Рух на червоне світло. Чи обплутає Україну мережа російських супермаркетів Mere
Новина про те, що потужний продуктовий ритейлер з Росії під брендом Mere зайшов на український ринок, сколихнула не тільки професійне середовище, але й суспільство загалом. При цьому далеко не всі розуміють, які його правові та ринкові перспективи в Україні
Наступ на Україну
Мережа супермаркетів Mere ("дочка" російської мережі "Светофор"), яка позиціонується як жорсткий дискаунтер, повернулася в Україну. За повідомленнями центральних і спеціалізованих ЗМІ, магазини під вивіскою мережі вже є в Нікополі та Павлограді Дніпропетровської області. Формально компанія відновила присутність в нашій країні після того, як восени минулого року зробила "пробний постріл" — її супермаркет запрацював в одному з ТЦ Миколаєва, проте був змушений закритися, як тоді пояснювали, через труднощі з товарами.
Тепер же, за словами недавнього директора з розвитку Mere в Україні Артема Хоменка, компанія має намір до кінця року запустити 40 супермаркетів в нашій країні, зокрема, в Дніпропетровській і Київській областях. А за інформацією Retailers.ua, російська мережа відкриється в Білій Церкві, Чернівцях та Миколаєві.
Найцікавіше, що плани з розвитку Mere в Україні відомі давно, і ще два місяці тому секретар РНБО Олексій Данілов називав самі чутки про це провокацією і твердо заявляв, що ця мережа не зможе працювати в нашій країні. "Якщо, не дай боже, якась міська влада дозволить цим хлопцям працювати, повірте, у нас вистачить розуміння, що це робити неможливо… Якщо міська влада буде давати преференції російському бізнесу, якщо йдеться про Миколаєв, то до мера і депутатів дуже швидко будуть застосовані заходи, тому що без їхнього дозволу цього зробити не можна", — стверджував Данілов 15 липня.
Проте Артем Хоменко запевняє, що Mere поки що не зустрічала реальної протидії з боку влади.
Розберемося, чи дійсно російська мережа не має права заходити на український ринок і чи є можливості її не пустити, а також спробуємо спрогнозувати, що буде далі. Але спочатку уточнимо, з чим маємо справу. Адже формат жорсткого дискаунтера в продуктовому ритейлі, можна сказати, в новинку для українського ринку.
Що таке жорсткий дискаунтер і чи потрібен він українцям
Сьогодні на українському ринку немає мереж жорстких дискаунтерів. У цьому легко переконатися. За класикою магазини цього сегмента розташовуються в не дуже популярних місцях і більше схожі на склади, продукція стоїть на палетах і в коробках, а покупці там не просто самі вибирають товар, а нерідко змушені його розпаковувати. Асортимент обмежений, оскільки закуповується відразу великими партіями. Ну і з розвитком технологій почали зʼявлятися торговельні точки без касирів (розплатитися можна з мобільного або на касах самообслуговування). Словом, жорсткі дискаунтери — це магазини низьких цін з максимально урізаними затратами на їхню роботу.
Зазначимо, що найбільший український ритейлер АТБ давно і свідомо відмовився від формату жорсткого дискаунтера нульових, навпаки, розширив асортимент і додав комфорту в багатьох магазинах. Ще один проєкт Trash! від Fozzy Group, який у 2016 р. намагався зайняти цю нішу, повністю змінив концепцію вже за три роки, після чого почав показувати кращі фінансові результати. Та й у колі топменеджерів українського ритейлу переважає думка, що не варто розвивати мережі на обмеженому асортименті дешевих продуктів, а, навпаки, потрібно розширювати і покращувати клієнтський досвід. Вважається, що це не просто особливість України, а світова тенденція. Навіть класичним жорстким дискаунтерам, таким як німецькі мережі Aldi та Lidl, довелося помʼякшити концепцію, після того як звичайні супермаркети і магазини біля дому стали відбирати в них частку на ринках багатьох країн Західної Європи.
Але все не так у Росії, де, за підсумками минулого року, мережа дискаунтерів "Светофор" Валентини Шнайдер і її синів (нагадаємо, вона і заходить до нас під вивіскою Mere) виявилася найбільш швидкозростаючою на ринку. Компанія з виручкою $2,5 млрд посіла сьоме місце в списку найбільших FMCG-ритейлерів країни. При цьому в РФ нарощують оберти й інші мережі жорстких дискаунтерів. Інтерес до такого формату місцеві експерти пояснюють просто: доходи населення падають, а ціни зростають. З 2017 р. "Светофор" почав експансію на інші ринки, спершу в Білорусь і Казахстан (під тією ж назвою), а потім і в Німеччину, Латвію, Литву, Естонію, Польщу і Сербію (під брендом Mere). Хоча саме в Євросоюзі його магазинів не дуже багато. У мережі стверджують, що можуть забезпечити ціни на 20% нижчі за ринкові, утім, гурманам тут особливо не розгулятися: в асортименті не більше 2000 товарів (80% з них — для щоденного споживання).
