Прийняти ризик. Потрібен Україні податок на виведений капітал

Суть новації у тому, щоб стимулювати власників залишати гроші в бізнес, інвестуючи в основний капітал і технології, що в цілому позитивно позначиться на економіці. Правда, у світі лише кілька країн ввели податок на виведений капітал (НнВК) замість податку на прибуток. І показово довгий позитивний досвід є тільки в Естонії. В перші роки, починаючи з 2000-го, коли запрацювали нові правила, податкові надходження там зменшилися, але потім відновилися, зате інвестиції суттєво зросли. Нещодавно на цю модель перейшли Литва та Грузія.

Реєструйтеся на Дискусійний клуб "ДС" 18 грудня на тему "Податок на виведений капітал - стимул для бізнесу або дірка в бюджеті?"

В Україні податкові нововведення передбачені законопроектом №8557, який президент Петро Порошенко вніс до парламенту 4 липня поточного року, це результат роботи багатьох експертів протягом декількох років. Зміни пропонується запровадити вже з 1 січня 2019 р., хоча з кожним днем ці терміни все менш реалістичні. Спочатку передбачалося дозволити тільки банкам за бажанням ще три роки залишатися на звичному податок на прибуток. Втім, після критики пропонованих новацій з боку МВФ (про це далі) Мінфін запропонував залишити податок на прибуток для суб'єктів господарювання з річним оборотом понад 200 млн грн, щоб вони наповнювали казну, як і раніше.

Ставки зроблені

Зараз всі юридичні особи в Україні, крім підприємців, неприбуткових організацій та бюджетних установ, повинні платити податок на прибуток, якщо, звичайно, її отримують. Базова ставка - 18%, яка, до речі, низька за світовими мірками. Але тепер хочуть брати податок не з прибутку, а з певних операцій, в результаті яких кошти йдуть з обороту підприємства. Простими словами, вивів гроші з бізнесу - плати державі. Точніше, податок на виведений капітал пропонують утримувати з акціонерів при розподілі прибутку - 15% від розміру дивідендів. До таких операцій прирівнюються і деякі інші платежі (роялті, фіндопомогу, донарахування з трансфертного ціноутворення тощо), але ставка за ним вже 20%. А на виплату коштів пов'язаним особам-нерезидентам за борговими зобов'язаннями передбачено 5%-вий податок.

Втім, майбутнє цієї ініціативи туманно і не тільки з-за того, що зараз на порядку денному насамперед політичні питання. Адже і експерти, і підприємці розділилися у думках, чи доцільно так замінювати податок на прибуток.

Зростання ВВП і вихід з "тіні"

Отже, прихильники НнВК вважають, що він стимулює ділову активність, прискорить модернізацію підприємств і економічне зростання. А значить, будуть нові робочі місця і підвищаться зарплати. За оцінками Українського інституту майбутнього, якщо зміни торкнуться всіх платників податку на прибуток, протягом п'яти років ВВП України буде додатково збільшуватися на 1-1,9% в рік (наприклад, в 2019 р. без реформи - на 2,9%, а з реформою - на 3,8%). А все тому, що більше грошей піде на виробництво. Аналітики інституту прогнозують збільшення внутрішніх інвестицій на 500-800 млрд грн і додаткових оборотних коштів у країні - на 100-150 млрд грн. Вони визнають, що в перший рік після заміни податків бюджетні втрати складуть в кращому випадку 20 млрд грн, але передбачають, що вже в 2022-2023 рр. держава отримає додаткові десятки мільярдів.

Прихильники реформи також сподіваються на масовий вихід бізнесу з тіні. Якщо не буде податку на прибуток, то відпадають і налагоджені схеми заниження цього прибутку (наприклад, через закупівлі фіктивних послуг та кредити від пов'язаних структур).

НнВК спростить і бухгалтерську звітність. Та й перевірити її буде значно простіше, підкреслюють прихильники цієї ініціативи. Так що у податківців теж поуменьшится роботи, як, втім, і інструментів тиску на бізнес, адже більше не буде сенсу і підстав стежити за підрахунком прибутку в компаніях і вирішувати, що можна віднести до витрат, а що ні (з-за чого формально низький податок на прибуток багато років залишався непідйомним). Таким чином, кількість підприємств, що показують виручку, має зрости багаторазово. За найсміливішими оцінками, річний обсяг детінізованої прибутку в Україні може збільшитися на 200 млрд грн.

При таких розкладах нарешті стане вигідно декларувати прибуток, адже хороший фінансовий результат підвищує шанси на залучення кредитів та інвестицій.

Дірка в бюджеті та підвищення податків...

А от критики заміни податків, в числі яких МВФ і Світовий банк, стверджують, що майбутні "золоті гори" не виправдовують негайна поява дірки в бюджеті. Навіть за підрахунками нашого Мінфіну мова йде про втрату 46,7 млрд грн у наступному році, що, нагадаємо, вдвічі більше, ніж спрогнозував Український інститут майбутнього. Якщо точніше, то в 2017 р. ГФС поповнила бюджет податками на 329,1 млрд грн, з яких 70,4 млрд грн припало на "прибутковий податок. І у випадку його скасування НнВК в перший рік покриє лише третину цієї суми. До речі, саме тому в уряді запропонували залишити податок на прибуток для 2% найбільших компаній, які в основному його і платять. Таким чином, і гроші в бюджеті, і грати за новими правилами можна потренуватися - руками малого та частково середнього бізнесу.

Але є ризик, що компенсувати бюджетні втрати доведеться або підвищенням інших податків, наприклад ПДВ або акцизів, або скороченням витрат, скажімо, за рахунок скорочення субсидій. Якщо, звичайно, не вдасться отримати достатній приріст інших податкових надходжень в результаті детінізації та зростання економіки...

Скептичні прогнози, як не дивно, є навіть з інвестицій. Якщо компанія в основному вкладає в розвиток бізнесу свої оборотні кошти, то НнВК їй, може, і на руку, але якщо знадобляться зовнішні вливання, то сторонні інвестори тричі подумають, перед тим як прийти туди, де дивіденди виплачуються зі скрипом.

Нарешті приклади Естонії, Литви і Грузії не дуже показові для нашої країни, адже це всі малі держави з іншою структурою економіки. Та й про вплив податкової реформи у двох останніх випадках говорити поки рано, а Естонія своїми успіхами завдячує не тільки однієї податкової новації. Можна навіть сказати, що НнВК не став ключовою реформою, тому що в інших країнах Балтії, де можна порівняти економічні показники, що його не було до недавнього часу.