Звичка до багатства. Як влаштована і працює економіка Швейцарії (ІНФОГРАФІКА)

Здається, одне з важливих призначень Швейцарії - викликати здивування у всього світу. Маючи площу всього 41 285 не найбільш пристосованих для життя квадратних кілометрів з населенням 8,5 млн чоловік (5,2 млн економічно активних), ця країна має ВВП $662,5 млрд (19-е місце в світі) з 1% щорічного зростання. ВВП на душу населення - $80,2 тис. (друге місце у світі), інфляція негативна на 0,4% в рік, рівень безробіття - 3,4%.

Швейцарська економіка - одночасно і дуже традиційна, і дуже інноваційна. Тут, наприклад, у фінансовій сфері відмінно уживаються класичний банкінг і територія свободи для криптовалют. Традиційні виробництва сирів і шоколаду - з новітніми біотехнологіями для фармацевтики та сільського господарства. Це дозволяє, з одного боку, мати довіру з боку споживачів швейцарських товарів і послуг, а з іншого - максимально удосконалювати бізнес-процеси і технологічні ланцюжки у виробництві.

Вміння взяти все практично з нічого - суть економіки Швейцарії, підхід, який перетворив невелика європейська держава з відсталого в передове. Швейцарія сьогодні - це серце фінансів і банківської справи всієї Європи, а також країна, відома як виробник товарів найвищої якості. Можна навіть сказати, що якість - це свого роду фетиш швейцарців. Такий підхід не дає швидку віддачу, але забезпечує на довгій дистанції високу і постійну прибуток.

Вигоди від нейтралітету

Століттями імідж Швейцарії формувався як імідж консервативної країни, в стороні від європейських бур, реформацій і революцій. Довгий час аграрно-патріархальний уклад не давав стимулів для розвитку економіки, і сусіди значно випереджали швейцарців.

Зміни намітилися в XVI-XVII ст. у гірських кантонах - там почали інтенсивно розвиватися торгівля та промисловість. Виникли фабрики по виробництву бавовняних і шовкових тканин, годинникові майстерні. У XIX ст. несподівано успішної галуззю стала туристична, швидко розвивався новий вид спорту - альпінізм, що став популярним у багатих людей Заходу.

Саме тоді швейцарці, можливо, неусвідомлено заклали основу сьогоднішнього успіху своєї країни: вони не зробили якісь галузі пріоритетними, а старанно й наполегливо розвивали їх всі. У сільському господарстві Швейцарія, для нього, м'яко кажучи, не пристосована, зробила наголос на молочне виробництво. Одночасно освоювалися нові галузі промисловості, країна збільшувала обсяги експорту. Розвивалася залізнична мережа. У фінансовій сфері Швейцарія стала найбільшою державою - експортером капіталу.

У першій половині ХХ ст. все було не блискуче - аж до кінця Другої світової війни економіка країни розвивалася слабо, обсяги виробництва падали. Реальний ріст почався після 1945 р., коли зруйнована Європа потребувала будь-яких товарах і послугах. Саме тоді швейцарський експорт зріс удвічі.

Підйом економіки в сусідніх країнах зумовив високий попит на швейцарське промислове обладнання при майже повній відсутності конкуренції. Велику роль у розвитку економіки зіграла політична позиція уряду країни: зберігаючи нейтралітет протягом усіх світових воєн і конфліктів, Швейцарія завоювала загальне довіру, що дуже сприяло бізнесу.

Всередині країни приплив капіталів з одних галузей спрямовувався на розвиток інших. Так були освоєні головні напрямки легкої промисловості та фармацевтики. Тут не просто відкрилися нові фабрики, а був створений ряд світових концернів, що існують і донині. Красиву природу використовували для розвитку туризму і готельної справи, бурхливі річки і гірський рельєф стали основою для розвитку гідроенергетики.

