранично здешевити свою продукцію. Виробництво найменш затратно в країнах Азії, туди і переїжджали цеху. Спершу все було добре: доходи корпорацій зростали. Але американські громадяни втрачали роботу, а Америка — ту промисловість, на яку побудувала свою могутність.
Нинішню концепцію економічної політики розробила група економістів під керівництвом Пітера Наварро (сьогодні він радник президента США). Саме з подачі Наварро у Сполучених Штатах взяли курс на реіндустріалізації. А щоб її підтримати, поступово підвищують ставки ФРС. Це має стримати промисловий розвиток головних світових конкурентів — ЄС та Китаю, а також суперників дрібніші кшталт Бразилії, ПАР і Росії.
По суті, Дональд Трамп запустив саме серйозне перетворення американської економіки: промисловість знову виходить на перше місце по значимості, відтісняючи фінансовий та інші нематеріальні сектори економіки. А одночасне підвищення облікової ставки дозволяє насичувати економіку США капіталом, що і потрібно для оновлення виробничої бази та створення робочих місць.
До недавніх пір влада Китаю проводили дуже гнучку політику внутрішнього ціноутворення, що дозволяло країні вести агресивну торговельну експансію по всьому світу. Останні три роки китайський центробанк значно девальвував юань, що дало можливість китайським виробникам успішніше конкурувати на ринку США. По суті, це був ціновий демпінг, замаскований під девальвацію національної валюти. Американський ринок виявився переповнений китайськими товарами, і Штати змушені були захищатися.
Стратегічне завдання адміністрації Трампа — підняти попит на американську продукцію і тим самим повернути робочі місця в США. Це можливо, оскільки американська економіка самодостатня, її головна рушійна сила — споживацький попит самих американських громадян. Тому, розумно застосовуючи політику протекціонізму по відношенню до своїм торговим партнерам, США цілком можуть оживити виробництва в реальному секторі економіки.
Що цікаво, ефект від дій Трампа вже є. У липні безробіття в Штатах складала всього 3,9% — це мінімум за 18 років, а ВВП зростає вже котрий квартал поспіль. Причому все швидше: у першому кварталі реальне зростання американської економіки склало 2,2%, у другому кварталі — вже 4,1%, прогноз зростання на третій квартал — 4,3%.
Як Україні не загубитися в новому розкладі сил
США зміцнюють свою економіку за рахунок світової. Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард вже попередила: "Найбільша загроза для зростання світової економіки в короткостроковій перспективі пов'язана з ескалацією торговельних конфліктів. Це негативно позначиться на цінах на активи, інвестиції і зростання". У липні, виступаючи на зустрічі міністрів фінансів і глав центробанків країн G-20 у Буенос-Айресі, Крістін Лагард зазначила: "Мита можуть призвести до зниження глобального ВВП на 0,5%".
Але більш важливо те, що санкції США проти політичних та економічних конкурентів закономірно призводять до зміни "правил гри" для ЄС, КНР та інших світових гравців. Все згідно з однією з аксіом теорії ігор — якщо один гравець йде проти більшості, то зростає ймовірність об'єднання проти нього інших гравців.
Інакше кажучи, Євросоюз, за яким вже вдарили американські мита, буде переглядати відносини з усіма своїми торговими партнерами. Так як його завдання при новому розкладі — зберегти і навіть посилити свою роль як одного зі світових центрів сили. Звідси випливає, що Україні зараз треба дуже уважно стежити за змінами в економічній політиці ЄС, щоб не упустити вікно можливостей.
А ще варто взяти приклад з США і розвивати внутрішній ринок. Україна досить велика країна і зі значним внутрішнім різноманітністю. Сьогодні наша економіка — експортно-орієнтована, а значить, дуже залежить від коливань світових цін і попиту. Збільшувати ємність внутрішнього ринку — прямий шлях до економічної стабільності та незалежності.
