Прикра тіснота. Кого з сусідів Садової заманить у Львівську агломерацію
Як стало відомо "ДС", міський голова Львова Андрій Садовий ініціював процес об'єднання обласного центру з сусідніми населеними пунктами. З цією метою він вже провів кілька нарад з керівниками майже всіх сіл і селищ, що межують зі Львовом, а також містом Винники. Наради ці проходили в будівлі міської Ратуші, де знаходиться мерія та Львівська міська рада. Журналістів на них не запрошували.
За інформацією нашого джерела, на першій зустрічі з сільськими та селищними головами та міським головою Винник Андрій Садовий висунув варіант об'єднання за принципом мегаполісу, що передбачає, по суті, поглинання сусідніх територіальних громад і перетворення їх в райони Львова. Голови терргромад сприйняли цю ідею прохолодно, тому вже на наступній зустрічі мер Львова, цитує джерело, звернувся до них зі словами: "Друзі, я не хочу вас приєднувати. Я хочу, щоб ви розвивалися". І озвучив ідею Львівської агломерації, всі учасники якої збережуть за собою права самоврядних одиниць, а взаємодія з обласним центром буде проходити на умовах співпраці.
Після цього Андрій Садовий роздав учасникам наради проект Меморандуму про взаємодію і співпрацю органів місцевого самоврядування в межах Львівської агломерації. На те, щоб ознайомитися з документом і вирішити, підписувати його чи ні, у них є час до початку наступного тижня - то 17, то 18 жовтня заплановано ще одну нараду щодо об'єднання.
"ДС" роздобула копію згаданого проекту меморандуму. У ньому на двох сторінках визначено напрямки та форми співпраці і взаємні зобов'язання міської агломерації. Перелік напрямів співробітництва складається з семи пунктів:
- сталий соціально-економічний розвиток територій Львівської агломерації, її транспортної інфраструктури та інженерних мереж;
- підвищення якості надання адміністративних та інших послуг населенню, формування безпечних і комфортних умов проживання населення;
- підтримка розвитку місцевого виробництва і сфери послуг, створення нових робочих місць;
- сприяння залученню інвестицій і розвиток інформаційних технологій у всіх сферах суспільного життя;
- реалізація проектів з енергоефективності та охорони навколишнього середовища;
- обмін інформацією, "ноу-хау", досвід керування тощо;
- координація та узгодження процесів об'єднання територіальних громад у межах Львівської агломерації.
Для реалізації цих напрямів учасники Львівської агломерації, виходячи з тексту меморандуму, планують тісно контактувати між собою, координуючи свою роботу, у т. ч. за допомогою делегованих уповноважених осіб, спільно готувати проекти рішень з тих чи інших питань та інші документи.
Спеціально для того, щоб хоча б у вигляді меморандуму оформити Львівську агломерацію, мер Львова попросив Львівська обласна рада, яка 11 жовтня планував погодити зміни до проектів Перспективного плану спроможних територіальних громад Львівщини, відкласти розгляд по Жовківського і Яворовського районах, прилеглих до обласного центру, відповідно, на півночі і північному заході, на два тижні. Облрада, після деяких коливань, в кінці кінців все ж таки пішов назустріч Садовому. Якби Андрій Іванович упустив момент і облрада погодила перспективні плани об'єднаних територіальних громад в цих районах, з ідеєю Львівської агломерації, схоже, меру Львова довелося б розпрощатися. Принаймні, реалізувати її стало б набагато складніше.
Однак на цьому ризики не вичерпані. Судячи за словами голів деяких населених пунктів, з якими вдалося поспілкуватися кореспонденту "ДС", ставлення до об'єднання з Львовом у межах міської агломерації в них неоднозначне. Склалося враження, що деякі сільські голови плутаються в питаннях децентралізації.
Сільський голова Сокильныков Тарас Сулымко заявив, що поки що в нього немає наміру підписувати запропонований Садовим меморандум про агломерації. "Так, те, як вимальовує Андрій Іванович ідею агломерації, виглядає цікаво, але це може бути той самий черв'як, який зігнутий трохи півколом. І як тільки цього черв'ячка вкусиш, там може виявитися гострий метал - так і зачепишся на гачок", - сказав він. Тарас Сулымко поскаржився на те, що Львів ніколи особливо не цікавився проблемами Сокильныков і не вклав в село ні копійки. А проблем у села, за його словами, вистачає: відсутня каналізація, немає ні школи, ні дитячого садка.
