Свято життя. Кому Верховна Рада дасть велику знижку з оплати валютних кредитів

Аукціон небаченої щедрості

Верховна Рада 13 квітня ухвалила в остаточній редакції законопроєкт № 4475, ініційований Вікторією Кінзбурською і групою депутатів від "Слуги народу", який передбачає реструктуризацію валютних кредитів, виданих на придбання житла. У першому читанні цей законопроєкт був прийнятий зовсім недавно — в середині березня, тепер же, під час другого читання, в сесійній залі законопроєкт навіть не обговорювався — депутати просто проголосували за його прийняття, подавши 273 голоси "за".

Закон передбачає реструктуризацію іпотечних валютних кредитів, які були отримані позичальниками для придбання єдиного житла. Вікторія Кінзбурська на своїй сторінці в Facebook пояснює, які саме кредити підпадають під цей аукціон небаченої щедрості і які поблажки отримають позичальники.

Реструктуризовані будуть кредити, за якими станом на 1 січня 2014 р. не було простроченої заборгованості або вона буде погашена на день реструктуризації.

Реструктуризація проводиться наступним чином: валютні зобов'язання конвертуються в гривню за середнім курсом гривні до долара між курсом на момент видачі кредиту та курсом на момент реструктуризації. Наприклад, якщо кредит був узятий, коли курс був 5 грн за $1 і реструктуризація буде проводитися при курсі 28 грн за $1, то борг у валюті буде перерахований в гривню за курсом 16,5.

При цьому закон передбачає і перерахунок в ретроспективі (тобто — заднім числом) процентної ставки по кредиту: відсотки, нараховані до реструктуризації, перераховуються за ставкою депозитів у відповідній валюті. Наприклад, для кредитів в доларах це будуть такі ставки: на 31 грудня 2020 року — 1,36%, на 29 грудня 2018 року — 3,58%, на 30 грудня 2016 року — 5,65%, на 31 грудня 2014 року — 8,94%, на 28 грудня 2012 року — 7,99% і на 18 травня 2011 року — 6,48%.

Що ще дуже важливо — позичальнику, який не платив за кредитом, будуть списані всі борги по неустойці, пені та штрафи, а якщо він цю неустойку сплачував, то вона буде зарахована в погашення тіла та відсотків по кредиту.

Після реструктуризації термін погашення залишку кредиту становитиме 10 років, процентна ставка — український індекс ставок по 12-місячним депозитам фізосіб у гривні + 1. Розмір відсотків буде змінюватися щороку в залежності від зміни цього індексу, пеня за прострочення платежів сплачується з 90 дня після реструктуризації, а достроково погасити кредит можна в будь-який момент.

Для реструктуризації кредиту позичальникові потрібно лише подати заяву протягом 3 місяців з дня набрання чинності цим законом. А щоб позичальники могли провести реструктуризацію, мораторій на стягнення іпотечного житла кредиторами був продовжений на 5 місяців.

Особливо потрібно відзначити, що цей порядок реструктуризації боргів — обов'язковий для банків. Фактично, Верховна Рада цим законом примусила банки провести реструктуризацію на тих умовах, які вона сама ж і прописала.

Шукай, кому вигідно

Кому ж парламентарії дали таку щедру поблажку з оплати боргів по кредитах? Представники банківського сектора і бізнесу, яких торкнеться це законодавче "новаторство", в день прийняття закону провели круглий стіл, присвячений цій проблемі. З їх слів, історія валютних позик виглядає наступним чином. Коли в червні 2009 р. банки припинили видачу валютних кредитів, у них в портфелі таких було на $24,5 млрд. Під час масового банкрутства банків в 2014-2015 рр. частина кредитів, які були в цих банках, потрапили до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) — на суму близько $5 млрд. Ще частина кредитів позичальники погасили. В результаті на сьогодні кількість тих, хто ще залишився винен банкам і фінансовим компаніям, оцінюється в 6-9 тис. чоловік, які сумарно повинні близько $500 млн. Ось заради цієї кількості позичальників і затіяна вся ця кампанія.

При цьому слід особливо відзначити, що 95% позичальників сьогодні не погашають кредити, адже з 2014 року і по сьогоднішній день діє мораторій на стягнення кредиторами квартир, під заставу яких були видані кредити. Фактично, сьогодні позичальник може просто не платити банку, і той йому нічого не може зробити — його небажання платити захищає закон. А тепер ще зобов'язання цього позичальника будуть реструктуризовані на підставі закону, ініційованого Вікторією Кінзбурською.

Найцікавіший, мабуть, в цьому законі момент — які кредити підпадають під реструктуризацію. Нею можуть скористатися ті, хто придбав квартири площею до 140 кв. м або будинки площею до 250 кв. м, а також незавершене будівництво. Скромним і соціальним таке житло назвати ніяк не можна — це не хрущовки площею 30-50 кв. м. Квартири такого метражу, як правило, розташовані в елітних новобудовах, і, відповідно, купували їх дуже забезпечені люди. Утримання таких "хоромів" обходиться для їх власників у вельми чималі суми — тільки на оплату комунальних послуг йдуть тисячі гривень. Чому ж їх власникам не переїхати в житло скромніше і не погасити борги по кредитах?