Завдяки протестантській трудовій етиці і стриманої соціальної політики Швейцарія не прагне побудувати у себе горезвісний "європейський соціалізм". Тут держава практично не втручається в діяльність підприємств, ринок орієнтований на покупців, існує кілька форм власності. Але при цьому держава зберігає підхід, що дав ефект ще в XIX ст.: паралельно розвиваються дуже різні сектори економіки. Це виробництво промислового устаткування, годинників, зброї, легка промисловість і фармацевтичні компанії, сільське господарство, банки, туризм і освіта.

Золоте домінування

Сьогодні банки - це одна з основ економіки Швейцарії. Їх тут дійсно дуже багато: з урахуванням філій на кожних 1500 жителів країни припадає одна установа. Сюди додається якість обслуговування: конфіденційність швейцарських банків давно стала брендом. І хоча в останні роки Швейцарія під тиском міжнародних вимог все більш розкриває дані своїх вкладників банків, приплив іноземного капіталу поки що не скорочується.

Ще в часи Першої і Другої світових воєн бізнесмени з усіх протиборчих європейських країн вважали за краще ховати свої гроші саме в швейцарських банках. Так давав свої плоди неухильно блюдущийся століттями нейтралітет. Приплив капіталу позитивно позначається на економіці Швейцарії: кошти використовуються на розвиток промисловості, дрібних підприємств або в якості позичок іншим державам.

У Цюріху знаходиться найбільша світова біржа, яка торгує золотом, також у Швейцарії зосереджено дві третини підприємств з очищення золота у світі. Так що країна - одночасно найбільший покупець і продавець золота, при цьому її ж біржа встановлює курс золота для практично всієї планети. При такому розкладі дійсно важко не розбагатіти...

Упор на експорт

Друга основа економіки - промисловість. З XVIII ст. країна відома як виробник годинників, пізніше почався розвиток легкої і харчової промисловості. Сьогодні вже мало хто пам'ятає, що швейцарський текстиль користувався дуже великим попитом. Але після Другої світової війни упор був зроблений на металургію і хіміко-фармацевтичну промисловість.

Сьогодні головні напрямки в промисловому секторі такі. Машинобудування - випускається виробниче обладнання для поліграфії, ткацькі верстати, електротехніка, різноманітне зброю. Годинникова справа - родзинка Швейцарії, практично вся продукція йде за кордон. Як, до речі, і продукція швейцарських зброярів. Розвинена фармацевтична промисловість - в аптеці практично кожної країни можна знайти лікарський препарат зі Швейцарії.

На експорт йде більш трьох чвертей готової промислової продукції. Зовнішня торгівля Швейцарії - налагоджений механізм, який приносить їй велику прибуток і світове визнання. Головні торгові партнери - США, країни ЄС, Китай, Японія.

Корисних копалин в країні практично немає. Зате гірська місцевість з бурхливими річками довго забезпечувала країну гідроенергією. Пізніше було побудовано п'ять атомних станцій, і в проектах значилися ще близько десяти. Після аварії на Фукусімі уряд переглянув свої погляди на використання АЕС - від них тепер планується відмовитися до 2050 р.

Цікавий факт: при ВВП $662,5 млрд зовнішній борг Швейцарії - $1,664 трлн, тобто майже в три рази вище ВВП. Але це не бентежить ні самих швейцарців, ні їх кредиторів. Перші знають, як правильно використовувати - для росту і розвитку - взяті в борг гроші. Другі бачать, наскільки потужна промисловість лежить в основі швейцарської економіки, і тому теж спокійні.

В обмін на сир і шоколад

Третину території Швейцарії непридатна для землеробства, а ще чверть зайнята лісами. Однак країна забезпечує себе м'ясом і молочними продуктами, а також пшеницею. Це продовольство навіть виробляється в надлишку. А ось інше все одно доводиться імпортувати - це близько 40% споживаних продуктів.

