Прикрутили кран. Чому Москва не постачає Мінську нафту, а проблеми – в Києва

Реекспорт нафтопродуктів з Росії в Україну через Білорусь стає неможливий: Москва різко обмежила постачання найближчому союзнику. А реекспорт скрапленого газу через Білорусь стає невигідним: відкрилася можливість прямих поставок
Фото: tut.by

Замість бензину і дизпалива - молоко і м'ясо

Цей тиждень в Україні вже "відзначилася" поруч акцій протесту проти подорожчання бензину і дизпалива - вони, зокрема, пройшли в Дніпрі, Києві та інших регіонах України. І за останній час це вже не перше подорожчання.

Ситуація на ринку палива стає все більш нервовою через невизначеність з майбутнім поставок з-за кордону всього асортименту вуглеводневого палива - бензину і ДТ до мазуту і скрапленого газу. Чинником нестабільності тут виступає Білорусь, яка в останні роки не тільки постачала в Україну моторне паливо, вироблене з безмитної російської нафти, але і активно реекспортувала нафтопродукти і зріджений вуглеводневий газ (ЗВГ, він же - "пропан-бутан") з Росії в Україну, Польщу та країни Балтії. Про що ми неодноразово писали як про реекспорт нафтопродуктів, так і реекспорт ЗВГ.

До середини нинішнього року обсяг реекспорту досяг таких масштабів, що Росія вирішила "припинити неподобство". Власне, на всіх переговорах Лукашенка з Путіним з початку вересня вони обговорювали якраз припинення поставок нафти, нафтопродуктів і газу понад обсяги, реально потрібних для власного споживання Білорусі. Лукашенко, бюджет якого автоматично позбавлявся декількох мільярдів легких доларів в рік, звичайно, голосно сперечався і виторговував "компенсацію", скаржився на "недобросовісного партнера" і закликав до "союзницькому обов'язку" Росії.

Не допомогло. 10 жовтня білоруське державне інформагентство БелТА повідомив, що Білорусь і Росія, нарешті, погодили індикативні баланси і протоколи щодо нафтопродуктів на листопад-грудень поточного року і на весь 2019 р. Це сталося в Москві, де вели переговори віце-прем'єри Білорусі та Росії Ігор Ляшенко і Дмитро Козак, за участю міністра енергетики РФ Олександра Новака.

Білоруські джерела вважали за краще обійтися без подробиць, але їх розкрило російське ТАСС. За його інформацією, в 2019 р. Росія взагалі не буде постачати в Білорусь темні нафтопродукти (мазут і вакуумні газойлі). За словами джерела ТАСС в міненерго РФ, раніше Білорусь переробляла або безпосередньо реекспортувала одержувані з Росії темні нафтопродукти, тепер за умовами домовленостей такої можливості у неї немає.

Офіційний представник Дмитра Козака пояснив, що нові угоди Росії і Білорусі виключають можливість сірих схем у поставках нафтопродуктів в рамках Союзної держави, які призводили до недоотриманими доходів федерального бюджету РФ.

Раніше Росія хотіла взагалі припинити безмитні поставки нафтопродуктів в Білорусь, так як республіка повністю забезпечує себе власними нафтопродуктами за рахунок переробки російської нафти. За словами глави департаменту податкової і митної політики мінфіну РФ Олексія Сазанова, обсяг безмитних поставок російських світлих нафтопродуктів в Білорусь тепер скоротиться більш ніж в шість разів - з 2 млн до 100-300 тис. т в рік, а постачань темних нафтопродуктів взагалі не буде.

Імпорт нафтопродуктів з Росії в Білорусь (з наступним їх реекспортом в Україну) дійсно був неслабкий. За сім місяців 2018 р. білоруські імпортери ввезли в країну 2,3 млн т нафтопродуктів з РФ на $912 млн. Зростання поставок до 2017 р. в грошах становило 70,6%. Росіяни, дивлячись на це, нагадували, що реальні потреби Білорусі в нафтопродуктах - в рази нижче. Для порівняння: імпорт нафтопродуктів з Росії в Білорусь в 2013 р. склав тільки 86,3 тис. т.

Росіяни розсудили просто: всі ці нафтопродукти самій Білорусі не потрібні. За міжурядовими домовленостями Білорусь імпортує з РФ 24 млн т нафти в рік, але переробляє лише 18 млн т нафти, а решта з 2017 р. реекспортує, залишаючи в своєму бюджеті мита від експорту нафтопродуктів, одержаних з російської нафти, а також мита від реекспорту ввезених з РФ нафтопродуктів.

