• USD 41.2
  • EUR 44.8
  • GBP 53.5
Спецпроєкти

Шлагбаум облікової ставки. Як в гонитві за цінами НБУ гальмує економіку

Центробанк хоче стримати інфляцію, заради чого готовий пожертвувати економічним зростанням. Попутно українців, можливо, чекає зміцнення гривні. Так чи варто радіти?

Depositphotos
Реклама на dsnews.ua

Облікова ставка — 8%

З 23 липня Національний банк України підвищив облікову ставку до 8% з метою утримати під контролем інфляцію, яка, за його новим прогнозом, складе в цьому році не 8%, а 9,6%. Там вважають, що в умовах значного посилення фундаментального інфляційного тиску, можливо, доведеться ще підвищити облікову ставку — до 8,5% і зберігати її на цьому рівні аж до II кварталу наступного року.

Нагадаємо, що в першому півріччі інфляція в Україні різко вийшла за межі встановленого НБУ цільового діапазону в 5% ± 1 п. п. — і в червні темпи зростання споживчих цін в річному вимірі становили 9,5%. Тепер в центробанку сподіваються, що завдяки більш жорсткій монетарній політиці, корекції на світових ринках і деяким іншим факторам інфляція до кінця року почне сповільнюватися і повернеться цільовий діапазон в другій половині 2022 р.

Однак в Міністерстві економіки стривожилися таким рішення центробанку, оскільки побачили в ньому загрозу економічному зростанню. Перший віцепремʼєр-міністр і міністр економіки Олексій Любченко у відповідь на дії НБУ заявив, що необхідно навпаки пом'якшувати монетарну політику. На його думку, облікова ставка повинна зберігатися "нижче нейтральної" до того моменту, як з'явиться зростання економіки на рівні 4-5%.

Однак в НБУ поспішили відповісти, що не мінятимуть політику. Заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук (який, нагадаємо, сам недавно був по "інший бік барикад" — в уряді) стверджує, що саме низька і стабільна інфляція є тією основною умовою, яка дозволить українській економіці отримати довгі й дешеві кредити.

Удар по реальному сектору

У дій Нацбанку тут же знайшлися і критики в бізнес-асоціаціях. Федерація роботодавців України (ФРУ) оприлюднила відкрите звернення, в якому заявила, що нова грошово-кредитна політика НБУ призведе до занепаду реального сектора економіки і збільшення трудової міграції. Там нагадали, що в більшості розвинених країн в цьому році спостерігається економічне зростання, якому в значній мірі сприяють бюджетні програми і заходи з монетарного стимулювання економіки. Зокрема, в червні Федеральна резервна система США зберегла облікову ставку на рівні 0-0,25%, як того і чекав бізнес, а її підвищення очікується не раніше 2023 р.

Реклама на dsnews.ua

"У той же самий час в Україні економіку держави продовжують знекровлювати, забираючи більше грошей, ніж повертається в неї", — йдеться в заяві ФРУ, де також вказується, що на сьогодні реальний ВВП України не відновився щодо докризового рівня і спостерігається падіння інвестицій.

"Загроза скорочення робочих місць, до якої призводить зниження пропозиції грошей і охолодження економіки, породжує спіраль скорочення попиту, яка є значно небезпечнішою, ніж тимчасове прискорення інфляції, боротьбу з якою вважає своєю основною метою НБУ", — розкритикувала ФРУ дії центробанку.

При цьому бізнес нагадав, що НБУ для стримування інфляції почав підвищувати облікову ставку ще з березня цього року — до 6,5%, а з 16 квітня — до 7,5%. "Однак результатів такі дії НБУ не мали. Навпаки, інфляція розкрутилася, процентні ставки за новими банківськими депозитами — знизилися, а по кредитах і ОВДП — залишилися незмінними. Надалі така політика може навпаки стимулювати інфляцію через підвищення собівартості виробництва в зв'язку з подорожчанням фінансового ресурсу", — прогнозують в ФРУ.

Тут варто пояснити побоювання бізнесу. Підвищення процентних ставок в економіці робить кредити — ресурс для інвестицій у виробництво — менш доступними. При цьому, коли ростуть процентні доходи за державними цінними паперами, стає відносно менш вигідно вкладати в реальний сектор. Тим більше це важливо тому, що більш за все ОВДП скуповують банки, замість того щоб заробляти на кредитуванні виробників — до цього питання ми ще повернемося. Ще один фактор, який може привести до подорожчання кредитів, — це підвищення центробанком ставки рефінансування для комерційних банків з рівня "облікова ставка" до рівня "облікова ставка + 1%" — це сталося разом зі збільшенням облікової ставки, тобто лягає в канву загальної політики по скороченню грошової емісії.

