Ситуацію, що склалася в парламенті навколо законопроектів, пов'язаних з виконанням Україною Угоди про асоціацію з ЄС та імплементацією Директиви 2014/40/ЄС у сфері боротьби з тютюном інакше як курйозної не назвеш. І створили її антитютюнові лобісти. Судячи з усього, гроші зіграли з ними злий жарт. (У ЗМІ неодноразово говорилося про 325 тис. дол., заплачених Фондом М. Блумберга українським антитютюнових активістів за відповідний законопроект.) В своєму пориві борці за здоров'я нації почали творити законотворчі чудеса, заручником яких став весь парламент.
На сьогодні Угода про асоціацію не містить зобов'язань щодо імплементації Директиви 2014/40/ЄС (для внесення відповідних поправок необхідно рішення Ради асоціації). Незважаючи на це, в березні 2015 року в парламенті був зареєстрований внесений О. Богомолець, А. Гопко, О. Мусием, В. Луценка, О. Корчинської законопроект під №2430 "Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства у відповідність з вимогами Директиви 2014/40/ЄС Європейського Парламенту". Законопроект потрапив в Комітет ВР з питань податкової та митної політики. Його якість було подібно до звичайного комп'ютерного перекладу Директиви 2014/40/ЄС, що цілком відповідало темпам його підготовки. Нове регулювання пропонувалося ввести в дію з 20 травня 2016 р. (одночасно з Директивою) без будь-яких винятків, хоча сама Директива містить безліч положень, які набирають чинності пізніше, в тому числі, вводяться поступово – протягом кількох років. В Європі прийняття Директиви передували публічні консультації з громадськістю. Були вивчені та узагальнені більше 85 000 пропозицій від громадян, громадських організацій, бізнесу та урядів країн-членів ЄС. З моменту початку консультацій до прийняття Директиви минуло майже чотири роки. Ще два роки минуло з моменту прийняття Директиви до дати її вступу в силу. В Україні ж нові норми планувалося ввести лихим кавалерійським наскоком. Наслідки прийняття законопроекту для держави, бізнесу і споживача не були прораховані навіть в самому загальному вигляді.
У відведений Регламентом період у законопроекту з'явилася альтернатива, №2430-1 від 03.04.2015 р. "Про внесення змін в деякі закони України, що стосуються виконання зобов'язань України за Угодою про асоціацію між Україною, з одного боку, і ЄС, Європейським співтовариством по атомній енергетиці та їх державами-членами (щодо виробництва, презентації та реалізації тютюнових виробів, їх реклами і спонсорства)". Цей документ був внесений депутатами Р. Кривошея, Ст. Сташуком, Б. Козирем. Головним у його підготовці теж був визначений податковий комітет ВР, оскільки саме в його віданні перебуває регулювання виробництва та обігу тютюнових виробів.
Але перспектива роботи з "чужим" комітетом, судячи з усього, не входила в плани антитютюнового лобі. Там віддали перевагу звичну для себе "боротьбу за здоров'я нації" в підконтрольному комітеті парламенту. Для цього 28 квітня 2015 р. суб'єкти законодавчої ініціативи відкликали свій проект під №2430. А 13 травня 2015 р. ті ж народні депутати зареєстрували законопроект №2820 з текстом аналогічним отозванному №2430, але з іншою назвою: "Про внесення змін у деякі закони України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну". Одна тільки зміна назви законопроекту призвела до зміни головного комітету, якому було доручено його попередню підготовку і розгляд – з Комітету ВР з питань податкової та митної політики Комітет з питань охорони здоров'я.
Як кажуть, спритність рук...
Наслідком таких маніпуляцій стала екстраординарна (навіть за мірками звичного до порушень процедури українського парламенту) ситуація, коли два альтернативні законопроекти (№2430-1 і №2820) мають різні реєстраційні номери і розписав на різні комітети. Чи варто уточнювати, що таке грубе невідповідність вимог Регламенту порушив установлений порядок розгляду законопроектів у комітетах і стало причиною конфлікту, який зажадав втручання керівництва парламенту.
Директиві не відповідає
Якість підготовки законопроекту №2820 потребує особливої уваги. На невеликій за обсягом антитютюновий документ (12 сторінок) Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) апарату Верховної Ради написало 5 сторінок зауважень. Крім того, законопроект отримав негативний відгук Антикорупційного комітету ВРУ, ключові зауваження якого стосуються розмитості більшої частини запропонованих норм, що в разі прийняття їх парламентом, створить широке поле для корупції у середовищі контролюючих органів.
Навіть Моз вказав на недоліки законопроекту, "пов'язані з дослівним перекладом тексту Директиви на українську мову, що вимагає правової корекції". Фактично ж мова про елементарну неграмотність, якою пронизаний документ: "убування ваги", "репродуктивно токсичні властивості", "некурящими"...
А ЗМІ при розборі законодавчої колізії здивували своїх читачів тим, як українські антитютюнники отримують по 8 млн грн. (350 тис. дол.) за "браковані" законопроекти.
