Прибутку компанії "ДТЕК Енерго" після введення "Роттердам+" не перевищували середньогалузеві показники, - Кушнірук
Про це пише Борис Кушнірук, аналізуючи результати дослідження провідної світової аудиторської і консалтингової компанією KPMG за фінансовими показниками енергокомпаній.
"Розмови про одержання надприбутку українських ТЕС і вугільних підприємств (і не тільки ДТЕК), після запровадження формульного ціноутворення на енергетичне вугілля на базі Роттердам+ - це міф, створений агресивної піар-кампанією в публічній площині. В першу чергу це є результатом межолигархической боротьби. Певні групи олігархів, орієнтовані на виробництво та експорт сировини і напівфабрикатів, ведуть боротьбу за здешевлення факторів виробництва".
За словами Кушнірука, компанія KPMG аналізувала діяльність 25 інтегрованих компаній, 20 генеруючих і 21 видобувних компаній, серед них 13 провідних міжнародних диверсифікованих компаній енергетичного сектора. Дослідження охопило компанії, штаб-квартири яких розташовані у 23 країнах Північної та Південної Америки, Африки, Європи та Азії.
"Якщо порівнювати "формульну" (на базі Роттердам+) прибутковість шахт і ТЕС з періодом до 2013 року, то вона суттєво не змінилася. Тільки кращі шахти досягають середніх показників прибутковості світової вуглевидобутку. Середні ж показники прибутковості галузі вуглевидобування в Україні істотно нижче середніх показників схожих іноземних компаній. Рентабельність інтегрованих компаній... в 2016-2018 роках становив у середньому 18%. Для "ДТЕК Енерго" цей показник склав 11%. Рентабельність генеруючих компаній за показником прибутку до виплати відсотків і податків в 2016-2018 роках становив у середньому 17%, для ТЕС "ДТЕК Енерго" цей показник становив 3%. Рентабельність вугледобувних підприємств за показником прибутку до виплати відсотків і податків в 2016-2018 роках становив у середньому 15%. У той же час для ТЕС групи "ДТЕК Енерго" цей показник становив 13%. Таким чином, незалежні дослідження показують, що "ДТЕК Енерго" після введення формули Роттердам+ не отримав прибутковість (надприбуток), що перевищує середньогалузеві показники", - пише він.
Як повідомлялося 8 серпня детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру 6 особам по так званій справі "Роттердам+". На думку експертів, дії НАБУ по справі "Роттердам+" непрофесійні. Зокрема, керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій на своїй сторінці в Facebook розкритикував логіку детективів про нібито тиск співробітників компанії ДТЕК на НКРЕКУ. "При всій повазі до наших антикорупційних органів, хочу зауважити, що роботу з Роттердам+ вони зробили неякісно. НАБУ стверджує, що два менеджери ДТЕК середньої ланки тиснули на НКРЕ, щоб ті підвищили тариф, і НКРЕ в кінці піддалися такому тиску. Ну що за маячня? Те що менеджери натиснули на НКРЕ, і ті піддалися тиску - ну не вірю. З таким же успіхом можна звинуватити в тиску на НКРЕ будь-якого менеджера будь підзвітним НКРЕ компанії, домоглася підвищення будь-якого тарифу для своєї компанії на будь-якому з численних засідань комісії", - написав Паращій.
Нагадаємо, 3 березня 2016 Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ) прийняла постанову №289, в якому затвердила нову методологію розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії (відому як формула "Роттердам+"). Згідно цієї методології, вугільна складова у тарифі на електроенергію була заснована на котируваннях вугільного хаба ARA (Амстердам-Роттердам-Антверпен). З 1 липня 2019 у зв'язку з введенням в Україні нового ринку електроенергії дію формули "Роттердам+" припинилося.