• USD 41.9
  • EUR 43.5
  • GBP 52.4
Спецпроєкти

Проросійська Stork International GmbH замінила IMMCO Кучука на ОГХК, — ЗМІ

Обʼєднано гірничо-хімічна компанія (ОГХК) припинила співпрацю з "прокладкою" IMMCO, яка постачала її продукцію в Крим і РФ, але збільшила відвантаження на адресу Stork International GmbH, яка працює на російський ОПК

ОГКХ
ОГКХ
Реклама на dsnews.ua

Про це свідчить контракт, який є у розпорядженні видання Мінпром.

Нові домовленості по відвантаженнях іршанського ільменіту Stork International GmbH були продовжені до серпня. Згідно зі свіжою допугодою від 8 липня 2021 р, по серпень цього року включно ОГХК поставить Stork International 18 тис. т. ільменіту, виробленого на Іршанському ГЗК (вміст TiO2 до 54%) за ціною $178 за т.

 

Згідно з декларацією, відвантаження від 12 липня обійшлася покупцеві в $178 за т при ринковій ціні на умовах CIF, Україна, в липні $330-360 за т.

Раніше, т.в.о. голови правління ОГХК Артур Сомов фактично визнав, що сінгапурська IMMCO Віталія Кучука відправляли сировину компанії на санкційні території РФ і Криму. "З 1 липня призупинено роботу з компанією IMMCO Trade", повідомив він в колонці виданню "Українська правда".

Усунення контрагента відбулося завдяки втручанню в відвантаження правоохоронних органів України: Госбюро розслідувань, СБУ та митниці, які запідозрили заниження цін за контрактами ОГХК з цим посередником і почали перевірку кінцевого пункту доставки вантажу IMMCO.

Як виявилося, замість "прокладки" IMMCO, яку пов'язують з бізнесменом Віталієм Кучуком, ОГХК посилив поставки іршанського ільменіту на адресу нової компанії — Stork International GmbH, Відень з центральним офісом в Москві.

Покупцем продукції ОГХК все ще залишається інша компанія Кучука — Minerals & Chemicals Distribution (MCD Ltd). За інформацією учасників ринку, всупереч розірванню контракту з IMMCO, менеджмент цих двох компаній продовжує брати участь в переговорах з покупцями продукції ОГХК.

Як повідомлялося раніше, перша угода зі Stork International була підписана ОГХК 6 травня. Тоді Сомов погодився продати індусам 45 тис. т. ільменітового концентрату виробництва Іршанського ГЗК (філія ОГХК) на суму $7,56 млн. Ціна концентрату в додатковій угоді становила $168 за т, що було нижче за ринок на $100-150. Компанія зазнавала втрат на рівні $5 млн. Контракт діяв до липня включно.

Зараз з урахуванням вартості доставки в порт — $20 на т., ціна ільменіту за контрактом занижена на $130-160. При відвантаженні 18 тис. т. втрати державної ОГХК становитимуть не менше $2,6 млн.

Згідно з митними деклараціями, індуси викупили у ОГХК вже близько 40 тис. ільменіту і є єдиним ексклюзивним покупцем продукції Іршанського ГЗК. Не виключено, що це нова схема поставок ільменіту компанії в Крим.

За даними Росстату, Stork International GmbH примітна тим, що вона сама і її виконавчий директор, а також засновник всієї групи компаній Stork Джугендра Сінгх Рагхав є співзасновниками російського підприємства "Уралредмет", яке працює на оборонно-промисловий комплекс Російської Федерації.

Уралредмет виробляє "лігатури для титанових сплавів, призначених для виготовлення деталей авіакосмічної промисловості, оборонної техніки, суднобудування і хімічного машинобудування" і потребує титанову сировину з України. Очевидно, цю сировину і поставляють компанії групи Stork, але не безпосередньо, через санкції в Україні, а через трейдерів в Китаї. Цим можна пояснити заниження цін за контрактами.

В кінці травня цього року, як тільки компанія почала працювати з ОГХК, Джугендра Сінгх Рагхав від імені Stork International GmbH заперечував співпрацю з російським ОПК, а також зв'язок з опальним бізнесменом Дмитром Фірташем.

Відомо, що Джугендра Сінгх Рагхав давав свідчення проти українського олігарха Дмитра Фірташа в Австрії по заведеній корупційній справі проти нього слідчими США про отримання ліцензії на розробку титанових родовищ в Індії.

Раніше, в 90-х роках Stork International GmbH реалізував продукцію Вільногірського ГМК і Іршанського ГЗК. Як відзначають старожили комбінату, компанія озвучувала українській владі плани з придбання Вільногірського комбінату, коли він зазнавав фінансових труднощів в період перехідної економіки.

    Реклама на dsnews.ua