Праця, підприємництво чи банки. Кому і як правильно підвищувати податки

Отже Верховна Рада 17 вересня 2024 р. прийняла за основу проєкт закону №11416-д, який встановлює підвищення податків в Україні. Перед тим як детально розглянути потенційні новації, нагадаємо етапи проходження законопроекту, які нерозривно пов´язані з однією принциповою пропозицією на десятки мільярдів. 

Битва за надприбутки банків

Отже, у стінах парламенту тривали драматичні баталії із застосуванням великокаліберного банківського лобізму. Хронологія така:

1. Проєкт закону про підвищення податків на початку вересня розглядається на засіданні комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, на якому із тексту законопроекту вилучили норму про додаткове оподаткування надприбутків банків.
2. Законопроєкт провалився у сесійній залі: забракло двох голосів.
3. Після доопрацювання у парламентських комітетах, норму щодо оподаткування банківських прибутків повернули на місце — і законопроєкт був попередньо схвалений Верховною Радою.

Під час дебатів у стінах парламенту категорично проти додаткового оподаткування банків виступили Національний банк України та Міністерство фінансів. Позиція останнього здивувала, адже такий податок — це гарантоване отримання бюджетом до 30 млрд грн додаткових податкових надходжень. Сам Мінфін висунув такий аргумент щодо цього податку: якщо у банків забрати ці кошти, то вони не інвестують їх у придбання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Але ж це дивна логіка. У Мінфіна є два варіанти отримати 30 млрд грн: або у вигляді додаткового податку на надвисокі прибутки банків (що жодним чином не зашкодить банківській системі), або у складі інших коштів, інвестованих банками в ОВДП: ці гроші, на відміну від податків, доведеться повертати і сплачувати за ними досить високі відсотки (15% наприклад). І Мінфін обирає… другий варіант, тобто взяти в борг.

Попри все така логіка не знайшла підтримки в парламенті та, напевно, також у більш потужних структур державного управління. Тож, швидше за все, податку на надвисокі прибутки банків — бути.

З кого візьмуть більше грошей

Придивімося тепер до самої структури законопроекту. У ньому йдеться про три базові групи податків:

1. На працю.
2. На підприємництво.
3. На активи, "надуті вітром" (windfall tax). Це той самий податок на прибуток на рівні 50% для банків та 25% — для інших фінансових установ.

Перші дві групи можна умовно зарахувати до токсичних податків. Третя група — це правильні податки, які ми проаналізували вище на прикладі банків. Розглянемо перші дві пропозиції докладніше та наведемо аргументацію.

Зокрема, законопроєкт передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5% (по суті це збільшення оподаткування праці) та податків для фізосіб-підприємців (ФОП). І якщо ФОПи I, II і IV груп сильно не постраждають (збільшено податки, прив’язані до мінімальної заробітної плати — 10% від її розміру), то наймасовіша за виручкою третя група ФОП відчує новації найбільше — для неї ввели додатковий військовий збір у розмірі 1% від доходу.

Отже, сукупне податкове навантаження на працю становитиме: 18%-й податок на доходи фізичних осіб та 5%-й військовий збір. Сукупно це 23% квазіприбуткового податку, бо військовий збір — це просто податковий евфемізм, який маскує додаткове податкове навантаження, а по суті є гібридом податку на доходи населення. Тут слід додати ще 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ), який нараховується на фонд заробітної плати.

Яка модель оподаткування доходів населення могла б підійти Україні, розглянемо трохи згодом, а поки констатуємо, що до 6% від доходу збільшиться податок на підприємництво для ФОПів III групи: єдиний податок у 5% + 1% військового збору. І це при тому, що підприємництво в Україні зараз функціонує в режимі виживання та самозайнятості, а не в форматі отримання значного прибутку. Тобто головний результат полягає в тому, що всі ці люди не просять у держави субсидії та виплати по безробіттю. До того ж малий бізнес зараз посилено витрачає на енергетичну стійкість: купує генератори, пальне. Собівартість одного кіловата електроенергії становить у такому в такому режимі 20 грн, тоді як на ринку електроенергія коштує для такого типу споживачів орієнтовно 6 грн. Але малий бізнес вимушений йти на ці витрати.

Альтернатива: прогресивна шкала і великі активи

На нашу думку, одне з ключових завдань трансформації суспільства під час та після війни — це побудова справедливої соціальної системи та зменшення нерівності. А один з напрямків реформ — створення адекватної системи перерозподілу національного доходу та рівня податкового навантаження.

