Шлагбаум облікової ставки. Як в гонитві за цінами НБУ гальмує економіку

Облікова ставка — 8%

З 23 липня Національний банк України підвищив облікову ставку до 8% з метою утримати під контролем інфляцію, яка, за його новим прогнозом, складе в цьому році не 8%, а 9,6%. Там вважають, що в умовах значного посилення фундаментального інфляційного тиску, можливо, доведеться ще підвищити облікову ставку — до 8,5% і зберігати її на цьому рівні аж до II кварталу наступного року.

Нагадаємо, що в першому півріччі інфляція в Україні різко вийшла за межі встановленого НБУ цільового діапазону в 5% ± 1 п. п. — і в червні темпи зростання споживчих цін в річному вимірі становили 9,5%. Тепер в центробанку сподіваються, що завдяки більш жорсткій монетарній політиці, корекції на світових ринках і деяким іншим факторам інфляція до кінця року почне сповільнюватися і повернеться цільовий діапазон в другій половині 2022 р.

Однак в Міністерстві економіки стривожилися таким рішення центробанку, оскільки побачили в ньому загрозу економічному зростанню. Перший віцепремʼєр-міністр і міністр економіки Олексій Любченко у відповідь на дії НБУ заявив, що необхідно навпаки пом'якшувати монетарну політику. На його думку, облікова ставка повинна зберігатися "нижче нейтральної" до того моменту, як з'явиться зростання економіки на рівні 4-5%.

Однак в НБУ поспішили відповісти, що не мінятимуть політику. Заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук (який, нагадаємо, сам недавно був по "інший бік барикад" — в уряді) стверджує, що саме низька і стабільна інфляція є тією основною умовою, яка дозволить українській економіці отримати довгі й дешеві кредити.

Удар по реальному сектору

У дій Нацбанку тут же знайшлися і критики в бізнес-асоціаціях. Федерація роботодавців України (ФРУ) оприлюднила відкрите звернення, в якому заявила, що нова грошово-кредитна політика НБУ призведе до занепаду реального сектора економіки і збільшення трудової міграції. Там нагадали, що в більшості розвинених країн в цьому році спостерігається економічне зростання, якому в значній мірі сприяють бюджетні програми і заходи з монетарного стимулювання економіки. Зокрема, в червні Федеральна резервна система США зберегла облікову ставку на рівні 0-0,25%, як того і чекав бізнес, а її підвищення очікується не раніше 2023 р.

"У той же самий час в Україні економіку держави продовжують знекровлювати, забираючи більше грошей, ніж повертається в неї", — йдеться в заяві ФРУ, де також вказується, що на сьогодні реальний ВВП України не відновився щодо докризового рівня і спостерігається падіння інвестицій.

"Загроза скорочення робочих місць, до якої призводить зниження пропозиції грошей і охолодження економіки, породжує спіраль скорочення попиту, яка є значно небезпечнішою, ніж тимчасове прискорення інфляції, боротьбу з якою вважає своєю основною метою НБУ", — розкритикувала ФРУ дії центробанку.

При цьому бізнес нагадав, що НБУ для стримування інфляції почав підвищувати облікову ставку ще з березня цього року — до 6,5%, а з 16 квітня — до 7,5%. "Однак результатів такі дії НБУ не мали. Навпаки, інфляція розкрутилася, процентні ставки за новими банківськими депозитами — знизилися, а по кредитах і ОВДП — залишилися незмінними. Надалі така політика може навпаки стимулювати інфляцію через підвищення собівартості виробництва в зв'язку з подорожчанням фінансового ресурсу", — прогнозують в ФРУ.

Тут варто пояснити побоювання бізнесу. Підвищення процентних ставок в економіці робить кредити — ресурс для інвестицій у виробництво — менш доступними. При цьому, коли ростуть процентні доходи за державними цінними паперами, стає відносно менш вигідно вкладати в реальний сектор. Тим більше це важливо тому, що більш за все ОВДП скуповують банки, замість того щоб заробляти на кредитуванні виробників — до цього питання ми ще повернемося. Ще один фактор, який може привести до подорожчання кредитів, — це підвищення центробанком ставки рефінансування для комерційних банків з рівня "облікова ставка" до рівня "облікова ставка + 1%" — це сталося разом зі збільшенням облікової ставки, тобто лягає в канву загальної політики по скороченню грошової емісії.

Безплідні зусилля

Опитані "ДС" експерти сумніваються, що підвищенням облікової ставки Нацбанку вдасться стримати зростання інфляції. Економіст Борис Кушнірук пояснив, що у НБУ це не вийде, оскільки він не контролює процеси, які викликають підвищення загального рівня цін. Наприклад, якщо влітку через здешевлення продуктів харчування інфляція сповільнилася, то восени вона може знову прискоритися в зв'язку з ростом тарифів на житлово-комунальні послуги. Але НБУ не має впливу на ці тарифи.

