Пред'явіть до оплати. Що таке вексель і для чого він потрібен

Вексель — це цінний папір, який оформляється за строго встановленою формою і дає право особі, якій він переданий (векселеотримувачу) отримати від боржника обумовлену в векселі суму грошей. До речі, у множині у цього терміну є два варіанти норми відміни: векселі (наголос на перший склад) і векселі (наголос на останній склад).

Вексель з'явився в XII-XIII ст. в Італії, в період розвитку міжнародної торгівлі і банківської справи. Прообразом його були ордери, боргові листи і грошові розписки. Спочатку вексель використовувався для здійснення валютообмінних операцій і як засіб безпечного і зручного транспортування грошей. Банкір видавав клієнту не гроші, а вексель, а одержувач цінного паперу пред'являв його партнеру банкіра за кордоном і отримував кошти вже в місцевій валюті.

В середні віки в Європі також існували обмеження щодо стягнення відсотків за кредитами, а вексель дозволяв вирішити цю проблему — за допомогою нього кредити маскувалися під торгові угоди або заставні операції.

У міру вдосконалення векселі як документа він перетворився в універсальний кредитний, платіжний і розрахунковий документ. А зростання обсягів вексельних операцій зажадали законодавчого врегулювання правил його використання, тому 1569 р. в Болоньї був прийнятий перший вексельний статут.

Розрізняють два основних види векселя в залежності від способу їх використання.

Простий вексель — це зобов'язання особи, яка видала вексель (векселедавця), сплатити зазначену в цьому документі суму грошей на користь власника векселя (векселеотримувача).

Перекладний вексель — це письмовий наказ від векселедавця до платника сплатити векселеотримувачу певну суму грошей в зазначений час і в зазначеному місці. При цьому гроші може отримувати як перший векселеотримувач, так і кожен наступний, кому буде передано цей папір. Передача векселя фіксується на самому документі шляхом внесення відповідного напису про передачу — індосаменту.

Є також казначейські векселі — це вид державного цінного паперу. Він засвідчить безумовне грошове зобов'язання, наприклад, Державного казначейства України виплатити певну суму власнику векселя після настання зазначеної дати.

Залежно від характеру угод, в яких вони використовуються, розрізняють комерційні та фінансові векселі.

Комерційний (або — товарний, торговий) вексель використовується в реальній угоді з купівлі-продажу товарів, виконання робіт або надання послуг. Наприклад, компанія А хоче придбати товар у компанії Б, але не має коштів на їх оплату. Тоді компанія А видає компанії Б вексель, в якому буде вказана сума і термін, після якого векселедавець оплатить товар.

Фінансовий вексель — це документ, що підтверджує отримання грошової позики.

Залежно від форми отримання доходу за векселем вони діляться на процентні і дисконтні. Процентні передбачають, що за ним виплачується сума з відсотками, розмір яких зазначено в самому векселі. Дисконтні векселі не містять застережень про відсотки, тому дохід по ним векселетриматель отримує за рахунок дисконту — різниці між ціною покупки і номінальною вартістю паперу.

Тому дисконтні векселі купуються за ціною нижче номіналу і заробіток за ними — це різниця між ціною купівлі та ціною погашення. А процентні векселі купуються за номіналом, але векселетриматель заробляє, отримуючи відсотки при погашенні паперу.

За ступенем гарантованості оплати розрізняють векселі, що діляться на авальовані і неавальовані. Перші — це векселі, гарантовані банком, тобто на них фінустанова видає гарантію оплати — аваль. Якщо компанія, якій буде пред'явлений вексель до погашення, не зможе цього зробити, то авальований вексель повинен буде повністю або частково погасити банк, що дав гарантію.

Підприємство, яке володіє векселями, має ряд переваг, адже за їх рахунок воно підтримує рівень своєї ліквідності: векселі можна в будь-який момент продати на фондовому ринку і поповнити оборотні кошти, за допомогою цього цінного паперу можна розрахуватися за власними фінансовими зобов'язаннями, а банківським векселем можна скористатися як засобом застави для отримання кредиту.