Безплідні зусилля

Опитані "ДС" експерти сумніваються, що підвищенням облікової ставки Нацбанку вдасться стримати зростання інфляції. Економіст Борис Кушнірук пояснив, що у НБУ це не вийде, оскільки він не контролює процеси, які викликають підвищення загального рівня цін. Наприклад, якщо влітку через здешевлення продуктів харчування інфляція сповільнилася, то восени вона може знову прискоритися в зв'язку з ростом тарифів на житлово-комунальні послуги. Але НБУ не має впливу на ці тарифи.

Другий фактор — імпорт інфляції, який відбувається в зв'язку з підвищенням цін на нафту і газ, збільшенням в цьому році попиту на товари і в зв'язку з масовим вливанням грошей в свої економіки центробанками країн світу.

Якщо українська влада не допомагатиме формуванню секторів економіки з доданою вартістю, малого і середнього бізнесу, який дає стабільність економічному середовищу, то вплинути на інфляцію вона не зможе. "А своєю політикою високих процентних ставок вона її швидше вбиває", — вважає експерт.

Яскравим прикладом того може служити торішня покупка Києвом 200 білоруських автобусів МАЗ — українська столиця віддала перевагу імпортній техніці, оскільки виробник надав їх у лізинг на 10 років за мінімальними відсотковими ставками. "Якщо ми не створимо таких же умов, щоб наші міста купували наші ж автобуси, нічого не буде: вплинути на інфляційні відсотки ми не зможемо", — сказав Борис Кушнірук.

Ставки по ОВДП — чи то виростуть, чи то ні

Всупереч думці НБУ, що низька інфляція буде сприяти отриманню українською економікою довгих і дешевих кредитів, опитані "ДС" економісти з цим не погодилися.

Фінансовий аналітик Олексій Кущ зазначив, що в Україні не працює кредитно-емісійна трансмісія, коли рефінансування, яке видається НБУ банкам, має трансформуватися у вигляді кредитів в економіку. Отримані з рефінансування гроші банки вкладають в державні цінні папери. Тому підвищення облікової ставки призведе до того, що ставки прибутковості по ОВДП можуть вирости на 1-2%. І станеться ефект витіснення: чим вище ставки за державними боргами, тим більше спекулятивного капіталу держава забере собі і тим менше інвестицій піде в реальний сектор економіки.

"Якщо держава буде залучати гроші під 14%, то для приватного сектора ставка автоматично підвищується до 20%. Відповідно, відбувається перетікання інвестицій з приватного сектора в державний, і це призводить в тому числі до різкого падіння грошей, які приходять на розвиток малого і середнього бізнесу", — зазначив Олексій Кущ.

У свою чергу Борис Кушнірук вважає, що ставки прибутковості по ОВДП в результаті підвищення облікової ставки можуть і не вирости. По-перше, в поточному році ставки прибутковості по ОВДП не підвищувалися, хоча облікова ставка — росла. По-друге, ОВДП служить джерелом отримання грошей для фінансування бюджету, але в цьому році Україна отримає від МВФ $2,7 млрд із загальної суми додаткової емісії в $650 млрд і частина цих грошей надійде до бюджету. Крім того, очікується, що в 2021 р. буде істотне перевиконання дохідної частини бюджету — на суму близько 60 млрд грн, а також уряд може традиційно не профінансувати якісь закладені в бюджеті витрати. "І у них буде можливість не підвищувати прибутковість по ОВДП", — вважає Кушнірук.

Теоретично, підвищення облікової ставки має вести і до підвищення ставки по депозитах. Однак, на думку Олексія Куща, цього може і не статися — у банків сьогодні зайва ліквідність, вони можуть залучати рефінансування НБУ, нікого особливо не кредитують і будуть вкладати гроші в депозитні сертифікати НБУ.

Курс може зміцнитися

Національний банк також вирішив знизити викуп валюти на ринку — з $20 млн в день до $5 млн. Як пояснив Олексій Кущ, чим менше викуповується валюти, тим нижче рівень емісії гривні і нижчий рівень інфляції. Але якщо НБУ зменшить викуп валюти, а в Україну прийде спекулятивний капітал, якому сподобається рівень прибутковості ОВДП, то гривня може зміцнитися ще сильніше. (До речі, навіть на новинах про підвищення облікової ставки долар і євро на міжбанку 22 і 23 липня помітно просіли.)

Борис Кушнірук вважає, що таке зміцнення гривні вдарить по товаровиробникам, конкурентність яких може сильно ослабнути: імпорт подешевшає, а продукція українських виробників подорожчає, і вони почнуть програвати конкуренцію як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку.

Для української економіки (з потужною металургією і агросектором, орієнтованими на експорт) сильне зміцнення гривні вкрай небажане. Навпаки, як раніше писала "ДС", Україні слід було б максимально використовувати суперцикл зростання на світових ринках коммодітіз, а це можливо при відносно слабкій гривні.

    Реклама на dsnews.ua