Виходить, що Україна, як мінімум географічно, виявилася на стику двох тенденцій: в ЄС навіть класичні дискаунтери вимушено помʼякшують свою політику, а в Росії, навпаки, масово відкриваються найжорсткіші формати магазинів низьких цін. Наш ринок уже показав несприйнятливість до такого роду експериментів. Однак якщо припустити, що "Светофор" піде напролом, чи вийде у нього все-таки привчити українців до Mere? Політико-правовий момент ми розглянемо нижче, а зараз зупинимося на економічних перспективах російського дискаунтера захопити частину нашого продуктового ритейлу.
На думку економіста Олексія Куща, для магазинів такого формату в Україні недостатньо базових умов, у тому числі великої кількості міст з розвиненою промисловістю і бюджетним сектором, жителі яких отримують відносно низькі доходи. Причому ці люди, клієнти дискаунтерів, мають бути масово підключені до фінансових послуг (в Росії це зробили за рахунок держпрограм стимулювання безготівкових розрахунків) і змушені здійснювати покупки в досить жорсткому регулятивному полі, зокрема з огляду на фінансовий моніторинг.
"Тобто це дуже підходить для портфоліо Росії, але не для портфоліо України, де рівень розвитку фінансових послуг, якщо брати масове застосування, нижчий, ніж у Росії, проникнення фінпослуг в регіони слабкіше, дуже високий рівень тіньової економіки, багато людей самозайнятих, заробітчан, які працюють з готівковими коштами. Дрібні і середні міста деградують, промислового і бюджетного секторів практично немає. Виходить, у нас є або багатий Київ як мономісто і тут живе прошарок людей, яким це [жорсткі дискаунтери, — "ДС"] буде нецікаво, або дуже бідна провінція, яка ще не звикла до карткових продуктів і в основному використовує готівку", — пояснив Олексій Кущ.
Він звернув увагу, що в Росії жорсткий дискаунтер йде в глиб регіонів з великою кількістю міських жителів, привʼязаних до стабільної роботи з не дуже високими зарплатами. "А у нас я не уявляю, щоб, наприклад, в Чернігові або Полтаві прижився жорсткий дискаунтер", — підсумував експерт.
Не бачить перспектив для такого ритейлера в нашій країні і директор Української асоціації постачальників торговельних мереж, економіст Олексій Дорошенко. "Формат дискаунтера ніколи не злітав в Україні, ніколи не користувався попитом, українці люблять все-таки прийти в магазин, де більш-менш все викладено", — зазначив він.
Експерт нагадав, що однією з перших, хто експериментував у цій ніші ще в нульових, була Fozzy Group, проте потім вона пішла в зовсім інші формати, а після того як в 2016–2019 рр. не злетів Trash!, компанія зайнялася розвитком мережі магазинів біля дому. "Вони вирішили, що такий формат значно кращий, ніж інші, тому що сьогодні середній чек дуже низький, а це означає, що люди переважно купують біля дому", — пояснив Олексій Дорошенко.
Ще один аспект теми в тому, що будь-якому іноземному гравцеві буде дуже складно пробитися на наш ринок. "Сюди заходило багато європейських компаній, компаній зі світовим імʼям, з європейським, російським імʼям, які нормально робили бізнес, зокрема в Росії, проте нікого не залишилося. Тому що бізнес дуже важкий, він дуже конкурентний, тому що маржа з урахуванням усіх витрат насправді дуже низька", — констатував економіст.
Таким чином, наші експерти одностайні в тому, що російському дискаунтеру Mere навряд чи вдасться закріпитися на українському ринку навіть із суто економічних причин.
Але вхід вільний…
Залишається питання: чи не занадто ми захопилися розбором економічних перспектив російського дискаунтера? Можливо, памʼятаючи заяву глави РНБО Олексія Данілова, місцева влада незабаром заблокує торговельну мережу з країни-агресора? Але ні, для цього просто не існує правової бази.
"На сьогодні немає жодних підстав для заборони російському ритейлеру вийти на український ринок. І місцева влада на сьогодні не має жодного механізму впливу на те, хто працюватиме на тому чи іншому ринку", — констатував директор юридичної консалтингової компанії "Де-Юре" Григорій Тріпульський.
Він додав, що російському ритейлеру можна було б заборонити заходити в Україну, якби РНБО своїм рішенням внесла його до списку санкцій, але оскільки цього не сталося, то й заява Данілова "абсолютно популістська".
Згоден з колегою і директор адвокатського обʼєднання "Ассирія" Олексій Савчук, який теж не побачив власників зазначеної торговельної мережі в списку підсанкційних осіб, а їхніх бізнесів — в переліку запроваджених Україною санкцій. "Центральна влада реагує на повідомлення в ЗМІ та соціальних мережах і намагається показати суспільству, що контролює ситуацію", — підсумував він.
Більше того, за словами Олексія Савчука, чинне законодавство не дозволяє застосовувати якесь покарання (або, словами Данілова, "вживати заходів") до мерів і депутатів місцевих рад, якщо ті якимось чином "дозволять" відкритися магазинам Mere. "Місцеві органи влади — колегіальні органи, і якщо не буде доведено корупційних злочинів, то і відповідальність може бути тільки політичною", — уточнив юрист.
Ситуація виглядає так, що російський дискаунтер може спробувати "розкинути мережі" в Україні, але, найімовірніше, надовго у нас не затримається: його видавить ринок, а не влада.