Другий фактор — імпорт інфляції, який відбувається в зв'язку з підвищенням цін на нафту і газ, збільшенням в цьому році попиту на товари і в зв'язку з масовим вливанням грошей в свої економіки центробанками країн світу.

Якщо українська влада не допомагатиме формуванню секторів економіки з доданою вартістю, малого і середнього бізнесу, який дає стабільність економічному середовищу, то вплинути на інфляцію вона не зможе. "А своєю політикою високих процентних ставок вона її швидше вбиває", — вважає експерт.

Яскравим прикладом того може служити торішня покупка Києвом 200 білоруських автобусів МАЗ — українська столиця віддала перевагу імпортній техніці, оскільки виробник надав їх у лізинг на 10 років за мінімальними відсотковими ставками. "Якщо ми не створимо таких же умов, щоб наші міста купували наші ж автобуси, нічого не буде: вплинути на інфляційні відсотки ми не зможемо", — сказав Борис Кушнірук.

Ставки по ОВДП — чи то виростуть, чи то ні

Всупереч думці НБУ, що низька інфляція буде сприяти отриманню українською економікою довгих і дешевих кредитів, опитані "ДС" економісти з цим не погодилися.

Фінансовий аналітик Олексій Кущ зазначив, що в Україні не працює кредитно-емісійна трансмісія, коли рефінансування, яке видається НБУ банкам, має трансформуватися у вигляді кредитів в економіку. Отримані з рефінансування гроші банки вкладають в державні цінні папери. Тому підвищення облікової ставки призведе до того, що ставки прибутковості по ОВДП можуть вирости на 1-2%. І станеться ефект витіснення: чим вище ставки за державними боргами, тим більше спекулятивного капіталу держава забере собі і тим менше інвестицій піде в реальний сектор економіки.

"Якщо держава буде залучати гроші під 14%, то для приватного сектора ставка автоматично підвищується до 20%. Відповідно, відбувається перетікання інвестицій з приватного сектора в державний, і це призводить в тому числі до різкого падіння грошей, які приходять на розвиток малого і середнього бізнесу", — зазначив Олексій Кущ.

У свою чергу Борис Кушнірук вважає, що ставки прибутковості по ОВДП в результаті підвищення облікової ставки можуть і не вирости. По-перше, в поточному році ставки прибутковості по ОВДП не підвищувалися, хоча облікова ставка — росла. По-друге, ОВДП служить джерелом отримання грошей для фінансування бюджету, але в цьому році Україна отримає від МВФ $2,7 млрд із загальної суми додаткової емісії в $650 млрд і частина цих грошей надійде до бюджету. Крім того, очікується, що в 2021 р. буде істотне перевиконання дохідної частини бюджету — на суму близько 60 млрд грн, а також уряд може традиційно не профінансувати якісь закладені в бюджеті витрати. "І у них буде можливість не підвищувати прибутковість по ОВДП", — вважає Кушнірук.

Теоретично, підвищення облікової ставки має вести і до підвищення ставки по депозитах. Однак, на думку Олексія Куща, цього може і не статися — у банків сьогодні зайва ліквідність, вони можуть залучати рефінансування НБУ, нікого особливо не кредитують і будуть вкладати гроші в депозитні сертифікати НБУ.

Курс може зміцнитися

Національний банк також вирішив знизити викуп валюти на ринку — з $20 млн в день до $5 млн. Як пояснив Олексій Кущ, чим менше викуповується валюти, тим нижче рівень емісії гривні і нижчий рівень інфляції. Але якщо НБУ зменшить викуп валюти, а в Україну прийде спекулятивний капітал, якому сподобається рівень прибутковості ОВДП, то гривня може зміцнитися ще сильніше. (До речі, навіть на новинах про підвищення облікової ставки долар і євро на міжбанку 22 і 23 липня помітно просіли.)

Борис Кушнірук вважає, що таке зміцнення гривні вдарить по товаровиробникам, конкурентність яких може сильно ослабнути: імпорт подешевшає, а продукція українських виробників подорожчає, і вони почнуть програвати конкуренцію як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку.

Для української економіки (з потужною металургією і агросектором, орієнтованими на експорт) сильне зміцнення гривні вкрай небажане. Навпаки, як раніше писала "ДС", Україні слід було б максимально використовувати суперцикл зростання на світових ринках коммодітіз, а це можливо при відносно слабкій гривні.