Продешевити, щоб заробити. Що таке демпінг і як з ним боротися

Демпінг (від англ. Dumping — скидання) — це продаж товару або послуг за штучно заниженими цінами. При цьому ціни продажу можуть бути не тільки нижчими, ніж склалися на ринку, а іноді навіть нижчими, ніж собівартість самого товару або послуги.

Демпінг в основному застосовується для того, щоб проникнути на новий ринок або ж зміцнитися на вже існуючому, витіснити з ринку конкурентів, а потім заробити за рахунок збільшення своєї присутності на ринку і встановлення потрібних цін. Основне правило демпінгу — втрать зараз, але зароби завтра.

Крім того, компанії можуть вдаватися до демпінгу, щоб скоротити складські запаси продукції або позбутися від неліквіду. А фірми, які гостро потребують грошей, можуть використовувати продаж товарів за демпінговими цінами, якщо збитки від цього будуть меншими, ніж від дефіциту оборотних коштів.

Згадки про демпінг зустрічаються ще в XVIII столітті в наукових роботах економістів Адама Сміта і Олександра Гамільтона.

Демпінг також використовується на рівні країн. Тому в XX столітті найбільші торговельні держави стали застосовувати антидемпінгові заходи, щоб захистити національного товаровиробника від недобросовісних конкурентів. Перше антидемпінгове законодавство прийняла Канада в 1904 р. (щоб захистити свою сталеливарну галузь), потім воно з'явилося в Новій Зеландії, Австралії, США і Великобританії.

Є безліч видом демпінгу залежно від мети його застосувань. Про деякі ми вже згадували, тепер розповімо докладніше.

Хижацький демпінг застосовується для усунення конкурентів і завоювання ринку.

Спорадичний демпінг — продаж надлишкових партій товару на зовнішньому ринку зі зниженням норми прибутку, але при збереженні обсягу виробництва.

Циклічний демпінг — продаж товару за зниженими цінами під час циклічного спаду попиту на продукцію.

Сезонний демпінг — продаж за зниженими цінами швидкопсувних і сезонних товарів.

Постійний демпінг застосовується за рахунок використання вигідних умов, в яких знаходиться підприємство — виробник продукції.

Спадний демпінг здійснюється за рахунок використання виробником сировинних і енергетичних ресурсів за заниженими цінами.

Податковий демпінг — коли підприємство може знизити ціни на свою продукцію за рахунок відходу від податків.

Зарплатний демпінг — можливість занижувати ціни за рахунок скорочених витрат на оплату праці.

Соціальний демпінг — в цьому разі підприємство у своїй країні економить на різних соціальних виплатах працівникам.

Екологічний демпінг — коли виробник економить на витратах на природоохоронні заходи.

Зворотний демпінг — якщо виробник на внутрішньому ринку продає товари за цінами, нижчими за експортні.

Взаємний демпінг — зустрічна торгівля двох країн однаковими товарами за цінами, які нижчі, ніж на власному внутрішньому ринку.

Відволікаючий демпінг — експорт за зниженими цінами в проміжну країну з метою подальшого реекспорту в цільовий регіон.

Валютний, або девальваційний демпінг виникає при наявності в країні-експортері заниженого курсу національної валюти (частково це можна визначити за істотним відхиленням валютного курсу від паритету купівельної спроможності).

Антидемпінговими заходами називають захист національного виробника від недобросовісного імпорту (коли ціна ввезеної продукції нижча, ніж на внутрішньому ринку країни походження).

В Україні застосування антидемпінгових заходів регулюється прийнятим у грудні 1998 р. законом "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту".

Так, виробники, які зазнають збитків від продажу на українському ринку імпортних товарів за зниженими (тобто демпінговими) цінами, можуть подати скаргу в спеціальний орган, який буде проводити антидемпінгове розслідування — Комісію з міжнародної торгівлі. Вона розгляне подані документи, збере думки зацікавлених сторін і потім винесе рішення: якщо демпінг мав місце, на імпорт товарів, які ввозилися за демпінговими цінами, буде встановлене додаткове антидемпінгове мито. Мито може досягати понад 100% від митної вартості імпортного товару (як, наприклад, у випадку з митом на імпорт цементу з Росії — 114%).

Комісія може встановити тимчасові, на період розслідування, антидемпінгові мита на товар, а за результатами розслідування, якщо факт демпінгу буде встановлено, — постійні.

Іноді орган, який проводить розслідування проти демпінгу, може переглянути розмір мита ще до закінчення терміну його дії.

На сьогодні Україна веде девʼять антидемпінгових розслідувань проти імпорту товарів. Також на сьогодні діють мита на імпорт 31 виду товару, які були введені після проведення антидемпінгових розслідувань.

Однак антидемпінгові розслідування і мита можуть викликати заперечення з боку імпортерів продукції, що потрапила під розслідування, оскільки для них підвищується вартість імпортної продукції.

Крім того, застосування антидемпінгових мит може викликати відповідну реакцію країн походження продукції, яка потрапила під таку санкцію. Тому захищати інтереси вітчизняних виробників варто відповідноо до міжнародних торгових угод, підписаних Україною. Зокрема, в СОТ питання антидемпінгових заходів регулюються Угодою про застосування статті VI ГАТТ 1994.

У травні 2016 р. Комісія з міжнародної торгівлі почала антидемпінгове розслідування проти імпорту в Україну з Росії шоколаду. Скарги подала асоціація "Укркондпром", яка діяла від імені кондитерської корпорації Roshen, ПАТ "Харківська бісквітна фабрика", ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка" і ПАТ "Полтавакондитер".

У своїй скарзі українські виробники заявили, що в період з 2012 по 2014 рр. імпорт в Україну деяких сортів шоколаду і інших готових продуктів з вмістом какао з Росії міг здійснюватися за демпінговими цінами, що призвело до істотного зниження фінансово-економічних показників національних товаровиробників. Зокрема, в 2014 р. експортні ціни на російську кондитерську продукцію були нижчі, ніж на внутрішньому ринку РФ, а в Україні в той же час обсяги виробництва даної продукції скоротилися на 36%.

У результаті розслідування Комісія з міжнародної торгівлі встановила факт імпорту в Україну шоколаду за демпінговими цінами, через що обсяги виробництва цієї продукції в Україні скоротилися на 7,6%, продажу на внутрішньому ринку — на 20,8%, фінансові результати українських виробників значно погіршилися — на 63%, рентабельність продажу продукції на внутрішньому ринку впала на 26%, залишки на складах зросли на 23,7%, а число працівників, зайнятих у виробництві, скоротилося на 11%.

Тому комісія у травні 2017 р. ввела антидемпінгове мито на імпорт шоколаду і шоколадних цукерок з Росії у розмірі 31,33% терміном на пʼять років.