Верховне правосуддя. Чому Коломойський програв державі 2,6 млрд грн і що йому робити
Як повідомило "Новий час" з посиланням на юристів Нацбанку, 14 травня Велика Палата Верховного Суду поставила крапку в двох судових справах - №№ 910/16744/17 і 910/16979/17 (це рішення недоступне для перегляду), винісши рішення на користь Центробанку. Коротка фабула цих судових баталій така: в час знаходження Приватбанку у власності Ігоря Коломойського НБУ виділяв цього банку рефінансування для підтримки на плаву банку, який щосили кредитував пов'язані з Коломойським компанії. Майновими поручителями Приватбанку за цими кредитами виступили компанії, що належать йому - Нікопольський завод феросплавів (НЗФ, найбільше в Європі і друге в світі підприємство з виробництва феросплавів), а також кіпрська компанія "Тровелко холдінгз лімітед". Зобов'язання НЗФ перед НБУ склали 2,6 млрд грн, кіпрського офшору - 143 млн грн, при цьому "Тровелко холдінгз лімітед" передала НБУ у забезпечення рефінансування нерухомість на суму 143 млн грн.
Однак після того як Приватбанк в кінці 2016 р. був націоналізований, постало питання про повернення раніше виданих кредитів. Природно, людина, якій приписують фразу "Борги віддають тільки боягузи", був сильно проти і подав в українські суди близько 30 позовів. Їх основна мета - не тільки вивільнити із застави в Нацбанку передане майно, але і зняти з Коломойського його особисту поруку за кредитами.
Слід зазначити, що спочатку Коломойському щастило - Господарський суд Києва і Київський апеляційний господарський були на його боці. Однак потім стався перелом - Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду Нацбанк підтримав і вже державний Приватбанк і скасував попередні рішення. Після цього Північний апеляційний господарський суд також став на сторону регулятора. Ось ці рішення і намагався оскаржити Коломойський через Велику палату Верховного Суду. Однак і ця судова інстанція стала на бік держави. Юристи Нацбанку відзначають, що з урахуванням положень процесуального законодавства правові позиції Верховного Суду є обов'язковими для судів усіх інстанцій в подібних суперечках.
Коломойський відомий як бізнесмен, у якого протягом багатьох років дуже добре виходило домагатися в судах вигідних йому рішень, особливо в квітні поточного року, коли суди почали приймати сторону колишніх власників Приватбанку, зокрема визнавши його націоналізацію незаконною. Однак на цей раз невдача у Верховному Суді, мабуть, пов'язана з тим, що в 2017 р. цей суд був переформатований. Судді пройшли через сито перевірок та оцінки неупередженості, після чого їх кандидатури були подані для призначення на посади президентом України Петром Порошенком. По всій видимості, на новий суддівський склад Верховного суду Ігор Коломойський не може впливати.
Чи є можливість у Коломойського домогтися перегляду цієї справи, або ж Нацбанку вдасться стягнути застави? Керуючий партнер юрфірми "Чудовський та партнери" Ігор Чудовський пояснив "ДС", що, відповідно до ч. 3 ст. 317 Господарського процесуального кодексу України, постанова суду касаційної інстанції (яким і є Верховний суд України) є остаточним і оскарженню не підлягає. "У ЄСПЛ-Європейський суд з прав людини. - ред.) Коломойський звернутися не зможе, тому що позивачем за даними справах було юридична особа (а саме Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", а суб'єктами звернень до ЄСПЛ є виключно фізичні особи", - сказав він.
Ігор Чудовський також зазначив, що пошуки правди в міжнародних судах також можуть не принести успіху: "Якщо говорити про міжнародний арбітраж, наприклад, Лондонському, то Україна не підписувала Гаазьку конвенцію про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних та комерційних справах, тому рішення цього міжнародного органу не є обов'язковими для виконання в Україні".
Але, на його думку, у Коломойського залишається ще один вихід.
"Єдиним варіантом для Ігоря Валерійовича буде через "своїх" народних депутатів створити подання в Конституційний Суд України про визнання неконституційними норм закону, на які посилався суд, виносячи рішення. Для цього потрібно підписи не менш як 45 народних депутатів України, після чого буде проведено попередній розгляд подання, прийняття подання до розгляду або його відхилення, підготовка до судового розгляду, саме судовий розгляд, нарада членів Конституційного Суду, їх голосування і прийняття остаточного рішення", - описав останній варіант юрист.
У той же час юрист юридичної групи Colares Дмитро Партола зазначив, що Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, і зобов'язалася виконувати остаточні рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у будь-яких справах, стороною яких вона є. Європейський суд з прав людини приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту. А підставою для звернення до ЄСПЛ може бути порушення ст. 6 Конвенції - право на справедливий суд.