Прийняли до відома. Чому Німеччина не реагує на вимоги США притиснути Росію
Інцидент із захопленням Росією українських катерів в Керченській протоці поставив "колективний Захід" перед вибором: піти на принцип і все-таки вводити нові санкції проти Росії або обмежитися черговим виразом "глибокої заклопотаності". У першому випадку це означає зберегти обличчя, але втратити мільярди доларів на торгівлі з РФ, у другому - навпаки.
От і вирішують. З одного боку, видно явне порушення росіянами міжнародних угод і напад на українські кораблі. З іншого - все ж це не російські танки, що йдуть на Київ. Тобто інцидент, який навряд чи тягне на те, щоб заради абстрактної справедливості влаштовувати збитки власним комерційним компаніям.
Рішуче налаштовані Штати
Захід розколовся. США "інцидент в протоці" визнали досить вагомим, щоб почати підготовку нових санкцій проти Росії - Дональд Трамп з цієї нагоди навіть скасував свою зустріч з Володимиром Путіним в Буенос-Айресі. А ось європейці вводити нові санкції проти Москви не поспішають - попередні, введені в 2014-му, досі б'ють по їх власній економіці.
При цьому є дещо, про що не говорять вголос. Американці тиснуть на європейців, щоб ті мінімізували економічні відносини з РФ, але це не заради абстрактної справедливості, а просто для того, щоб економічно послабити і ЄС, і Росії. США автоматично опиняться у виграші.
Напередодні США закликали Євросоюз перевірити, як реально виконуються введені раніше проти РФ санкції. Спецпредставник Держдепартаменту США по Україні Курт Волкер в інтерв'ю "Німецькій хвилі" заявив: "Європі слід уважно поглянути на імплементацію вже діючих санкцій. На даний момент діють жорсткі європейські санкції відносно Криму. Але наскільки строго вони застосовуються насправді?".
За його словами, сенс санкцій полягає в тому, що ті, хто має бізнес в Криму, не повинні мати можливості займатися бізнесом в Євросоюзі. "Думаю, варто поглянути свіжим поглядом з європейської перспективи, застосовуються санкції належним чином", - додав Вокер.
Натяк був зрозумілий - американський спецпредставник мав на увазі скандал, пов'язаний з постачанням в Крим турбін виробництва Siemens. Як раз зараз у Німеччині розкручується новий виток цієї історії. Прокуратура Гамбурга розслідує дії трьох громадян Німеччини, які працюють на концерн Siemens в Санкт-Петербурзі. На думку слідчих, вони могли бути причетні до постачання семи газових турбін в Крим - в порушення чинного ембарго.
Нагадаємо, що скандал з поставками в Крим турбін німецької компанії Siemens для споруджуваних там окупаційною адміністрацією ТЕС розгорівся в червні 2017 р. В Siemens заявляють, що росіяни самовільно перенаправили в Крим турбіни, призначені за договором для зовсім іншого об'єкта. У Росії відповідають, що купили ці турбіни на вторинному ринку, але подробиць не розголошують.
Але заявою Курта Волкера, ясна річ, дії США не обмежуються. Штати серйозно готуються запровадити нові економічні санкції проти РФ. Почали ж у Вашингтоні з того, що Сенат прийняв резолюцію, що засуджує "провокаційні дії" Росії проти України після затримання українських суден. Документ, запропонований республіканцем Роном Джонсоном і демократом Крісом Мерфі, Сенат одноголосно схвалив.
Ця резолюція не має обов'язкової сили, але вона фактично запускає процедуру введення проти Росії нових і дуже серйозних санкцій. Якщо пакет обмежувальних заходів, який має розглянути Конгрес США, буде прийнятий, то російським компаніям і банкам цілком можуть обмежити міжнародні розрахунки в доларах (мова також йде про відключення Росії від системи SWIFT). А міжнародним інвесторам купувати російські державні облігації.
Однак самих лише американських санкцій недостатньо, щоб Росія відчула себе "незатишно", до них повинен приєднатися Євросоюз. А ось тут проблеми, передусім з Німеччиною.
Як Німеччину "зробили крайньою"
ФРН не випадково називають "локомотивом ЄС" - найпотужніша економіка континенту дозволяє їй мати вирішальний голос в Євросоюзі, хоча формально всі його члени рівні. Звідси і протистояння останніх днів: Польща і ряд "молодих європейців" (та ж Прибалтика) виступають за введення санкцій, Німеччина і Франція - відговорюються, закликаючи до "вирішення проблеми дипломатичними методами".