Володимир Доманський, селищний голова Брюховыч, зазначив, що, перш ніж давати однозначну відповідь з приводу участі селища в агломерації, що хоче порадитися з депутатами місцевої ради, щоб разом з ними розібратися, які наслідки має це рішення. Якщо виявиться, що агломерація - це завуальоване об'єднання, то громада Брюховыч, за його словами, це не сприйме, так як вона не хоче ні з ким об'єднуватися. "Ми є самодостатнім органом місцевого самоврядування, самодостатній населений пункт, який може себе забезпечити в 90% випадків щодо бюджетних потреб. Ми в змозі самі себе прогодувати", - сказав Доманський. В той же час співпрацювати зі Львовом брюховчане готові: "Співпраця та взаємодія з містом Львовом нас цікавить, бо це - великий мегаполіс біля нас, де працюють практично всі наші жителі. Ось дружити з містом Львовом ми хочемо і будемо".
Підтримує ідею участі у Львівській агломерації селищний голова Рудно Ігор Форманчук. Однак і він має намір провести попередні консультації з депутатським корпусом перед тим, як підписувати відповідний меморандум. На питання, яку саме допомогу Львів запропонував Рудно і що очікує отримати у відповідь, селищний голова відповів, що обласний центр на сьогоднішній день за свій рахунок реалізує проект з водопостачання селища. Крім того, у Комплексній програмі модернізації каналізаційного господарства р. Львова на 2016-2020 роки закладено 24 млн гривень на роботи по каналізації Рудно в 2017-2018 рр ..
"Андрій Іванович зацікавлений в тому, щоб Рудно розвивалося, хоче завести сюди якогось інвестора. Тому що, якщо в Рудно буде відкрито якесь підприємство, комерція, люди все одно будуть їхати витрачати гроші у Львів. В Рудно вони не будуть їх витрачати, так як не де", - додав Ігор Форманчук.
Схвально сприймає ідею створення Львівської агломерації міський голова Вынныкив Володимир Квурт. "У нинішніх умовах це майже останній шанс зберегти Вынныки як місто. Це також шанс для швидкого і якісного розвитку міста Львова, інакше, якщо йому не вдасться вийти на нові території, йому доведеться рости вгору через конфлікти", - прокоментував він. За його словами, Львову, щоб залишитися інвестиційно привабливим, треба подбати про нових майданчиках для ведення бізнесу. І мова не тільки про спорудження офісних приміщень, де могли б працювати "айтішники", але також і про логістичних центрах і сучасних виробничих підприємствах. Створення міської агломерації, власне, може вирішити проблему з браком площ.
Створення передумов для просторового, а також економічного розвитку Львова дійсно є основними мотивами для формування Львівської агломерації, підтвердив у коментарі "ДС" Любомир Зубач, народний депутат від партії "Об'єднання "Самопоміч", лідером якої є міський голова Львова Андрій Садовий. Нардеп підкреслив, що, якщо на сьогоднішній день Львів опинився в ситуації "сміттєвої блокади", то років через 5-15, якщо нічого не зробити, цілком може опинитися в ситуації блокади просторової, коли місто буде буквально затиснутий з усіх боків новоствореними об'єднаними територіальними громадами.
При цьому Зубач ацентировал, що Львів не зазіхає на сусідські землі - для міста "важливо саме простір, яке можна реалізувати для залучення інвестицій, для розвитку інфраструктури і так далі".
Міські агломерації - нова для України форма розселення. Досі вона не була належним чином описана в законодавстві. І щоб Львівська агломерація отримала право на життя, Любомир Зубач розробив документ, який у вузьких колах умовно називають "законопроектом про великий львівської агломерації". Насправді йдеться про низку поправок, які народний депутат вніс до законопроекту №4772 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)", прийнятого парламентом у першому читанні 20 вересня поточного року.
"ДС" ознайомилася з цими поправками. Насамперед ними вводитися в законодавче поле поняття "міських агломерацій", які утворюються шляхом добровільного об'єднання міст - обласних центрів з сусідніми територіальними громадами. Причому стати учасником агломерації можуть як суміжні з обласним центром сільські, селищні і міські громади, так і населені пункти, що знаходяться на відстані до 20 км від обласного центру. Але за умови, що територіальна громада, що відокремлює їх від обласного центру, попередньо вже прийняла рішення про формування міської агломерації.
У разі створення міської агломерації всі її учасники зберігають за собою статус самоврядних одиниць. Тобто, на відміну від об'єднаних територіальних громад, де створюється єдиний орган самоврядування для всієї ВІДГ, у суб'єктів агломерації продовжують працювати сільські, селищні та міські ради, а також сільські, селищні і міські голови.