Головні продукти рослинництва - буряк, картоплю і пшениця. Землеробство найбільш поширене у кантонах Цюріх, Фрібург, Аргау, Во, Берн, що можна пояснити їх географічним розташуванням. Але те, що у швейцарців виходить виробляти, вони успішно експортують. Швейцарські сири - одні з найбільш відомих та найсмачніших у світі. Також кожен чув про швейцарський шоколад. Саме у Швейцарії був заснований знаменитий концерн "Нестле".

10 млн туристів

Структура економіки Швейцарії з її високою часткою експорту вимагає хорошої транспортної інфраструктури. Залізнична мережа держави - одна з кращих в Європі, всі шляхи електрифіковані. Дорожня мережа, прокладена крізь гори, теж близька до досконалості.

Понад 70% працездатного населення Швейцарії зайнято в сфері послуг, включаючи туризм. Саме в цій країні, до речі, зародилося готельна справа в його сьогоднішньому вигляді. Туризм приносить хороший дохід: щорічно подивитися на Альпи приїжджають близько десяти мільйонів чоловік, залишаючи країні чималу суму.

Сюди варто також додати туризм медичний та освітній. Швейцарські клініки відомі на весь світ як дуже дорогі і настільки ж ефективні. Освіта в Швейцарії теж коштує дорого і цінується так само.

Торгівля з Україною

Швейцарія та Україна дійсно неймовірно відрізняються. Перша - маленька країна без родючих земель і з дуже ефективною промисловістю. Друга - в точності навпаки. При цьому відмінність є і у ставленні до праці: у швейцарців старанний і сумлінний труд, на жаль, куди в більшій пошані, ніж в українців, що прагнуть взяти креативністю.

Але саме великі відмінності між нашими країнами могли б зробити дуже ефективною взаємну торгівлю. До того ж між Україною і Швейцарією існує угода про вільну торгівлю, що знімає багато бар'єрів (виключено, наприклад, подвійне оподаткування).

Тим не менше поки товарообіг у двосторонній торгівлі невеликий і обчислюється кількома сотнями мільйонів доларів. Дуже великий удар по взаємній торгівлі завдали події останніх років. За 2014 р. взаємний товарообіг Швейцарії та України скоротився майже вдвічі. А за підсумками 2015 р. експорт товарів з України до Швейцарії впав ще на 35% - до $123,3 млн, імпорт товарів з Швейцарії в Україну - на 15%, до $449 млн.

З того часу товарообіг росте, але він все ще далекий від бажаних показників. Трохи краще справи з інвестиціями. У жовтні перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів після зустрічі з держсекретарем з питань економіки Швейцарії Марі-Габріель Инайхен-Фляйш розповів: "Швейцарія входить в топ-10 іноземних інвесторів в Україні. Приріст швейцарських інвестицій за станом на 1 липня 2018 року склав $20,3 млн. В цілому Швейцарія інвестувала в економіку України понад $1,5 млрд". Найбільший обсяг швейцарських коштів в Україну було інвестовано в промисловість: майже 60% від загального обсягу, або $912 млн.

Крім того, ще в 2012 р. почався (і благополучно триває сьогодні) швейцарсько-український проект "Розвиток органічного ринку в Україні". Його мета - стимулювання росту малих і середніх підприємств українського органічного харчового сектора через розвиток регіональних виробничо-збутових харчових ланцюгів. Завдання - посилити конкурентоспроможність українського органічного сектору шляхом поліпшення якості та збільшення товарообігу сільськогосподарських орних культур від малих і середніх підприємств для експорту.

Проект також передбачає розвиток торгової марки для регіональних харчових продуктів з Карпат, підвищення рівня комерційних послуг в органічному секторі та стимулювання створення сприятливого середовища для розвитку органічного сектора аграрного виробництва. Зокрема, для розвитку потрібні приватні сертифікаційні лабораторії.

Швейцарське бюро співробітництва допомогло створити перший в Україні сертифікаційний орган "Органік стандарт". Ця організація контролює якість українських органічних продуктів та сертифікує виробництво і продукцію по всім європейським нормам.