Розглянемо, як можна сконфігурувати податкову систему, щоб збільшити надходження до бюджету поза пропозиціями уряду і парламенту. При цьому можуть бути підвищені або запроваджені одні податки і знижені — інші. Наприкінці статті підсумуємо в грошах потенційний ефект у разі прийняття наших пропозицій.

Почнемо з того, що податки на працю для мінімальних зарплат і непрямі податки на соціальні товари в Україні потрібно знижувати. Має діяти "золотий стандарт" соціальної політики:

Мінімальна зарплата = мінімальній пенсії = реальному прожитковому мінімуму = неоподаткованому мінімуму доходів громадян.

Вирішити це завдання можна запровадженням прогресивної ставки податку на доходи населення. Наразі в більшості розвинутих країн та передових розвиткових країнах застосовується саме прогресивна податкова шкала.

Кількість сходинок цієї шкали, тобто набір ставок відповідно до рівня доходів, визначається кількістю суспільних груп (страт). Наприклад, у США — сім сходинок, в Китаї — від 5 до 7, у Польщі — дві.

Україні могла б підійти трьохступенева модель:

1. Пільгова ставка, наприклад, 15% на місяць для доходів до 50 тис. грн на місяць.
2. Базова ставка для доходів від 50 тис. до 100 тис. грн на місяць — 18%.
3. Підвищена ставка для доходів понад 100 тис. грн на місяць — 25%.

Ще один напрямок реформ — це скасування максимальної бази нарахування ЄСВ, яка зараз визначається 15 мінімальними зарплатами (120 тис. грн в 2024 р.). Тут варто розглянути регресивну шкалу оподаткування або формат спеціального податку солідарності. Тобто це буде нарахування базової ставки ЄСВ (22%) на базові доходи (до 120 тис. грн на місяць) та додаткова ставка ЄСВ у розмірі 5% на суму перевищення (податок солідарності).

Загалом Україні необхідно провести диференціацію оподаткування: запровадити чітке розмежування податків на працю, споживання, капітал та майно, щоб зробити систему більш прозорою і справедливою:

• Праця: перегляд ставок податку з урахуванням доходів працівників (див. вище).
• Споживання: розрізнення ставок ПДВ залежно від типу товарів: основні соціальні потреби (5-10%), стандартні товари (20%), предмети розкоші (30-40%).
• Капітал та майно: можна запровадити податок на великі активи, під базу якого мають підпадати, зокрема, яхти, великі будинки, коштовності, колекції антикваріату, літаки тощо. Утім, його адміністрування потребуватиме часу. Певні елементи цього податку працюють і зараз, але сама система ще не впорядкована (немає прив'язки бази нарахування до ринкової вартості об'єкта).

Максимальний ресурс

Тепер підрахуємо, який додатковий фінансовий ресурс могла би отримати держава, якби пристала на викладені вище пропозиції. За нашими оцінками, прогресивний податок на доходи та регресивний ЄСВ можуть дати додаткові надходження близько 20 млрд грн. Прогресивна ставка ПДВ — ще 20 млрд грн. Податок на надприбутки банків, у потребі якого ми солідарні з пропозиціями у законпроєкті, — до 30 млрд. Сукупно це 70 млрд грн. У перспективі ще 10 млрд грн може дати податок на великі активи, але, як зазначалося, його впровадження потребує часу.

Отже, 80 млрд грн — це максимально можливий ресурс, який можна додатково вилучити з економіки за рахунок розширення податкової бази. І це 1% ВВП, що немало. Нагадаємо, урядовий законопроект передбачає додаткове залучення до 137 млрд грн на рік. На нашу думку, решту потреби треба закривати за рахунок економії витрат на чиновників, скорочення вартості обслуговування держборгу та емісійних джерел.

 ***

Замість цього депутати пішли шляхом запровадження додаткового податку "для всіх", який зачепить передусім бюджетників (лікарів, вчителів), адже приватний сектор продовжить оптимізовувати рівень оподаткування та платити зарплату "в конвертах".

Певним чином тінізація може збільшитися й у сегменті операцій малого бізнесу, особливо ФОПів третьої групи.

В той же час, навіть за статистичною інформацією, в Україні збільшилась кількість багатих. Це класична поляризація суспільства під час війни, коли на одному полюсі зростає бідність, а на іншому — доходи. Застосування прогресивної ставки оподаткування — ідеальний інструмент мінімізації цього небезпечного суспільного розшарування. Але депутати не пішли цим шляхом. Добре, що хоч податок на надприбутки банків залишили.