Хто хоче позбавити бізнес від податку на прибуток

В червні стартувала підготовка податкової реформи, вже третя за останні два роки. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман доручив Міністерству фінансів спільно з парламентським комітетом з питань податкової та митної політики підготувати законопроект зі змінами до Податкового кодексу (НК), на підставі якого ухвалюватиметься держбюджет-2017.

Після місяця консультацій фінальний законопроект ще не готовий, і одностайної думки — яким він повинен бути — поки що ні. Мінфін представив комітету свій проект закону, запропонувавши в ньому точкові і нерадикальні зміни. Тоді як в профільному комітеті, як і минулому році, наполягають на ліберальному варіанті реформи, аж до зміни моделей деяких податків. "Вже є близько 400 сторінок напрацювань", — говорить голова податкового комітету Верховної Ради Ніна Південця. Погодити проект закону і внести його в парламент, за її словами, потрібно до кінця роботи нинішньої сесії Ради, яка завершується 22 липня. Обговорювати та приймати документ можна буде у вересні, коли депутати повернуться з літніх канікул.

У нинішньому році обговорення податкової реформи проходить не на підвищених тонах, як було в минулому, коли міністр фінансів Наталя Яресько та Ніна Південця не соромилися публічно критикувати напрацювання один одного. З новим міністром градус емоцій явно знизився. Але всередині групи, яка готує законопроект, по ряду питань думки знову розділилися. Зокрема, у профільному парламентському комітеті лобіюють податок на виведений капітал, який повинен замінити класичний податок на прибуток. Цю концепцію підтримує бізнес, зате від неї явно не в захваті Міністерство фінансів. Якщо об'єктом оподаткування податку на прибуток є фінансовий результат, то у випадку з податком на виведений капітал це будуть, зокрема, виплачені акціонерам дивіденди та прирівняні платежі. Таким чином, реінвестуя прибуток у розвиток виробництва, а не розподіляючи її, компанії зможуть відкласти сплату податків. До речі, подібна модель в минулому році розглядалася під час підготовки законопроекту про зміни рентної плати за видобуток газу. Але в підсумку від неї відмовилися, побачивши ризик просідання бюджетних надходжень. Зараз, за словами Южаниной, депутати взяли за основу естонська формат податку на виведений капітал. Він передбачає сплату податку при розподілі прибутку між власниками цінних паперів або інвестиційних сертифікатів за ставкою 20%.

"Зміна моделі податку явно порадує великий бізнес. Це буде стимул для розвитку компаній. Але на даному етапі ми не можемо собі цього дозволити, це рішення не зрозуміють у МВФ", — говорить високопоставлений співробітник апарату Мінфіну.

До радикальних заходів без переконливих компенсаторів для держбюджету у Данилюка поки не готові, особливо пам'ятаючи досвід минулого року. За очі нова команда Мінфіну дорікає попередників у вирішенні знизити ставку Єдиного соціального внеску (ЄСВ), в результаті чого надходження до Пенсійного фонду скоротилися, а бажаний ефект щодо детінізації зарплат так і не було отримано. Щоб не наступити на ті ж граблі, новий міністр не хоче поспішати з подарунками бізнесу, в тому числі вводячи податок на виведений капітал.

Ще одна причина, чому Мінфін проти НВК — загроза зростання масштабів оптимізації податків. У комітеті такий ризик не виключають, але впевнені, що його можна уникнути. "Щоб податок на виведений капітал не містив можливостей для оптимізації, ми доопрацювали пункти прирівняних до них платежів (роялті, відсотки на користь нерезидентів, інвестування за кордон, фінансова допомога неплатникам податку. — "ДС"). Зараз щодо цього точиться дискусія", — пояснює Ніна Південця.

Чи встигнуть уряд і парламент домовитися про новий податок чи знову все відкладуть до кращих часів, пошарпавши нерви бізнесу, стане відомо після реєстрації узгодженого законопроекту, якщо, звичайно, з'явиться. Але немає гарантій, що, як і роком раніше, фінал реформи не дотягнуть до кінця грудня, і закони знову доведеться приймати в поспіху напередодні свят.

Що ще пропонує Міністерство фінансів

Профільне міністерство, по-перше, хоче ввести мораторій на зміну податкового законодавства і поліпшити адміністрування. Робоча версія законопроекту, яка надійшла в податковий комітет, також передбачає створення персонального електронного кабінету платника податків. Передбачається, що його використання дозволить звести до мінімуму спілкування бізнесу з фіскалами. Крім того, Мінфін має намір перебрати на себе частину функцій Державної фіскальної служби, зробивши її, по суті, більш залежною від міністерства. Нормотворчі повноваження в частині ГФС перейдуть в Мінфін. Те ж саме стосується аналітичної роботи та прогнозів щодо податкових зборів. Однак все це ще потрібно довго обговорювати.
Єдине, що поки не викликає суперечок — проведення в четвертому кварталі добровільного одноразового декларування доходів фізосіб. Після чого (з січня 2017 р.) фіскальна служба почне застосовувати непрямі методи контролю за витратами та доходами українців, зіставляючи їх і відстежуючи тіньовий капітал. Законопроект, що передбачає такі норми, вже виписаний і погоджений з Міністерством фінансів. На даний момент його обговорюють з експертами Міжнародного валютного фонду. Але, швидше за все, проект буде вносити в парламент окремо від пакета основний реформи.
Ще один досі нереалізований план в рамках податкової реформи — ліквідація податкової міліції. Міністерство фінансів зберігає намір скасувати цю структуру і створити заново аналітичний центр по боротьбі зі схемами ухилення від оподаткування. Інше питання, коли уряд перейде від слів до дій. Адже ідея створення якоїсь служби фінансових розслідувань виношується не перший рік, але весь час відкладають її, ймовірно, через небажання втрачати інструмент тиску на бізнес.