При цьому потрібно зазначити, що на сьогодні у позичальників вже є можливість реструктуризації. Вона передбачена в прийнятому ще в 2019 р. Кодексі по процедурам банкрутства і буде діяти до жовтня 2024 р. Однак згідно з кодексом реструктуризувати борги можуть ті позичальники, які купили більш скромне житло: квартири площею до 60 кв. м і будинки до 120 кв. м. Однак за час дії кодексу такою процедурою, за словами депутата Верховної Ради Тараса Тарасенка, скористалися лише 9 осіб. Виходить, що інші — або принципові неплатники, або ж їх житло набагато більше, ніж передбачені кодексом 60 "квадратів". Тому є велика впевненість, що Верховна Рада з подачі Вікторії Кінзбурської хоче дозволити списати борги по кредитах досить забезпеченим людям, які купили 140-метрові квартири, а тепер не хочуть віддавати борги.

Як зазначила під час круглого столу Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України, під реструктуризацію відповідно до закону Вікторії Кінзбурської підпадає аж ніяк не соціальне житло. "Будемо відверті — навіть не у кожного банкіра є будинок на 250 кв. м!" — сказала вона.

Ще один важливий момент — під примусову реструктуризацію підпадають всі валютні кредити. Ніхто не буде розбиратися: чи дійсно у позичальника немає грошей або ж він, користуючись мораторієм, просто не хоче платити. У натовпі "нужденних" запросто можуть загубитися і вельми платоспроможні олігархи, які сповідують правило — "борги віддають тільки боягузи".

Заплатять всі

Банківський сектор і інший бізнес, який має справу з валютними позичальниками, від цього закону просто в шоці. Національний банк України виступив проти нього ще в березні, заявивши, що реструктуризація боргів повинна проводитися на збалансованих умовах, прийнятних як для позичальників, так і для банків. Але якщо закон Вікторії Кінзбурської стане законом (його ще повинен буде підписати президент), то позичальники отримають більшу знижку, а ось банківський сектор — мільярди гривень збитків.

Про небезпеку цього закону вже попередили Американська торгова палата в Україні, Європейська Бізнес Асоціація, Незалежна асоціація банків України, Союз українських підприємців і Форум провідних міжнародних фінансових установ, які направили лист президенту Володимиру Зеленському та керівництву Верховної Ради. Автори листа попереджають, що збитків зазнають не тільки кредитори, за рахунок яких будуть погашені ці борги, а й державний бюджет, в який кредитори в результаті заплатять набагато менше податків.

Крім того, як зазначила Олена Коробкова, цей законопроєкт викличе протести і з боку МВФ, з яким вже узгоджувалася діюча сьогодні процедура реструктуризації боргів — в Кодексі про процедури банкрутства.

Однак майбутні можливі труднощі у банків — це тільки вершина проблемного айсберга. Проблемні кредити банків-банкрутів набували фінансові компанії, які спеціалізуються на роботі з проблемними боргами. Це розвинений в цивілізованих країнах бізнес, і його представники вкладали і в український ринок — відкрили тут офіси, інвестували значні суми в придбання дистрес-активів. Однак прийнятий 13 квітня закон загрожує цим компаніям збитками.

Як пояснив старший юрист компанії Іnpraxi law Роман Кобець, законопроєкт передбачає, що якщо фінансова компанія придбала такий проблемний кредит, то розмір боргу позичальника знижується до ціни цієї покупки. Наприклад, якщо фінкомпанія купила проблемний кредит в $50 тис. за $ 5 тис., то боржник повинен буде повернути їй тільки $5 тис. За словами юриста, в такій ситуації фінансові компанії почнуть судитися з Фондом гарантування, у якого вони купували цілі пули кредитів, і вимагати не тільки розірвання договорів, але і компенсації втраченого прибутку. "Можна говорити про збитки держави в мільярди гривень", — сказав він.

Крім того, фінансові компанії подаватимуть масові позови проти держави Україна і в міжнародні суди — це ж законодавчий орган хоче змінити умови бізнесу заднім числом.

Про негативні наслідки закону попереджає і Ольга Білай, заступник директора-розпорядника ФГВФО. Якщо банки зазнають збитків від примусової реструктуризації, то вони будуть покривати їх за рахунок підвищення ставок по кредитах і зниження ставок по депозитах. Тобто, за той аукціон небаченої щедрості, який Верховна Рада хоче влаштувати для кількох тисяч напевно дуже забезпечених боржників, заплатять банківський сектор і його нинішні клієнти. "Не можна захищати інтереси кількох тисяч боржників і при цьому втрачати довіру мільйонів вкладників", — вважає вона.

При цьому вона нагадала, що неплатежі по валютних кредитах, а також мораторій на стягнення застав по ним були одним з головних факторів банкрутства Надра Банку і Дельта Банку. Якщо президент не накладе вето на цей закон, то Україну може чекати чергова хвиля "банкопаду".

У підсумку, закон, націлений на те, щоб позичальники, які за валютні кредити придбали величезні квартири і будинки, заплатили менше, ніж передбачалося, призведе до того, що за це заплатять всі інші: банки — вони понесуть мільярди гривень збитків, вкладники — отримають зниження ставок по депозитах, клієнти банків — отримають більш високі ставки по кредитах, бюджет — отримає менше податків, а державі доведеться судитися в міжнародних судах з представниками фактично обманутого нею бізнесу.