Мінус на мінус дає мінус. Як Шмигаль продаватиме "Центренерго" зі збитковими шахтами як навантаження

Надцята спроба

Кабінет Міністрів знову вирішив приватизувати "Центренерго". До складу цієї компанії входять Вуглегірська, Зміївська та Трипільська ТЕС сумарною потужністю майже 7,7 ГВт, або близько 15% загальної потужності українських електростанцій. І за цим показником "Центренерго" посідає друге місце серед теплової генерації.

Проте Кабмін вирішив укрупнити "Центренерго" і продавати її разом із державними шахтами, які забезпечуватимуть ТЕС компанії паливом. Для цього вирішено реанімувати майже померлу НАК "Енергетична компанія України" (ЕКУ), запакувати в неї "Центренерго" й шахти і продавати вже в такому вигляді.

"Від планів приватизації "Центренерго" ми не відмовляємось і вважаємо, що створення компанії, де є і видобуток вугілля, і генерація, лише підвищить інтерес до неї під час проведення відкритого аукціону", — пояснив ідею пакетного продажу прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Приватизувати "Центренерго" влада обіцяла ще з 2014 р. Але конкурс, оголошений у грудні 2018 р., не відбувся, а плани повторного конкурсу 2019 р. зірвалися через вибори. Потім планувався продаж до кінця цього року, але тепер зрозуміло, що це може статися не раніше 2022 р.

Повстала з мертвих

НАК ЕКУ, яку тепер Кабмін планує наповнити активами та приватизувати, була створена ще 2004 р. і спочатку мала значний склад активів: до неї входили енергогенеруючі компанії "Донбасенерго", "Дніпроенерго", "Центренерго", "Західенерго", Дністровська ГАЕС, 19 обленерго, "Київенерго" та "Крименерго", а також п'ять ТЕЦ.

Однак у процесі приватизації енергетики компанії зі складу ЕКУ виводилися і продавалися, поки в 2014 р. Кабмін вирішив передати Міненерго останні три активи, що залишилися в ній (78,29% акцій "Центренерго", 60,06% "Луганськобленерго" і 87,4% Дністровській ГАЕС), а саму НАК ЕКУ — ліквідувати.

В останні роки НАК ЕКУ діяльності не вела й проходила етап ліквідації.

Скільки вугілля додадуть "Центренерго"

Які саме шахти увійдуть до реанімованої ЕКУ, поки що незрозуміло. У матеріалах до засідання Кабміну, на якому ухвалювалося рішення про укрупнення "Центренерго" для продажу, жодна назва вугледобувної компанії не фігурувала. Хоча ідея продавати "Центренерго" у пакеті з шахтами обговорювалася вже давно, і спеціальна комісія навіть мала для цього визначити перелік гірничодобувних підприємств.

Але в липні поточного року Міністерство енергетики оголосило лише попередній список: планувалося передати на приватизацію шахти "Добропіллявугілля-видобуток", шахту ім. М. С. Сургая, "Селідоввугілля" — "Україна" та "Котляревська". Але остаточного переліку так і не було оприлюднено.

За даними Міністерства енергетики, у січні–жовтні цього року перераховані шахти видали на-гора близько 2,7 млн т енергетичного вугілля, це 64% від його видобутку саме державними шахтами, або майже 15% від видобутку всього енергетичного вугілля в країні.

Загалом на три ТЕС "Центренерго" припадає 34 державні шахти, при цьому 90% вугілля, що видобувається держшахтами, купує саме "Центренерго". Але, як зазначав голова наглядової ради "Центренерго" Денис Кудін, компанії не потрібно в майбутньому працювати з усіма 34 шахтами, достатньо менше половини, якби в них були вкладені інвестиції для збільшення видобутку.

Хто зазіхає на ТЕС

Незважаючи на оптимізм влади в успіху приватизації "Центренерго" з доважкою у вигляді держшахт, експерти сумніваються у благополучному результаті цієї витівки.

"Не зовсім зрозуміло, яким чином об'єднання державної генерації та вугільних активів в один холдинг забезпечить "Центренерго" безперебійними поставками вугілля, а державні шахти — чітким каналом збуту. Єдине, що допоможе там щось забезпечити, — це швидко запакувати цей холдинг і продати приватному інвестору. Але те, як ми вже котрий рік продаємо "Центренерго", не вселяє оптимізму, що це може статися швидко", — написав на своїй сторінці у Facebook керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

Крім того, майбутній власник "Центренерго" (якщо такий знайдеться) потрапить у своєрідні обценьки: з одного боку, ціна на електроенергію на ринку регулюється, що обмежує прибутки від її продажу, з іншого — більшість державних шахт є збитковими й неефективними через вироблення пластів, роздуті витрати та чисельність персоналу, і на виході ціна вугілля у них не покриває собівартість видобутку.

"Виходить ситуація, коли збиткові шахти об'єднують із періодично збитковим "Центренерго", і в результаті ми маємо невідомо що, і це щось з великою ймовірністю може бути збитковим. У сухому залишку: сподіватися, що хтось зараз розженеться купувати НАК ЕКУ, — я дуже в цьому сумніваюся", — вважає директор енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

До речі, у 2019 р. "Центренерго" зазнала збитків у 1,98 млрд грн, у 2020 р. отримала прибуток 61,15 млн грн, однак у поточному році знову пішла у збиток 156 млн грн (за підсумком трьох кварталів).

Провал у прибутку у 2019 р. викликаний, як писали ЗМІ, тим, що на державній компанії заробляли структури дніпропетровського бізнесмена Ігоря Коломойського (він нібито отримував дешеву електрику для своїх феросплавних заводів). Після того як у лютому цього року Фонд держмайна змінив гендиректора "Центренерго" й повністю оновив дирекцію компанії, "Центренерго" обмежила постачання електроенергії трейдеру, якого пов'язували з цим бізнесменом, і більше про вплив Коломойського на держкомпанію ніхто не згадував. Однак і такий історичний шлейф не додає привабливості "Центренерго" як об'єкту приватизації в очах потенційних покупців.

Крім того, Україна ухвалила Національний план скорочення викидів до 2033 р., згідно з яким на всіх блоках ТЕС мають бути встановлені очисні установки, інакше блоки мають бути виведені з експлуатації. Однак власники вугільної генерації на це не мають грошей, тоді як новому власнику кошти доведеться знайти.

При цьому сьогодні жодна міжнародна фінансова організація не кредитує модернізацію вугільних активів, у Європі оберти набирає "Зелений курс" (Green Deal), а на кліматичному саміті COP26 в Глазго Україна сама оголосила про те, що до 2035 р. виведе всю вугільну генерацію з експлуатації.

"Центренерго" нікуди не продасться, це метабрухт. І за нашими міжнародними зобов'язаннями нам доведеться виводити вугільну генерацію з експлуатації. Навіть ДПЕК, яка має активи значно вищої якості, чесно визнає, що їй неефективно продовжувати вкладатися у вугільну генерацію", — зазначив директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

При цьому він сумнівається в тому, що і вугілля українського видобутку буде цікавим комусь для продажу на експорт — воно має високий вміст сірки та золи.