Без експорту. В Україні різати худобу раніше вигідніше, ніж розводити (ІНФОГРАФІКА)
Щоб судити про перспективи сільського господарства, звичайно, необхідно знати про зміни та новації в аграрній політиці. Але ще треба мати уявлення про минулорічні результати аграріїв.
За попередніми даними Держстату, у 2016 р. порівняно з 2015-му сільськогосподарська продукція в Україні (без урахування окупованого Криму та частині зони АТО) зросла на 6,1%. Начебто красиві цифри, але дві обставини заважають радіти цьому досягненню.
По-перше, в 2015 р. сільське господарство показало падіння на 4,8%. Таким чином, в 2016-му вдалося лише компенсувати втрати попереднього року. Про якісь помітні успіхи або тим більше прорив говорити немає підстав.
По-друге, красиві підсумкові цифри приросту сільгосппродукції вийшли виключно завдяки рослинництва, яке показало зростання продукції на 9,8% після падіння в 2015-му на 5,2%. Досягнутий результат пояснюється насамперед випадковими факторами: в 2016-му багатьом областям більше пощастило з погодою, ніж у 2015-м. Крім того, краще провели посівну кампанію і збиральну жнива аграрії неокупованої частини Донецької і Луганської областей. На Донеччині вийшов приріст продукції рослинництва на 12,4%, а на Луганщині — на 28,9%.
В той же час продукція тваринництва скоротилася на 2,6%. І це падіння зовсім не випадково, оскільки тривало воно третій рік поспіль спостерігалося майже у всіх областях. Більш того, можна прогнозувати, що і в 2017 р. в тваринництві продовжиться спад. Про це свідчить скорочення протягом минулого року поголів'я птиці на 0,8%, великої рогатої худоби — на 2% (зокрема, корів — на 2,7%), свиней — на 5,5%.
Самі аграрії пояснюють це передусім проблемами зі збутом продукції. Дійсно, українське тваринництво набагато менше, ніж рослинництво, орієнтоване на зовнішні ринки. Значна частина виробленого в Україні зерна, цукру, соняшникової олії йде на експорт, тоді як м'ясо, ковбаси, яйця, молоко, сири і т. д. споживаються в основному на внутрішньому ринку.
Платоспроможний попит з боку населення за останні три роки серйозно впав. Аграріям, щоб не нарощувати збитки, вигідніше скорочувати виробництво та піднімати ціни. А зростання цін викликало подальше скорочення попиту.
Однак подібні кризові явища спостерігаються не тільки в Україні. Наприклад, як зазначає FAO (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН), в останній рік вся Європа зіткнулася з проблемою надлишку молочних продуктів. У багатьох європейських країнах закупівельні ціни за два роки впали вдвічі, а багато виробників взагалі пішли з ринку, говорить координатор регіональних стратегічних програм FAO в Європі та Центральній Азії Раймунд Єлі (Raimund Jehle). На його думку, українським тваринникам буде важко вибратися з кризи, якщо вони не підвищать продуктивність праці. Це в першу чергу стосується малих ферм і домогосподарств, на частку яких припадає 80% виробництва молока.
"Давайте порівняємо продуктивність корів в Україні та в інших країнах з розвиненою молочною галуззю. В Україні проводиться у середньому 4,9 т молока на рік на одну корову, в той час як у США — близько 10 т, а в ЄС — близько 7,5 т. Це означає, що продуктивність в Україні все ще дуже низька. Більшість українських молочних фермерів не зможуть зробити необхідних інвестицій для забезпечення конкурентоспроможності, якщо вони продовжать боротися самостійно, — підкреслює Раймунд Єлі. — Існує необхідність в інвестиціях в інфраструктуру, банки сперми для племінного матеріалу, штучному заплідненні та селекційних програмах".
На думку представника FAO, в Україні стоїть завдання трансформації ферм, щоб зробити їх більш ефективними і використовувати сучасні технології виробництва. Це болючий і витратний процес, але тільки він дозволить українському тваринництву бути економічно вигідним.
Про дрімучу технологічної відсталості наших ферм та сільських домогосподарств ми, звичайно, знаємо. І здається малоймовірним, щоб щось могло зрушити з місця цю проблему. Але Раймунд Єлі бачить підставу для оптимізму в тому, що Мінагрополітики тепер фокусується на підтримці розвитку малих виробників, тоді як у минулому фокус був на великому агропромисловому виробництві.
Міністр Тарас Кутовий теж покладає великі надії на те, що протягом п'яти років, починаючи з 2017-го, 1% від валового виробництва сільгосппродукції буде направлятися на підтримку сільгоспвиробників. За розрахунками Мінагрополітики, в нинішньому році сума підтримки складе 5,5 млрд грн. "Фактично сплачений ПДВ за рахунок прямої держпідтримки буде компенсуватися для категорій, які ми хочемо розвивати. Мова йде в першу чергу про тваринництві", — конкретизував Кутовий.
Втім, він говорить і про держпідтримку малих і середніх фермерів, які вирощують зернові. За його прогнозами, це дозволить збільшити виробництво зерна на 10 млн т в рік (в 2016 р. урожай склав 66 млн т). "Фермер може бути успішним у нішевих культурах, в органічному виробництві, — впевнений Кутовий. — Це той сектор, яким не будуть займатися великі компанії".
Однак у будь-якому випадку, навіть якщо фермери отримають 5,5 млрд грн держпідтримки, це позначиться на обсягах сільгоспвиробництва не в теперішньому, а тільки в наступному році. Якщо врахувати, що 2018-й буде передвиборчим роком, то можна сказати, що уряд вирішив допомогти аграріям досить завчасно, щоб не спізнитися.