"Виходила просто шикарна для України схема: вона закривала 40% своїх потреб в моторному паливі, нехай за ринковими цінами, але з дуже вигідною логістикою, поставками майже безпосередньо з Росії. А Білорусь, не особливо напружуючись, заробляла, за різними оцінками, від 2,5 до 5% свого ВВП тільки на російських нафтопродуктах, - сказав у коментарі для "ДС" білоруський економіст Андрій Аксьонов. - Темні нафтопродукти, постачання яких тепер будуть закриті, - це насамперед мазут, який утворюється після первинної переробки нафти. Білорусь його купувала, оскільки залишок цей був досить багатий - його можна було ще переробляти, отримувати більш дорогі нафтопродукти. Сам мазут дешевше нафти, з якої він проводиться. Білорусь отримувала мало того що на додану вартість, але, оскільки ці нафтопродукти купувалися без експортного мита, ще й додатково собі експортне мито отримувала замість Росії".

Втім, Білорусь все-таки отримала компенсацію за те, що Росія закрила можливість реекспорту її нафтопродуктів в Україну. 11 жовтня були підписані прогнозні баланси з продажу в Росію білоруського продовольства в наступному році. Обсяг поставок білоруських м'яса і м'ясопродуктів в РФ узгоджений на рівні 320 тис. т (на 11% вище рівня 2018 р.), молока і молочної продукції - 3,71 млн т (на 2,6% більше).

З газом все складніше

Активний реекспорт ЗВГ через Білорусь почався з травня минулого року, коли Федеральна служба з технічного та експортного контролю (ФСЭК) Росії обмежила постачання цього ресурсу в Україну. Обмеження торкнулися всіх російських виробників і трейдерів, дозвіл на експорт отримала тільки "Роснефть". Але її обсягів для ринку України не вистачало, і на цьому побачили чудову можливість заробити багато невеликі компанії з Росії та Білорусі.

В основному в Білорусь для реекспорту поставлявся скраплений газ російської нафтової і газодобувної компанії "Сургутнефтегаз". Вже в Білорусі компанії-покупці (багато - державної власності) на своїх терміналах змішували партії газу від різних постачальників, оформляли білоруський "паспорт походження", після чого відправляли скраплений газ в Україну.

"Залізницею в Білорусь заходив в основному російський газ, який оперативно перевантажували і продавали українським компаніям", - цитує білоруський портал Tut.by аналітика компанії UPECO Івана Кудінова. За його даними, основним постачальником ЗВГ з Білорусі в Україну було витебское СТОВ "Трансекспедиція". Ця компанія у вільній економічній зоні (ВЕЗ) "Вітебськ" створила власний комплекс з приймання, відпуску, зберігання, а також виробництва газових сумішей.

За інформацією UPECO, минулого року з вітебського терміналу в Україну було відвантажено понад 200 тис. т зрідженого газу, або 95% обсягів всього реекспорту. Компанії, що займаються перевалкою його, заробляли на різниці в ціні на скраплений газ в Росії і Україні, причому в пікові моменти маржа доходила до $100 за тонну газу і більше.

У травні 2018-го заробив ще один термінал зі зрідження і перевалки ЗВГ: його запустила в СЕЗ "Могилів" компанія "ГазЭнерджиХим". За цей рік компанія поставила в Україну до 10 тис. т зрідженого газу. Всього ж за дев'ять місяців 2018-го Білорусь реекспортувала 248 тис. т ЗВГ в Україну. Майже весь газ був російського виробництва, але в невеликих обсягах постачався і казахстанський.

Однак тепер всі аналітики ринку сходяться на думці, що обсяги реекспорту російського газу в Україну через Білорусь швидко зменшуються. В кінці вересня дозвіл ФСЭК на прямі поставки ЗВГ на український ринок отримали ще дві російські компанії - "Лукойл" і "Газпром газэнергосеть". Якщо прямі і на 100% легальні поставки з РФ досягнуто достатнього обсягу, необхідність реекспорту через Білорусь відпаде.

"Поки той же "Лукойл" не привозив великі обсяги в Україну, але якщо почне працювати цей механізм, то, звичайно, зменшиться частка реекспорту, тому що це був один з відповідей на обмеження прямих поставок", - визнає Іван Кудінов.

Вже згадувана "Трансекспедиція" тепер відправляє більше російського ЗВГ на польський ринок. Це вже не реекспорт, так як на постачання газу з Росії в Польщу немає прямих обмежень, як на поставки в Україну. У самій компанії говорять, що ринок Євросоюзу зараз більш преміальний. У Польщі тонна скрапленого газу коштує близько $615, в Україні - $605.

Для українських споживачів це означає одне: бензин і дизпаливо будуть деякий час дорожчати, поки оптові торговці моторним паливом не переключаться на нових постачальників. Зі скрапленим газом ситуація більш рівна, згортання сірих реекспортних поставок буде компенсуватися білими прямими поставками з РФ. Тобто сильних коливань ціни на "пропан-бутан", швидше за все, не буде.