Нардеп Зубач також пропонує, щоб бюджети населених пунктів, які сформували міську агломерацію навколо обласного центру, виконувалися окремо і формувалися в порядку, передбаченому для формування бюджетів ВІДГ. "На сьогоднішній день міста обласного значення та об'єднані громади мають прямі міжбюджетні відносини, тобто вони отримують і освітню та медичну субвенції, 60% ПДФО (податок на доходи фізичних осіб. - прим. Авт.) та інші фінансові переваги, відповідно, це суттєво більше коштів. Всі інші - села, селища, міста районного значення - мають "нуль" ПДФО і дуже малу можливість для отримання тих чи інших ресурсів. Так от ми говоримо, що, якщо створюється агломерація навколо міста - обласного центру, то кожний з суб'єктів, які входять в агломерацію, буде мати прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом. Тобто кожному з них буде і 60% ПДФО та інші преференції, передбачені для ВІДГ", - пояснив він.
У розмові з "ДС" Любомир Зубач озвучив ще одну пропозицію, яка, варто зазначити, не знайшло відображення в його поправках до законопроекту №4772. На його думку, міських агломераціях доречно надати право розпоряджатися землями, що знаходяться за межами населених пунктів - учасників агломерації, якими на сьогоднішній день розпоряджаються райдержадміністрації та Госгеокадастр. "Можна було б придумати схему, щоб тими землями, які за межами населених пунктів, розпоряджалася агломерація, тобто обласний центр спільно з тими населеними пунктами, які знаходяться в безпосередній близькості. Така практика існує в світі. Навіть можна, згідно договорів про співпрацю, передбачити певний спільний орган управління, який буде ці питання координувати", - сказав він.
У чому вигода
По-перше, у разі створення агломерації, можна розраховувати на збільшення надходжень у місцеві бюджети. Після реформи з децентралізації села, селища і міста районного значення повністю позбавили надходжень від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Наприклад, місто Винники, яку умовно відносять до міст районного значення, до реформи мав 25% ПДФО, а тепер "нуль". У той же час 60% ПДФО, зібраного у Винниках, надходять тепер у Львів. Якщо врахувати, що бюджет Винників на 2016 рік становить близько 12 млн грн., 6-7 млн грн. ПДФО - це суттєва добавка.
По-друге, збереження самоврядування. Якщо якесь село чи селище добровільно-примусово приєднають до якоїсь із ВІДГ, то вона розпрощається з органами місцевого самоврядування - радою і сільським, селищним або міським головою. Тут же їм обіцяють зберегти все, як є. Вони будуть формувати зі Львовом агломерацію, однак їх місцеві органи самоврядування продовжать працювати.
По-третє, можливість, щоправда, поки що дещо примарна, розпоряджатися землями, які на сьогоднішній день межують, але знаходяться за межами їхніх населених пунктів, і якими зараз розпоряджаються райдержадміністрації та Госгеокадастр. У разі утворення агломерації, її учасники зможуть розпоряджатися цими новими землями, що знаходяться в межах агломерації, спільно на договірних умовах.
По-четверте, пряма фінансова допомога від Львова. Сьогодні Львів крутий, у нього багато грошей, і частину з них він готовий направляти (і вже направляє) на фінансову підтримку сусідніх територіальних громад.
По-п'яте, використання наукового та інвестиційного потенціалу Львова. У Львова є певні напрацювання, якими він готовий ділитися з учасниками агломерації. Крім того, інвестори часто звертаються до Садового і він якихось з них може заводити до сусідів.
По-шосте, нові робочі місця. В навколишніх населених пунктах запускаються нові підприємства, на яких будуть працевлаштовувати місцеве населення.
Така перспектива для агломерацій може здатися привабливою. Але не здивуємося, якщо райдержадміністрації та Госгеокадастр сприймуть цю ідею в багнети. Малоймовірно, що вони так легко віддадуть "свої землі". Схоже, конфлікт тут неминучий.
Любомир Зубач сподівається, що запропоновані ним поправки до законопроекту №4772 будуть підтримані і проголосовані Верховною Радою в найближчі місяць-два. Якщо це трапиться, то право створити міську агломерацію отримає не тільки Львів, але і всі інші міста - обласні центри України. Не виключено, що слідом за столицею Галичини цим шляхом підуть Івано-Франківськ, Суми, Кропивницький і Херсон.
