Мінус на мінус дає мінус. Як Шмигаль продаватиме "Центренерго" зі збитковими шахтами як навантаження
Уряд вирішив вкотре продати останню держкомпанію у вугільній генерації, хоча в усьому світі ці активи вже йдуть у минуле
Надцята спроба
Кабінет Міністрів знову вирішив приватизувати "Центренерго". До складу цієї компанії входять Вуглегірська, Зміївська та Трипільська ТЕС сумарною потужністю майже 7,7 ГВт, або близько 15% загальної потужності українських електростанцій. І за цим показником "Центренерго" посідає друге місце серед теплової генерації.
Проте Кабмін вирішив укрупнити "Центренерго" і продавати її разом із державними шахтами, які забезпечуватимуть ТЕС компанії паливом. Для цього вирішено реанімувати майже померлу НАК "Енергетична компанія України" (ЕКУ), запакувати в неї "Центренерго" й шахти і продавати вже в такому вигляді.
"Від планів приватизації "Центренерго" ми не відмовляємось і вважаємо, що створення компанії, де є і видобуток вугілля, і генерація, лише підвищить інтерес до неї під час проведення відкритого аукціону", — пояснив ідею пакетного продажу прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Приватизувати "Центренерго" влада обіцяла ще з 2014 р. Але конкурс, оголошений у грудні 2018 р., не відбувся, а плани повторного конкурсу 2019 р. зірвалися через вибори. Потім планувався продаж до кінця цього року, але тепер зрозуміло, що це може статися не раніше 2022 р.
Повстала з мертвих
НАК ЕКУ, яку тепер Кабмін планує наповнити активами та приватизувати, була створена ще 2004 р. і спочатку мала значний склад активів: до неї входили енергогенеруючі компанії "Донбасенерго", "Дніпроенерго", "Центренерго", "Західенерго", Дністровська ГАЕС, 19 обленерго, "Київенерго" та "Крименерго", а також п'ять ТЕЦ.
Однак у процесі приватизації енергетики компанії зі складу ЕКУ виводилися і продавалися, поки в 2014 р. Кабмін вирішив передати Міненерго останні три активи, що залишилися в ній (78,29% акцій "Центренерго", 60,06% "Луганськобленерго" і 87,4% Дністровській ГАЕС), а саму НАК ЕКУ — ліквідувати.
В останні роки НАК ЕКУ діяльності не вела й проходила етап ліквідації.
Скільки вугілля додадуть "Центренерго"
Які саме шахти увійдуть до реанімованої ЕКУ, поки що незрозуміло. У матеріалах до засідання Кабміну, на якому ухвалювалося рішення про укрупнення "Центренерго" для продажу, жодна назва вугледобувної компанії не фігурувала. Хоча ідея продавати "Центренерго" у пакеті з шахтами обговорювалася вже давно, і спеціальна комісія навіть мала для цього визначити перелік гірничодобувних підприємств.
Але в липні поточного року Міністерство енергетики оголосило лише попередній список: планувалося передати на приватизацію шахти "Добропіллявугілля-видобуток", шахту ім. М. С. Сургая, "Селідоввугілля" — "Україна" та "Котляревська". Але остаточного переліку так і не було оприлюднено.
За даними Міністерства енергетики, у січні–жовтні цього року перераховані шахти видали на-гора близько 2,7 млн т енергетичного вугілля, це 64% від його видобутку саме державними шахтами, або майже 15% від видобутку всього енергетичного вугілля в країні.
Загалом на три ТЕС "Центренерго" припадає 34 державні шахти, при цьому 90% вугілля, що видобувається держшахтами, купує саме "Центренерго". Але, як зазначав голова наглядової ради "Центренерго" Денис Кудін, компанії не потрібно в майбутньому працювати з усіма 34 шахтами, достатньо менше половини, якби в них були вкладені інвестиції для збільшення видобутку.
Хто зазіхає на ТЕС
Незважаючи на оптимізм влади в успіху приватизації "Центренерго" з доважкою у вигляді держшахт, експерти сумніваються у благополучному результаті цієї витівки.
"Не зовсім зрозуміло, яким чином об'єднання державної генерації та вугільних активів в один холдинг забезпечить "Центренерго" безперебійними поставками вугілля, а державні шахти — чітким каналом збуту. Єдине, що допоможе там щось забезпечити, — це швидко запакувати цей холдинг і продати приватному інвестору. Але те, як ми вже котрий рік продаємо "Центренерго", не вселяє оптимізму, що це може статися швидко", — написав на своїй сторінці у Facebook керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.
Крім того, майбутній власник "Центренерго" (якщо такий знайдеться) потрапить у своєрідні обценьки: з одного боку, ціна на електроенергію на ринку регулюється, що обмежує прибутки від її продажу, з іншого — більшість державних шахт є збитковими й неефективними через вироблення пластів, роздуті витрати та чисельність персоналу, і на виході ціна вугілля у них не покриває собівартість видобутку.
"Виходить ситуація, коли збиткові шахти об'єднують із періодично збитковим "Центренерго", і в результаті ми маємо невідомо що, і це щось з великою ймовірністю може бути збитковим. У сухому залишку: сподіватися, що хтось зараз розженеться купувати НАК ЕКУ, — я дуже в цьому сумніваюся", — вважає директор енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
До речі, у 2019 р. "Центренерго" зазнала збитків у 1,98 млрд грн, у 2020 р. отримала прибуток 61,15 млн грн, однак у поточному році знову пішла у збиток 156 млн грн (за підсумком трьох кварталів).
Провал у прибутку у 2019 р. викликаний, як писали ЗМІ, тим, що на державній компанії заробляли структури дніпропетровського бізнесмена Ігоря Коломойського (він нібито отримував дешеву електрику для своїх феросплавних заводів). Після того як у лютому цього року Фонд держмайна змінив гендиректора "Центренерго" й повністю оновив дирекцію компанії, "Центренерго" обмежила постачання електроенергії трейдеру, якого пов'язували з цим бізнесменом, і більше про вплив Коломойського на держкомпанію ніхто не згадував. Однак і такий історичний шлейф не додає привабливості "Центренерго" як об'єкту приватизації в очах потенційних покупців.
Крім того, Україна ухвалила Національний план скорочення викидів до 2033 р., згідно з яким на всіх блоках ТЕС мають бути встановлені очисні установки, інакше блоки мають бути виведені з експлуатації. Однак власники вугільної генерації на це не мають грошей, тоді як новому власнику кошти доведеться знайти.
При цьому сьогодні жодна міжнародна фінансова організація не кредитує модернізацію вугільних активів, у Європі оберти набирає "Зелений курс" (Green Deal), а на кліматичному саміті COP26 в Глазго Україна сама оголосила про те, що до 2035 р. виведе всю вугільну генерацію з експлуатації.
"Центренерго" нікуди не продасться, це метабрухт. І за нашими міжнародними зобов'язаннями нам доведеться виводити вугільну генерацію з експлуатації. Навіть ДПЕК, яка має активи значно вищої якості, чесно визнає, що їй неефективно продовжувати вкладатися у вугільну генерацію", — зазначив директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.
При цьому він сумнівається в тому, що і вугілля українського видобутку буде цікавим комусь для продажу на експорт — воно має високий вміст сірки та золи.