Енергетична діра. Чому зібрався бунтувати "Енергоатом"

"ДС" починає публікацію серії статей про стан справ на енергетичному ринку України. З 1 липня 2019 р запрацювала нова модель ринку електроенергії, і вже можна підбити попередні підсумки: наскільки вона виявилася вдалою, чи стали компанії заробляти більше грошей, і чи стали тарифи на електроенергію більш привабливими для споживачів. Відповіді на ці питання "ДС" хоче дати через призму фінансового та економічної стану окремих компаній. Перша стаття в циклі буде про найбільшого виробника електроенергії країни — Національну атомну енергогенеруючу компанію (НАЕК) "Енергоатом", яка є оператором чотирьох атомних електростанцій, і забезпечує виробництво близько 55% всієї електроенергії.

Поклик вулиці

19 серпня первинна профспілкова організація "Енергоатому" проведе акцію протесту під стінами Міністерства енергетики та Кабінету міністрів. Вимога атомників — держава повинна переглянути свою політику щодо галузі, яка забезпечує виробництво половини електроенергії в країні.

У заяві профспілки атомників йдеться про те, що нинішнє ставлення до держкомпанії — дискримінаційне, його потрібно змінити, а також розробити заходи щодо виведення НАЕК "Енергоатом" з критичного фінансового стану.

Співробітники "Енергоатому" вимагають від Міненерго і Кабміну переглянути розміри і терміни виплати держкомпанією дивідендів до держбюджету, збільшити виробництво електроенергії на АЕС і погасити старі борги перед "Енергоатомом", які залишилися ще з часів колишньої моделі ринку електроенергії.

Борги наші тяжкі

Проблеми в атомній енергетиці почалися ще навесні, коли через загальне зниження споживання електроенергії в країні диспетчери стали обмежувати атомникам виробництво. Річ у тім, що за законодавством вироблена "зеленими" станціями електроенергія повинна бути обов'язково оплачена незалежно від того, чи спожита вона. Тому обмеження з виробництва торкнулися насамперед АЕС. Представлений в травні цього року оновлений прогнозний баланс по електроенергії передбачав, що при загальному зниженні виробництва електроенергії в порівнянні з попередньою редакцією балансу на рівні 5,9% (до 143 млрд кВт · год) найбільше обмежити виробництво доведеться саме атомним станціям — на 8,6%, до 73,7 млрд кВт год. Крім того, виконання нового прогнозного балансу вимагало від "Енергоатому" вивести в резерв три блоки-мільйонники на Запорізькій і Рівненській АЕС.

Однак в.о. президента "Енергоатому" Петро Котін тоді підтримав новий енергобаланс, заявивши, що головне — стабілізація ринку електроенергії.

А в серпні були оприлюднені фінансові результати діяльності "Енергоатому", які виявилися дуже невтішними — за 1 півріччя цього року держкомпанія отримала чистий збиток у розмірі 2,65 млрд грн проти 1,113 млрд грн чистого прибутку за аналогічний період минулого року. До слова, фінансові збитки компанія отримала саме цього року — за підсумками всього минулого року компанія заробила 3,773 млрд грн прибутку.

За словами члена експертної ради при Міненерго Ольги Кошарної, збитки пояснюються "перекривленістю" ринку, в умовах якого держкомпанія "Гарантований покупець" вже заборгувала "Енергоатому" 11 млрд грн.

Ми будемо жити тепер по-новому

З серпня цього року умови роботи "Енергоатому" на ринку дещо змінилися. Річ у тім, що НАЕК виробляє найдешевшу електроенергію, і тому за рахунок цієї держкомпанії забезпечуються низькі тарифи на електроенергію для населення. Це досягається за рахунок механізму публічних спеціальних зобов'язань (ПСЗ), за аналогією з тими, що діють на ринку газу. Працює він так: 80% виробленої електроенергії "Енергоатом" повинен за собівартістю (45,24 коп. за 1 кВт-год за підсумками 1 кварталу 2020 г.) продавати держпідприємству "Гарантований покупець", яке, в свою чергу, за рахунок продажу цієї електроенергії на ринку і забезпечує низький рівень тарифів для населення. Решта ж 20% виробленої електроенергії "Енергоатом" мав право продавати на вільному ринку безпосередньо покупцям за вільними ринковими цінами.

Однак керівництво НАЕК такий порядок не влаштовував — Петро Котін на початку серпня заявляв, що "Гарантований покупець" не може вчасно реалізувати ці 80% електроенергії, і не здатний за них вчасно розрахуватися. "В результаті ми вже отримали заборгованість 8,7 млрд грн, яка має стійку тенденцію до зростання — приблизно на півтора-два мільярди гривень щомісяця, з яких понад 3 млрд — протягом червня-липня", — роз'яснив він.

Тому було задіяно механізм перехідних ПСЗ для "Енергоатому" — частку обов'язкового продажу електроенергії "Гарантованому покупцеві" знизили з 80 до 60%, а частку енергії, що вільно продається на ринку, збільшили з 20 до 40%. Це, на думку НАЕК, повинно було привести до збільшення середньомісячних надходжень від продажу електроенергії з 2,75 до 3,5 млрд грн.

Однак "Енергоатом" не отримав бажаного — ухвалена Кабміном постанова містила дуже неприємну для нього норму: середньозважена ціна усієї продаваної електроенергії "Енергоатомом" не повинна була бути нижчою за собівартість. Цю норму було введено навмисно — аби "Енергоатом" не генерував боргів, "скидаючи" задешево свою електроенергію. Тим більше, що керівництво "Енергоатому" було викрито в "схемах" з продажу електроенергії "своїм" компаніям.

Однак "Енергоатом" заявив, що новий порядок продажу електроенергії його не влаштовує: оскільки 60% електроенергії, яку він повинен продавати в рамках ПСЗ "Гарантованому покупцеві", продається дуже дешево, то ж решта 40% енергії, яку він тепер може продавати на ринку на свій розсуд, повинні продаватися за подвійною собівартістю, а це перевищує ринкову ціну — тобто ця електроенергія стає неконкурентоспроможною.

За словами члена експертної ради при Міненерго Ольги Кошарної, анонсована профспілкою атомників акція — не що інше, як спроба нинішнього керівництва "Енергоатому" прикрити свої прогалини в управлінні компанією і добитися звільнення міністра енергетики Ольги Буславець і прем'єра Дмитра Шмигаля.

Однак атомники вважають, що вони мають рацію, і мають намір домагатися зміни державної політики щодо "Енергоатому", дійшовши з чолобитною до Зеленського.