Підхід до імплементації статей Директиви виявився виборчим. Так, з поля зору комп'ютерних "перекладачів" випали ст. 15 і 16, що регулюють відстеження пересування тютюнових виробів та захисні елементи. Треба думати, боротьба з нелегальним оборотом не входить у перелік пріоритетів антитабачников, їх діяльність сконцентрована на протидію легального виробництва. Хоча це саме виробництво в 2015 р. забезпечило понад 25 млрд. грн. податків і експортувало цигарок на суму понад 278,5 млн дол. У той час як нелегали, які торгують контрабандної та контрафактної продукцією, ні копійки не платять у бюджет.. На відміну від Директиви не визначені стандарти вимірювання смол і нікотину. Перелічені та багато інші вольності специфічних "перекладачів" призводять до того, що зареєстрований законопроект явно не відповідає Директиві, яку він покликаний імплементувати. Створюється враження, що перед активістами поставлені зовсім інші завдання, а Директива – лише ширма для прикриття.
Неморальні дивіденди
Виходить, що антитютюнники діють за принципом, чим гірше легального виробника, тим краще. Інакше, навіщо вони редагують Директиву 2014/40/ЄС Європейського Парламенту на свій лад і намагаються будь-що перетворити таке творчість в закон України. І за це їм платять цілком пристойні гранти? Зокрема, офіційний сайт Фонду Блумберга за скорочення вживання тютюну свідчить, що загальна сума грантів фонду, отриманих українськими активістами у сфері контролю над тютюном в 2008-2015 рр. перевищує 2 млн 672 тис. дол.
І, судячи з усього, така боротьба з тютюнопалінням приносить не тільки моральні дивіденди її конкретним учасникам. Так, навряд чи однією зарплатою можна пояснити наявність у власності Ганни Гопко (одна з перших активістів у сфері контролю над тютюном) чотирьох квартир (34,8, 46,6, 56,9, 52,4 кв. м) та земельної ділянки 0,1 га. Плюс ще 4 квартири (46,6, 40,8,32, 41,8) і будинок (117 кв. м) записані на чоловіка, економіста "Каргіл". Цю нерухомість пані Гопко довелося задекларувати під час обрання народним депутатом в 2014 р., на той момент офіційно не працює. Адже тільки в 2004 р. вона закінчила факультет журналістики Львівського державного університету і встигла попрацювати 2005-2007 рр. менеджером з комунікацій в проекті міжнародної допомоги ISC/UCAN USAID з розвитку громадянського суспільства. Ну а потім суцільна боротьба: 2007-2009 рр. – координатор в Україні проектів міжнародної громадської організації "Кампанії за майбутнє без куріння". У 2009-2013 рр. – співзасновник та заступник голови правління регіонального центру громадянського представництва "Життя". А адже крім нерухомості на рахунках у банках значаться понад 1,5 млн (декларація за 2014 р.) тільки особистих заощаджень...
Довідка
Громадська організація "Життя", голова правління А. Скипальський, – один з найбільших одержувачів іноземних грантів. Офіційний сайт Фонду Блумберга свідчить, що у 2010 р. ця організація отримала грант на суму 550 тис., в 2012 – 341 тис. і в 2014 – 325 тис. дол. США.
До речі, прозорість цієї організації – притча во язицех. Адже широка громадськість ніколи не могла отримати доступ до проектної звітності "Життя". Як розподілялися гранти, які найбільш важливі статті витрат професійних активістів – про це залишається лише здогадуватися.
Ось і виходить синергетичний ефект. Борешся з курінням і отримуєш за це популярність людини з активною життєвою позицією, безкомпромісно відстоює інтереси громадськості, що піклується про здоров'я громадян. І тобі за це ще й пристойно платять, про що, звичайно, це самої громадськості намагаються не розповідати. Займатися реформуванням системи охорони здоров'я або банальною боротьбою з епідеміями або раком не так престижно та прибутково.
А головне, зовсім не факт, що на ділі такий комерційний лобізм не приносить шкоди державі. Давайте згадаємо, як за словами про європейський контроль за тютюном, приховують відверто виборчий підхід до включення/виключення статей та перехідних положень Директиви ЄС в законопроекті №2820.
Вихід з глухого кута
Про проблему двох законопроектів стало відомо керівництву парламенту. Для вирішення конфліктної ситуації було запропоновано розробити на основі двох альтернативних законопроектів, які стали причиною конфлікту, єдиний законопроект, який би максимально враховував положення Директиви 2014/40/ЄС. Для цього на виконання доручення голови ВР в Комітеті з питань податкової та митної політики створена робоча група по розробці узгодженої редакції законопроектів №2430-1 і №2820. До складу робочої групи запропонували включити авторів обох законопроектів.
Ось тільки Комітет з питань охорони здоров'я рішення, яке в даній ситуації виглядає соломоновим, категорично не влаштувало. Він відмовився направити своїх представників до складу робочої групи і продовжує наполягати на "своєму" законопроекті. Створюється враження, що для антитютюнових лобістів та їх представників у Комітеті головне – "право власності" на законопроект, але не його якість. Якщо це дійсно так, то, мотив авторів ініціативи – швидше за все не боротьба за здоров'я нації, а отримання винагороди за виконану "роботу".