Формально після захоплення українських кораблів у Керченській протоці структури ЄС приступили до обговорення нових санкцій проти Росії. Привід для їх запровадження, порушення суверенітету і територіальної цілісності України. "Пропозиція високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Ради про внесення змін в рішення ради 2014/145/CFSP щодо обмежувальних заходів стосовно дій, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України", - зазначено на сайті ЄС.
Зміст документів поки недоступна, але тема можливих санкцій вже є в порядку обговорення групи радників ЄС з міжнародних питань. Відповідний пункт названий: "Підрив суверенітету України: проект рішення Ради та імплементація регулювання".
Проте реальне введення санкцій стане можливо тільки в тому випадку, якщо за ним в керівництві ЄС буде досягнутий консенсус. А його не буде, поки Німеччина виступає проти.
"Німеччина до останньої можливості буде намагатися знайти таке рішення, яке дозволить їй зберегти і обличчя, і вплив, і гроші. Виходячи з цього, було б наївно очікувати, що Берлін піддасться на тиск США і тим більш Польщі чи країн Балтії, - сказав "ДС" політолог-міжнародник Олексій Кафтан. - Берлін буде намагатися гасити криза, благаючи і змушуючи Росію і Україну "до стриманості і діалогу". Мінімальні зрушення будуть цілком достатні, щоб продовжувати розвивати енергетичне партнерство з РФ. Хоча я допускаю, що в багатьох менш чутливих для ФРН галузей співпрацю з Росією буде частково згортатися. Не в останню чергу - з іміджевих міркувань".
Підтвердження сказаному - вже анонсована зустріч канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента Росії Володимира Путіна, яка відбудеться вранці 1 грудня на саміті G20. Раніше Меркель говорила, що Берлін готовий підтримати Київ у зв'язку з інцидентом в Керченській протоці, але закликає не пов'язувати це питання з будівництвом "Північного потоку - 2".
Нещодавно, виступаючи на Українсько-німецькому бізнес-форумі, Ангела Меркель запевняла всіх у тому, що Україна збереже свій статус транзитера газу. "Ви можете розраховувати на те, що ми, незважаючи на розходження в оцінках "Північного потоку - 2", цілком і повністю виступаємо за Україну як країну газового транзиту", - запевнила вона Володимира Гройсмана.
При цьому Меркель зазначила, що західні країни надають на Росію санкційне тиск, щоб відстоювати принципи міжнародного права. "Ми не вводимо проти Росії санкції заради санкцій, але ми вводимо санкції, щоб дати зрозуміти, що країни, навіть територіально розташовані близько до Росії, мають право розвиватися, як вони самі того хочуть", - додала канцлер.
Судячи з усього, інциденту в Керченській протоці виявиться недостатньо, щоб постраждав "Північний потік - 2". Меркель нагадала, що цей проект не направлений на те, щоб повністю нівелювати роль України як країни-транзитера. "Німеччина наполягає на тому, щоб Україна залишалася важливою транзитною державою. Після завершення контракту (на транзит російського газу між "Газпромом" і "Нафтогазом". - "ДС") у наступному році ми повинні зробити все, щоб він знову був наповнений життям", - підкреслила Ангела Меркель. Хоча відразу визнала, що зробити це буде непросто.
Позицію канцлера підтримав міністр економіки і енергетики Німеччини Петер Альтмайер. За його словами, тему "Північного потоку - 2" і кризи в Україні потрібно відокремлювати один від одного. "Це два різних питання і різні галузі", - вважає міністр. А раніше про те, що позиція Берліна по "Північному потоку - 2" залишається незмінною, заявив офіційний представник уряду ФРН Штеффен Зайберт: "Газопровід - це насамперед бізнес-проект, але він має й політичний вимір".
Очевидно, що якесь рішення (нехай поки що неофіційне) щодо антиросійських санкцій світова спільнота прийме на відкривається в Аргентині саміті G20. Але навряд чи це будуть санкції, які зможуть докорінно змінити поведінку Росії щодо України. Чим далі від нас 2014 р., тим ясніше стає, що Україні доведеться розраховувати на власні сили.
