Програний транзит. Скільки втратить Україна, позбувшись шляху в Азію

Неприємний прецедент

Всесвітня торговельна організація (ВТО) оприлюднила рішення по скарзі України проти Росії. Її офіційна назва "Справа DS512: Росія — Заходи щодо транзитних перевезень". І це найважливіший торговий спір між Києвом і Москвою, який взагалі коли-небудь розглядався в СОТ з участю України.

Суперечка почалася в 2016 р., коли уряд РФ заборонив залізничний і автомобільний транзит будь української продукції, яка прямувала постачальниками в Казахстан і Киргизстан. Пізніше заборона розширили на інші країни Середньої Азії і Монголії.

У відповідь Україна в тому ж році оскаржила дії Росії в СОТ, що було цілком логічно: розрив найкоротшого шляху транспортувань українських товарів на ринки Середньої Азії ну зовсім не вкладався в принципи вільної торгівлі, сповідувані організацією. Спочатку українська сторона тільки запросила консультації і вже потім (у лютому 2017 р.) звернулася до Органу з врегулювання суперечок СОТ з проханням про створення спеціальної групи експертів для розгляду справи про порушення росіянами правил СОТ. Мова йшла про пряме порушення ст. V ГАТТ (Генеральної угоди з тарифів і торгівлі), яка прямо забороняє дискримінацію транзиту товарів інших держав — членів організації.

У відповідь найняті росіянами юристи та експерти з міжнародної торгівлі представили доповідь, в якому мотивували дії Росії іншою нормою (ст. XXI ГАТТ) - вона допускає введення захисних заходів у разі загрози національній безпеці. У цьому-то і була заковика: перш Органу з врегулювання суперечок СОТ жодного разу не доводилося розглядати подібні справи. Як кажуть юристи, горезвісна стаття XXI ГАТТ завжди вважалася "темною плямою" в світовому торговому праві. Тобто правовою нормою з дуже неясним правозастосуванням.

"Це перший випадок в історії СОТ, коли спір з приводу обмежень, введених з міркувань національної безпеки, не було врегульовано державами в процесі переговорів і був повноцінно розглянуто третейської групою Органу з вирішення спорів. В результаті вперше було дано тлумачення XXI ст.(b) (iii) ГАТТ 1994 та визначено критерії "стримують" сторони у застосуванні обмежень в цілях захисту суттєвих інтересів безпеки, — пояснила у коментарі для "ДС" партнер юридичної фірми "Ільяшев і Партнери" Олена Омельченко. — Тепер, щоб посилатися у торговельних суперечках на інтереси національної безпеки, державам потрібно довести об'єктивну "надзвичайність ситуації" і "сумлінність" при введенні заходів. А саме: спрямованість заходів на захист населення і території від зовнішньої загрози або до підтримання законності та порядку".

"Група експертів визначила, що РФ може аргументувати застосування обмеження транзиту ст. XXI ГАТТ (Винятки з міркувань безпеки), оскільки дійсно існує надзвичайна ситуація в міжнародних відносинах між Україною і Росією", — пояснила радник міністра економічного розвитку і торгівлі України Роксолана Пидласа. Але в той же час дзеркальні санкції України щодо РФ організація також визнала правомірними. "Всі дії України в торговельно-економічній сфері, які спрямовані на протидію російської агресії, є, безумовно, виправданими з точки зору міжнародного права", — сказала Пидласа.

"У справі DS512 третейська група Органу з вирішення спорів СОТ встановила, що ситуація, що склалася між Україною і РФ, носить характер "надзвичайної обставини в міжнародних відносинах", зазначивши, що світова громадськість визнала наявність елементів збройного конфлікту в Резолюції Генеральної Асамблеї ООН №A/RES/71/205 від 19.12.2016, — пояснила Олена Омельченко. — Ця характеристика дозволяє Росії посилатися на суттєві інтереси безпеки при введенні обмежень. На тих же підставах можуть бути відхилені вимоги України у справі DS532, що є логічним продовженням розглянутої справи по транзиту".

Наслідки: прямі і непрямі

В іміджевому плані для України помітна втрата — сам факт того, що така міжнародна організація, як СОТ, визнала правомірність дій Москви, напевно буде по повній програмі використаний російською пропагандою, у тому числі на Заході. До того ж це не перший торговий спір з РФ, програний Києвом. У липні минулого року міжнародні експерти задовольнили скаргу РФ про введення захисних мит на російську аміачну селітру, а через тиждень прийняли рішення проти України у справі про імпорт залізничного рухомого складу, стрілочних переводів і іншого ж/д обладнання. Експерти СОТ визнали правомірним відмову РФ від сертифікації української продукції.

Однак у програному зараз ділі куди помітніше фінансові наслідки. Починаючи з 2016 р. припинення транзиту по самому економічно вигідним маршрутом призвело до того, що українські експортери значно послабили свої позиції на ринках Центральної Азії. Уряд намагався запустити альтернативний маршрут через Чорне море і Південний Кавказ, але особливого ефекту це не дало.

Деякі підприємства знайшли альтернативу у вигляді сірого транзиту через Білорусь під видом вантажів з інших країн. Але зрозуміло, що на подібному обмані стабільний бізнес не побудуєш. Та й відносини між Мінськом і Москвою зараз такі, що всі вантажі з Білорусі раптом можуть стати "нев'їзними" в РФ.

"Будь-яке подовження комунікацій для економіки України, для її зовнішньоекономічних суб'єктів — це погано, це додаткові витрати. Але це значить, що нашій державі треба і всередині СОТ шукати собі союзників, адже це було колегіальне рішення прийнято, — сказав "ДС" екс-міністр праці і соцполітики, експерт Ради Європи Василь Надрага. — І треба думати, які додаткові транспортні напрямки розвивати. Тому що у нас з Середньою Азією традиційні економічні зв'язки з епохи СРСР, втрачати їх не можна".

За даними Держслужби статистики України щодо зовнішньої торгівлі товарами, в 2017 р. взаємна торгівля з Казахстаном скоротилася на $149,4 млн, або на 16,1%. На 43%, приблизно на $50 млн, зменшились поставки українських товарів у Туркменістан і Узбекистан.

Рішення третейської групи Органу з вирішення спорів Світової організації по транзитному суперечці України і РФ, опубліковане 5 квітня 2019 р., може бути переглянуте Постійним апеляційним органом СОТ.

За словами Олени Омельченко, експертам ще належить проаналізувати, як рішення щодо транзитного суперечки між Україною і РФ відіб'ється на інших спорах, зокрема, у справі проти США щодо обмежень на імпорт алюмінію і сталі, ініційованому Китаєм, ЄС, Туреччиною, Росією, Мексикою та іншими країнами. З одного боку, тлумачення обмежує можливості для зловживання інтересами нацбезпеки. З іншого — досить імовірно, що різні групи впливу, зацікавлені у введенні протекціоністських заходів, будуть підштовхувати свої уряди до надання будь-якого міжнародного конфлікту статусу надзвичайної обставини, щоб виправдати торгові обмеження. Подібна практика може посилити тенденцію до відходу держав СОТ на користь розвитку регіональних об'єднань — ЄС, ЄАЕС, НАФТА і т. д.