Правило бензоколонки. Чому Росія розпродає юані і що це означає

Російський мінфін починає продаж на Московській біржі юаней на 54,5 млрд руб. до 6 лютого. Торги стартували 13 січня. Подія примітна тим, що це перша така інтервенція центробанку РФ на внутрішньому ринку з січня минулого року, коли він зупинив операції купівлі і продажу валюти "для запобігання фінансовій нестабільності".

Росія розпродаватиме юані з Фонду національного добробуту (ФНД) — резервної частини федерального бюджету, призначеної для покриття його дефіциту, фінансування великих інвестпроектів та інших спеціальних цілей.

Рішення про продаж валюти з цієї "заначки" ухвалює мінфін країни-агресора, який розпоряджається коштами, а виконує центробанк, що обслуговує їх на своїх рахунках.

Водночас золото і валютні активи ФНД є частиною міжнародних (золотовалютних) резервів Росії, наполовину заморожених Заходом. Розмір фонду станом на листопад минулого року становив 11,37 трлн руб., еквівалент $184,8 млрд.

На це є кілька причин: законодавчо-технічна — нове "бюджетне правило" та економічні — недоотримання доходів від нафти і газу в бюджет та потреба фінансувати імпорт.

Справа в тому, що Росія, як належить країні-бензоколонці, по-особливому враховує надходження від нафти і газу (це переважно кошти від видобутку та експортного мита). Обсяг цих нафтогазових доходів там ділять на дві частини — базові і додаткові. База встановлюється офіційно і йде на поточні бюджетні потреби, а на "надлишок" (якщо він є) — купуються валютні активи і відкладаються про запас, тобто у ФНД. Це — так зване бюджетне правило, призначене для згладжування ефекту від цінових коливань на сировину: коли нафта коштує відносно дорого — частину доходу відкладають, коли дешево — беруть кошти з накопичень. З 2017 р. до початку 2022 р. "дешево" означало менше $40–$44,2 за барель на марку Urals, щойно ціна була вищою — надлишок доходів спрямовувався до ФНД.

Після повномасштабного вторгнення в Україну та нових санкцій Заходу російська влада зупинила бюджетне правило: на той час воно передбачало заощадження більшості нафтових доходів, а агресору потрібні були гроші на поточні цілі. Але з цього року РФ повернула бюджетне правило — вже в новому, м´якшому формулюванні: кожного місяця, якщо нафтогазові доходи, за прогнозом мінфіну, вищі за базовий рівень (з розрахунку 8 трлн руб. на рік), то надлишок відкладається, якщо нижчі — валюту візьмуть з ФНД і продадуть за рублі на суму нестачі. Через болючі санкції, включно з прайскепом на російську нафту, країна-агресор готується недоотримати в бюджет за січень 54,5 млрд руб. від реалізації основних вуглеводнів. Саме тому доводиться виходити на біржу з продажем юанів на аналогічну суму.

Також важливо, що Росія залишається залежною від імпорту багатьох товарів і технологій, особливо з Китаю. Це ще одна причина, чому доводиться розпродавати валюту — далі розглянемо її докладніше.

По-перше, серед доступних валют у резервах Росії найбільше китайської; по-друге, Китай став основним торговим партнером країни-агресора, а з його компаніями треба розплачуватися юанями.

Центробанк РФ оприлюднює лише загальний обсяг міжнародних резервів (включно з змороженими): напередодні вторгнення вони оцінювались у понад $630 млрд, станом на 6 січня 2023 р. — у $582 млрд. Зі зрозумілих причин торік структура золотовалютних резервів була засекречена, але на 1 січня 2022 р. вона виглядала так:

На діаграмі наведені дані про валюту активів, які реально представлені у вигляді золота, валютних рахунків в іноземних банках та, головним чином, цінних паперів (переважно іноземних держоблігацій). Без сумніву, за рік структура резервів дещо змінилася. Але загальна картина зрозуміла: якщо відняти заморожені активи у валютах "недружніх" до агресора держав, то в нього де-факто є "на руках" лише золото і юані. Золото важко продати (тим більше Захід запровадив санкції і на цей російський актив), залишається валюта Китаю.

І це доречно, бо саме Китай очікувано став головним торговим партнером Росії торік. Москва засекретила статистичні дані зовнішньої торгівлі, але, за підрахунками німецького Kiel Institute for the World Economy, ще влітку торгівля РФ з Китаєм зросла на 23% (хоча й не змогла замінити різко скорочені поставки з ЄС). Ще один маркер — Росія у липні піднялася на третє місце у світі за використанням юаню в міжнародній торгівлі (з часткою 3,9%), хоча ще в березні її взагалі не було у відповідному списку міжбанківської системи передачі інформації і проведення платежів SWIFT. В останньому звіті товариства за листопад РФ дещо опустилася, але входить в топ-5 (з часткою 2,16%). Додамо, що в жовтні юань випередив за обсягами торгів долар на Московській біржі. І в листопаді його частка на валютному ринку досягла 48% порівняно з менш як 1% на початку 2022 р.

Китайська валюта закінчиться нескоро, але проблеми наростатимуть.

Наразі лише на рахунках ФНД у центробанку РФ розміщено близько 310 млрд юанів — це близько 3,1 трлн руб. в перерахунку. Тобто є значні запаси, і перші продажі на біржі не дуже вплинуть на стан золотовалютних резервів федерації.

Але ми очікуємо, що з часом мінфіну РФ доведеться дедалі глибше запускати руку в "кубишку". Справа в тому, що в другому півріччі 2022 р., коли різко скоротився експорт газу, а нафта стала дешевшати, брак відповідних доходів у жовтні-грудні перекривали вливаннями до бюджету від "Газпрому" (по 415 млрд руб. на місяць ПВКК — податку на видобуток корисних копали). Однак то була тримісячна щедрість, а в 2023 р. газовий монополіст сплачуватиме лише по 50 млрд руб. ПВКК. У грудні-січні ціни на російську марку Urals впали (торгується близько $55 за барель). А з лютого набере чинності європейська заборона на імпорт нафтопродуктів з Росії. Все це може призвести до збільшення в рази суми нафтогазових доходів, яку недоотримує агресор. Простими словами, мінфіну РФ доведеться продавати на біржі юанів не на десятки, а на сотні мільярдів рублів.

При цьому проблемою є й сама переорієнтація Росії на юань, який, за даними місцевого мінфіну, вже стає основною внутрішньою валютою. Це посилює й без того екстраординарну залежність РФ від Китаю, не кажучи вже про ігнорування принципу диверсифікації у фінансах. Крім того, у міжнародних розрахунках повністю замінити долар і євро неможливо.