Стратегічне падіння. Чому в промисловості нізвідки взятися півмільйону робочих місць

Уповільнення з корекцією

Промислове виробництво в Україні уповільнило своє падіння – у червні поточного року порівняно з червнем минулого воно, за даними Державної служби статистики, скоротилося всього на 5,6%, тоді як у попередні місяці порівняння було менш благополучним. Зокрема, в травні зниження промислового виробництва порівняно з травнем минулого року склало 12,2% у квітні – 16%, в березні – 7,7%.

Держслужба статистики відзначає, що з корекцією на ефект календарних днів скорочення промислового виробництва в червні цього року було меншим – 7,1%, проти 11,7% у травні.

В цілому ж за період з початку року провал залишається значним – за січень-червень індекс промислової продукції становив 91,7% порівняно з січнем-червнем минулого року. Найбільше підкачав видобуток вугілля — тут показник становив 76% порівняно з січнем-червнем минулого року. Це пояснюється просто – проблеми на ринку електроенергії викликали кризу неплатежів, у звʼязку з чим вугільні електростанції скоротили закупівлю вугілля з шахт, і накопичили значні борги перед гірниками. Крім того, на видобутку вугілля позначилося і те, що деякі електростанції стали використовувати для виробництва електроенергії газ, який при значному зниженні цін на нього став більш вигідним паливом. Уряд прийняв ряд заходів, щоб стабілізувати ситуацію. Наприклад, 17 червня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про пріоритетне використання вітчизняного вугілля в тепловій генерації, а 11 липня Міністерству енергетики вдалося привести до угоди державну "Центренерго" і шахти: енергокомпанія уклала контракт на закупівлю вугілля і гірники припинили страйк. Цим, власне, і пояснюється зростання показника промвиробництва у сфері видобутку вугілля в червні порівняно з травнем – до 151,7%.

Порівняно з травнем у червні зріс і показник по переробній промисловості – він склав 105,6%. Але в цілому з початку року індекс промислової продукції в цій галузі залишається низьким — 90,4%. А найбільше в цьому році провалилося машинобудування (77,8%), в якому особливо низькі показники – у виробництві компʼютерів (74,3%) і в автомобілебудуванні (69,2%). Асоціація автовиробників "Укравтопром" вже повідомляла, що в першому півріччі цього року виробництво автомобілів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року скоротилося на 36%. При цьому єдиним працюючим в Україні заводом зі складання легкових автомобілів залишається "Єврокар", де в режимі великовузлового складання збираються автомобілі Skoda.

За підсумками півріччя залишаються низькими показники діяльності і металургійних заводів (85,8%). Великий провал за півріччя і у виробників одягу і взуття (83,1%). В цьому випадку свою роль, напевно, зіграв карантин – українці масово сиділи кілька місяців вдома і їм було не до обновок. На користь цієї версії грає і показник в сфері виробництва одягу та взуття, якщо порівнювати червень з травнем – видно зростання до 132%.

Зниження активності промисловості пригальмувало і енергетичний сектор – індекс промвиробництва у секторі постачання електроенергії та газу за підсумками півріччя склав 93,5% порівняно з січнем-червнем 2019 р.

Амбітні цілі

Частково змінити ситуацію в українській промисловості, яка в останні роки ніяк не хоче демонструвати прорив, покликане створене 22 липня Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, яке очолив Олег Уруський.

"Основним завданням міністерства є формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері функціонування і розвитку стратегічних галузей промисловості, в першу чергу оборонно-промислового комплексу", — так у пояснювальній записці до проекту постанови Кабміну описані завдання нового органу. Поки, щоправда, не зʼясовані межі відповідальності нового міністерства – які галузі (крім оборонки) воно візьме під своє крило.

Тим не менш Уруський ставить перед новим міністерством досить амбітні плани. У короткостроковій перспективі (до року) він хоче домогтися, починаючи з 2021 р., щорічного збільшення відрахувань до бюджету за рахунок додаткового мультиплікаційного ефекту в стратегічних галузях промисловості приблизно на 3 млрд грн, і зростання ВВП до 5%. До 2024 р. він хоче створити на стратегічних підприємствах 0,5 млн нових робочих місць і збільшити частку обробних галузей у загальній структурі економіки до 20%.

Однак підйом української промисловості – надто складне завдання, щоб її можна було вирішити одному Урускому. Експерт у Growford Institute Олексій Кущ каже, що відхід від сировинної економіки в бік переробної може здійснитися тільки в контексті перезавантаження системи оподаткування та появи нових стимулів. "Якщо ми говоримо про те, що ми будемо переробляти більше продукції, але при цьому будемо перебувати в старій податковій моделі, то нічого не вийде. Тому що стара податкова модель стимулює експорт сировини, і при цьому такими потужними фіскальними механізмами, перебити які ніхто не зможе. Сировинна парадигма тільки посилюється", — сказав він.

Кущ нагадав, що галузевий розподіл та управління економікою вже ніде не застосовується у світі – всі переходять на кластерні моделі розвитку. Наприклад, сьогодні промислові підприємства в світі заробляють 20-30% не за рахунок виробництва промпродукції, а за рахунок надання сервісних послуг. А цей сектор вже не сфера відповідальності новоспеченого міністра.

На думку Олексія Куща, для розвитку промисловості Україні слід самій створювати у себе стратегічні галузі.

Це може стосуватися не тільки виробництва оборонної продукції, якої потребує українська армія, але і, наприклад, випуску медичного обладнання, вакцин і медикаментів, що особливо актуально на тлі епідемії коронавіруса. Експерт навів приклад з київським заводом "Буревісник", який раніше випускав апарати штучної вентиляції легенів (ШВЛ). Сьогодні завод знаходиться у віданні концерну "Укроборонпром", який вважав неможливим відновити виробництво ШВЛ. "А ось Уруський мав би зламати цей опір, і заявити: ми будемо виробляти, створювати робочі місця, тому що вчора була одна епідемія, а завтра – може бути інша", — сказав Олексій Кущ.

Однак плани Уруского створити 500 тис. робочих місць поки що виглядають майже нездійсненними. Це – дуже багато. Для порівняння – на найбільшому у Словаччині автомобілебудівному заводі Volkswagen, який за 2018 р. випустив 400 тис. автомобілів, працює всього 14 тис. осіб. При цьому Олексій Кущ зазначив, що в Україні на вже наявних промислових підприємствах надлишкова чисельність робітників, тому що у них низьке технологічне оснащення. Якщо ж говорити про створення нових високотехнологічних заводів, то навіть на найбільших з них буде працювати всього по кілька тисяч осіб. "Тому якщо говорити про стратегічні галузі, то дай бог протягом найближчих пʼяти років при правильній політиці створити хоча б 50 тис. робочих місць", — сказав Олексій Кущ.

У свою чергу доктор економічних наук, експерт CMD-Ukraine Ігор Гужва вважає, що під крило Уруского повинно потрапити все машинобудування, і при цьому міністерство має тісно працювати з Експортно-кредитним агентством, яке буде допомагати просувати продукцію на експорт.

"В першу чергу міністерство повинно сформувати державне оборонне замовлення і, виходячи з цього замовлення, формувати політику. Якщо нам потрібні ракети, кораблі або бронетехніка, то треба визначити, що в цьому переліку ми можемо самі виробляти, а що доведеться купувати. Міністерство повинно скласти виробничий план на внутрішній і зовнішній ринки, у нього повинні бути цільові програми, інструменти їх виконання та механізми фінансування", — сказав він.